Нове життя для наших предків

ЧИ БОЖЕ Слово, Біблія, вчить, що зі смертю кожен звичайно переходить до життя у сфері духів? Ні, Біблія не вчить цього. Вона дає чудову надію на життя після смерті, але не таку, як багато хто думає.

Розгляньмо, що говориться у Біблії про нашого першого предка Адама. Єгова створив його «з пороху земного» (Буття 2:7). Адам міг жити на землі вічно і щасливо (Буття 2:16, 17). Але він повстав проти свого люблячого Творця, і це закінчилось смертю.

Куди пішов Адам після смерті? Бог сказав йому: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох,— і до пороху вернешся» (Буття 3:19).

Де був Адам до того, як Єгова створив його з пороху? Ніде. Його не існувало. Отже, говорячи, що Адам ‘повернеться в землю’, Єгова міг мати на увазі тільки те, що Адам буде знову неживий, стане точнісінько таким, як порох. Адам не «пішов» з цього світу для того, щоб заснувати світ духів предків. Він не перейшов ані до блаженного життя на небі, ані до вічних страждань у місці мук. Єдиною зміною, яка з ним сталася, був перехід від життя до смерті, від буття до небуття.

А що можна сказати про решту людства? Чи нащадки Адама також перестають існувати по смерті? Біблія відповідає: «Все [і люди, і тварини] до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху» (Екклезіяста 3:19, 20).

Стан мертвих

Так, мертві позбавлені життя, вони не здатні чути, бачити або думати. Наприклад, у Біблії говориться: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають... їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже». Також Біблія стверджує: «Немає в шеолі [могилі], куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!» (Екклезіяста 9:5, 6, 10).

Отже, згідно з Божим Словом, поки людина жива, вона усвідомлює, що помре. Проте коли настає смерть, людина не усвідомлює нічого. Вона не стоїть поруч з власним трупом, спостерігаючи, що з ним роблять. У небутті немає насолоди або болю, так само як немає радості або смутку. Померлі не відчувають плину часу. Стан несвідомості є глибшим за будь-який сон.

Йов, Божий слуга давніх часів, знав, що люди не продовжують жити після смерті. Він також розумів, що без втручання Бога немає ніякої надії знову повернутись до життя. Йов сказав: «Помре чоловік — і зникає, а сконає людина — то де ж вона є? ...Людина покладеться — й не встане» (Йова 14:10, 12). Йов явно не сподівався, що після смерті він приєднається до предків у світі духів.

Надія на воскресіння

Оскільки живі припиняють існувати після смерті, надзвичайно важливим є запитання, що далі поставив Йов: «Засне людина, та чи знов оживе ж коли небудь?» Йов сам відповів: «Через усї днї визначеного менї часу [в могилі] дожидав би я, покіль прийшла б менї зміна. Ти [Єгова], кликнув би, а я дав би відповідь тобі, й ти подав би ласку твору рук твоїх» (Йова 14:14, 15, Куліш).

Інакше кажучи, хоча б Йов і пішов у небуття, Єгова б не забув його. У Йова була віра, що настане час, коли Бог Єгова «покличе» його назад до життя через воскресіння.

Ісус Христос, Син Божий, показав, що надія на воскресіння, яку мав Йов, була цілком реалістичною. Ісус довів, що мертвих можна воскресити. Як? Своїми ділами! Ісус не прийшов, щоб воскресити Йова, але під час свого перебування на землі він воскресив сина вдови з міста Наїн. Також чоловіку на ім’я Яір Ісус повернув до життя дванадцятирічну дочку. І він воскресив Лазаря, який був мертвий вже чотири дні (Луки 7:11—15; 8:41, 42, 49—56; Івана 11:38—44).

Ісус не тільки виконував чуда, він ще й говорив про велике майбутнє воскресіння. Він сказав: «Надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Пізніше апостол Павло, якого Єгова використав, щоб воскресити юнака, також виявив віру в прийдешнє воскресіння. Він сказав: «Маю надію я в Бозі... що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 20:7—12; 24:15).

Ці згадки в Біблії про майбутнє воскресіння не стосуються продовження життя у сфері духів. Вони вказують на час, коли мільйони померлих повернуться до життя у фізичному тілі тут, на землі. Воскреслі не забудуть про своє попереднє земне життя. Вони не народяться знову немовлятами. Вони будуть тими самими людьми, якими були на час смерті, з тими самими спогадами та тою ж особистістю. Вони зможуть впізнати самих себе, і їх впізнаватимуть інші. Яка ж то буде радість, коли ці люди приєднаються до своїх друзів і родин! І як чудово буде зустрітися з нашими предками.

