Невдовзі світ звільниться від війни!

У ДЕНЬ 24 грудня 1914 року молодий англійський солдат, на ім’я Джім Прінс, перейшов нейтральну зону, щоб порозмовляти з німецьким піхотинцем. «Я саксонець, ти англосакс. Чому ми воюємо?» — запитав його німецький солдат. Через багато років Прінс признався: «Я і досі не знаю відповіді на це питання».

У 1914 році був один надзвичайний тиждень, коли солдати англійської та німецької армій браталися, грали разом у футбол і навіть обмінювалися різдвяними подарунками. Це перемир’я було, безумовно, неофіційним. Полководці не хотіли, щоб їхні війська відкрили, що «вороги» не були злобними потворами, як їх зображувала воєнна пропаганда. Англійський солдат Альберт Морен пригадує: «Якщо б припинення вогню продовжувалося ще один тиждень, то було б дуже важко знову почати війну».

Це спонтанне припинення вогню натякає, що навіть багато тренованих солдатів прагнуть миру, а не війни. Більшість солдатів, які зазнали жахів бою, підтвердили б одне іспанське прислів’я: «Хай той іде на війну, хто не знає, що таке війна». Всесвітній опит простих людей, без сумніву, показав би, що переважна більшість людей хоче миру, а не війни. Але як це загальне бажання миру перетворити у світ, вільний від війни?

Щоб знищити війну, спершу треба змінити склад розуму людей. У конституції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) сказано: «Оскільки війни починаються в розумах людей, саме в розумах людей повинен будуватися і захист миру». Проте сьогоднішнє суспільство, в якому поширене недовір’я та ненависть, стає все більше насильницьким, а не миролюбним.

Але незважаючи на це, сам Бог обіцяв, що одного дня в розумах людей, схильних до праведності, буде закарбовано мир. Через свого пророка Ісаю він сказав: «Він [Бог] буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни» (Ісаї 2:4).

Сприяти миру в розумах

Чи може відбутися така визначна переміна у мисленні? Чи люди коли-небудь навчаться берегти мир, замість того щоб прославляти війну? Розгляньте приклад Вольфґанґа Куссерова. У 1942 році нацисти стяли голову цьому 20-літньому німцю, тому що він відмовився «навчатись війни». Чому він вибрав смерть? У письмовій заяві він цитував біблійні принципи: «люби свого ближнього, як самого себе» і «всі хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 22:39; 26:52). Тоді він задав влучне питання: «Чи Творець наказав написати усе це для дерев?»

Боже слово, записане в Біблії, «діяльне», і воно спонукало цього молодого Свідка Єгови триматися миру, незважаючи на наслідки (Євреїв 4:12; 1 Петра 3:11). Але Вольфґанґ Куссеров не був єдиним, хто таким чином тримався миру. У своїй книжці «Переслідування церков нацистами. 1933—1945» Дж. С. Конвей цитує офіційні нацистські архіви, які свідчать, що Свідки Єгови як група відмовлялися брати у руки зброю. Як показав Конвей, така мужня позиція означала, по суті, власноручне підписання розпорядження про виконання свого смертного вироку.

Свідки Єгови і сьогодні продовжують триматися миру, незважаючи на свою расу чи національність. Чому? Тому що вони навчилися з Біблії, що правдиві Божі слуги повинні перекувати свої мечі на лемеші. Алехандро, молодий аргентинець, який у 1987 році переїхав у Ізраїль, може особисто засвідчити цей факт.

Три роки Алехандро жив у кібуці, навчаючись в університеті і працюючи в різних готелях та ресторанах. У цей час він почав читати Біблію і шукати змісту в житті. Понад усе він прагнув світу, в якому люди могли б жити в мирі та справедливості. Алехандро, сам єврей, працював поряд з євреями та арабами, але він не хотів прихильніше ставитися до якоїсь одної із сторін.

