Хто вірить у злих духів?

ЧИ ВИ вірите, що невидимі злі духи можуть впливати на ваше життя? Багато хто відповів би категоричним «ні». Хоча вони і визнають існування Бога, то ідея про надлюдських здійснювачів зла викликає на їхніх обличчях глузливу посмішку.

Дуже поширене у західному світі невір’я в духів розвинулось, зокрема, через вплив загальновизнаного християнства, яке впродовж століть навчало, що Земля є центром Усесвіту і розташована поміж небом та вогненним пеклом. Згідно із цим вченням, ангели втішаються небесним блаженством, а демони займаються своїми справами в пеклі.

Коли наукові відкриття примусили людей відкинути помилкові поняття про структуру Всесвіту, вірування в духовні створіння вийшло з моди. «Нова британська енциклопедія» зазначає: «Унаслідок коперниківської «революції» XVI століття (основаній на теоріях польського астронома Коперника)... Земля вже не вважалася центром космосу, а лише планетою сонячної системи, яка сама по собі є крихітною частиною однієї з галактик в, очевидно, нескінченному Всесвіті; ідея про ангелів та демонів вже виглядала недоречною».

Тоді як чимало людей не вірять в існування злих духів, мільйони вірять у це. Падші ангели є одними з головних постатей багатьох релігій минувшини та сучасності. Окрім того що ці погані ангели є грабіжниками духовності, їм приписується спричинення лих, як, наприклад, війн, голоду та землетрусів; їх також вважають причиною хвороб, психічних розладнань та смерті.

Сатану Диявола, який є головним злим духом у християнстві та іудаїзмі, мусульмани називають Еблізом. У староіранській релігії, в зороастризмі, він з’являється як Анхра-Майнью. У релігії гностиків, яка процвітала в другому і третьому століттях н. е., його вважали Деміургом, що було ім’ям заздрісного, меншого бога, якому поклонялась у незнанні основна маса людства.

У релігіях Сходу видатну роль відвелось підлеглим злим духам. Індуси вірили, що асури (демони) противляться девам (богам). Особливо жахливими серед асурів є ракшаси, потворні істоти, які часто відвідують кладовища.

Буддисти уявляють собі демонів у вигляді уособлених сил, які перешкоджають людині досягнути нірвани, або блаженства. Головним спокусником серед них є Мара з його трьома дочками Раті (Жага), Раґа (Насолода) і Танха (Невгамованість).

Китайські поклонники використовують багаття, смолоскипи і хлопавки, щоб захиститися від ґуй, або демонів природи. В японських релігіях також тримаються погляду, що існує багато демонів, а серед них страшні тенґу, духи, які, оволодівши людиною, не залишають її доти, доки їх не вижене священик.

Люди, які належать до релігій Азії, Африки, Океанії та Америки, котрі не мають писемності, вірять, що духовні створіння допомагають або шкодять, залежно від умов та настрою цих створінь. Люди з благоговінням ставляться до цих духів, щоб запобігти лиху та здобути їхню прихильність.

Додаймо до всього цього загальну зацікавленість магією та спіритизмом, і стане зрозуміло, що вірування в злих духів має довгу та обширну історію. Але чи розумно вірити в існування таких істот? Біблія говорить, що такі створіння існують. Проте якщо вони справді існують, чому Бог дозволяє їм шкодити людині?