Воскресіння до життя на небі

Але хіба ж Ісус не говорив, що дехто піде до неба? Дійсно, говорив. Ввечері, перед тим як його віддали на смерть, Ісус сказав: «Багато осель у домі Мого Отця... йду приготувати місце для вас... А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я — були й ви» (Івана 14:2, 3). Ісус говорив так до своїх вірних апостолів, але це не означає, що всі добрі люди йдуть до неба.

Ісус показав, що від тих, хто воскресне на небі, вимагається чогось більшого, ніж просто лише жити порядно. Їм потрібно мати точне знання про Єгову і його наміри (Івана 17:3). Крім того, від них вимагається виявляти віру у викупну жертву Ісуса Христа і підкорятися Богу (Івана 3:16; 1 Івана 5:3). Ще одною умовою є бути ‘народженим згори’ як охрещений християнин, котрий зачатий Божим святим духом (Івана 1:12, 13; 3:3—6). І наступна вимога для небесного життя — триматися непохитно, як Ісус, доводячи свою вірність Богу навіть до смерті (Луки 22:29; Об’явлення 2:10).

Для таких високих вимог є свої підстави. Тих, хто воскресне на небі, чекає важлива робота. Єгова знав, що людські уряди ніколи не зможуть успішно владнати справи на землі. Отож він попіклувався про небесний уряд, або Царство, яке правитиме над людством (Матвія 6:9, 10). Царем того Царства буде Ісус (Даниїла 7:13, 14). Разом з ним царюватимуть ті, що були вибрані з землі і воскрешені до неба. У Біблії передбачено, що ці воскреслі стануть «для нашого Бога царями, і священиками,— і вони на землі [«над землею», НС] царюватимуть!» (Об’явлення 5:10).

Чи багато людей відповідають вимогам для небесного воскресіння? Ні. Хоч і не з власної вини, більшість з тих, хто спить сном смерті, не гідні цього. Багато майже або й взагалі не мали нагоди навчитися правди про Єгову та його наміри. Вони жили і померли, не знаючи нічого про Ісуса Христа або про Боже Царство.

Тих, хто піде на небо, Ісус назвав «малою черідкою» (Луки 12:32). Пізніше було відкрито, що число «викуплених від землі», щоб правити з Христом, буде 144 000 (Об’явлення 14:1—3; 20:6). Хоча 144 000 достатньо для ‘багатьох осель’, згаданих Ісусом, то порівняно з мільярдами нащадків Адама їх є небагато (Івана 14:2).

Події перед земним воскресінням

Перегляньмо те, що ми уже обговорили. Згідно з Біблією, люди, що померли, перебувають в безжиттєвому стані, або в смерті, доти, доки їх воскресить Бог Єгова. Дехто воскресне до життя на небі, де й буде правити разом з Христом в Царському уряді. Більшість людей буде воскрешено на землі, і вони стануть підданими цього Царства.

Через земне воскресіння Єгова частково сповнить свій намір щодо землі. Єгова створив її «на проживання» (Ісаї 45:18) Вона повинна була стати постійним домом для людства. Тому псалмоспівець казав: «Небо,— небо для Господа, а землю віддав синам людським!» (Псалом 115:16).

Перед тим як почнеться воскресіння на землі, повинні відбутися великі зміни. Ви, ймовірно, погодитесь, що Бог не мав наміру, аби на землі не припинялися війни, аби вона наповнилась забрудненням, злочинністю та насильством. Ці проблеми спричинили люди, які не мають поваги до Бога та його праведних законів. Отож важливим заходом для сповнення Божої волі на землі буде те, що його Царство ‘знищить тих, хто нищить землю’ (Об’явлення 11:18). Царство вигубить на землі усіх злих людей і лишить праведних, щоб жити на ній назавжди (Псалом 37:9, 29).

Рай на землі

На очищеній землі воскреснуть лагідні, дбайливі люди, які чинитимуть те, що правильне. (Порівняйте Матвія 5:5). Під сповненим любові наглядом Божого Царства вони житимуть щасливо і безпечно. У Біблії подано чудовий опис умов, які будуть тоді існувати: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:4).

Дійсно, земля перетвориться в рай (Луки 23:43). Подумайте, що це означатиме! Лікарні разом з домами для людей похилого віку та інвалідів вийдуть з ужитку. Ті, на кого зараз старість наклала руйнівний відбиток, стануть в раю знову сильними і здоровими (Йова 33:25; Ісаї 35:5, 6). Не буде більше крематоріїв, кладовищ та надгробних пам’ятників. За допомогою свого Царства Єгова ‘знищить смерть назавжди’ (Ісаї 25:8). Такі благословення, безперечно, означатимуть нове життя для нас і для наших предків.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Воскреслі на землі стануть підданими Царства.