У 1990 році його друг, який вивчав Біблію зі Свідками Єгови, запросив Алехандро на одноденний конгрес у Хайфі. Вражений тим, що на його очах 600 євреїв та арабів на конгресі вільно спілкуються між собою, він подумав: «Люди повинні жити саме так». Через шість місяців він сам став Свідком і тепер більшість свого часу присвячує проповідуванню біблійної вістки миру.

Як Бог доведе до миру

Однак такі зворушливі приклади є винятками, а не правилом у сьогоднішньому світі. Хоча на словах теперішня система обстоює мир, вона зрощує насіння війни. Чи ви хотіли б жити на вулиці, мешканці якої витрачають від 7 до 16 відсотків своїх доходів на зброю та захист домів? У дійсності за останні роки саме цим займаються країни, витрачаючи кошти на військові потреби. Нас не дивує пророцтво Ісаї, яке відкриває, що людство в цілому ніколи не перекує свої мечі на лемеші, аж поки Бог не ‘розсудить численні народи’. Як він зробить це?

Основним способом цього розсудження є Царство Бога Єгови. Пророк Даниїл передсказав, що «Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується». Те Царство, додає він, «потовче й покінчить усі ті царства [світові уряди], а само буде стояти навіки» (Даниїла 2:44). Ці слова показують, що Боже Царство міцно встановить свій контроль над усією землею. Усуваючи національні бар’єри, те Царство припинить суперництво. Крім цього, оскільки його підданих «Господь буде навчати», їхній мир буде «великий» (Ісаї 54:13, Хоменко). Не дивно, що Ісус вчив нас молитися до Бога: «Нехай прийде Царство Твоє»! (Матвія 6:10).

Усунення релігійних перешкод

Бог усуне також релігійні перешкоди миру. Релігія стояла за найбільш тривалими конфліктами в історії — хрестовими походами, чи «святими війнами», які розпочав папа Урбан II у 1095 році н. е.a У нашому столітті представники духівництва закликали маси підтримувати війни, навіть війни абсолютно світського характеру.

Історик Пол Джонсон писав про роль номінальних християнських церков у першій світовій війні так: «Представники духівництва не були в стані, а в більшості випадків і не хотіли ставити християнську віру вище національності. Більшість із них вибирали легший шлях і прирівнювали християнство до патріотизму. Усіх солдатів, що належали до різних християнських віросповідань, заохочувалося вбивати одні одних в ім’я їхнього Спасителя».

Релігія зробила більший вклад у розпалювання війн, ніж у створення миру. В дійсності Біблія називає фальшиву релігію «розпусницею», що прислуговує світовим правителям (Об’явлення 17:1, 2). Бог оголошує її основним винуватцем пролиття крові усіх людей, вбитих на землі (Об’явлення 18:24). Зрештою Бог Єгова усуне цю перешкоду миру раз і назавжди (Об’явлення 18:4, 5, 8).

Навіть без таких факторів поділення, як політика та фальшива релігія, мир не був би у безпеці, якщо б не був знищений найбільший палій війни — Сатана Диявол. Це буде останнім завданням, яке виконає Боже Царство для того, щоб довести землю до глобального миру. Біблійна книга Об’явлення пояснює, що Сатана буде ‘схоплений’ і ‘зв’язаний’ та ‘кинений до безодні’, так щоб він «народи не зводив уже». Після цього він буде остаточно знищений (Об’явлення 20:2, 3, 10).

Біблійна обіцянка, що війни будуть припинені, не є марною мрією. Намір Бога Єгови створити мир вже почав сповнюватися. Його Царство вже встановлене в небі і готове до наступних заходів для створення глобального миру. А тим часом мільйони Свідків Єгови, які підтримують цей небесний уряд, вже навчилися жити в мирі.

З усього цього ясно: є переконливі причини вважати, що війни не є неминучими. Навпаки, ми можемо очікувати дня, який вже близько, коли Єгова навіки припинить війну (Псалом 46:10). Він попіклується про те, щоб у недалекому майбутньому світ звільнився від війни.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ви можете жити у новому світі, в якому не буде війни.