Попереду кращі часи

– МИ МАЄМО один-нуль-один,— говорить певна жінка.

— У мене ще гірше,— відповідає її подруга.— Я на нуль-нуль-один.

По деяких частинах Західної Африки така розмова не потребує пояснення. Замість того щоб їсти тричі на день (один-один-один), людина на один-нуль-один може дозволити собі їсти тільки двічі: один раз зранку, а другий — увечері. Юнак на нуль-нуль-один пояснює свою ситуацію: «Я їм один раз на день. Свій холодильник я заповнюю водою. Перед тим як іти спати, я їм «ґарі» (хліб з маніоку). Ось так я даю собі раду».

Таку біду нині має все більше і більше людей. Ціни зростають, а вартість грошей падає.

Нестаток харчів було передбачено

У серії видінь, даних апостолові Івану, Бог передбачив тяжкі умови, в яких живуть багато людей сьогодні. Однією з цих умов є нестаток харчів. Іван розповідає: «Я глянув,— і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці» (Об’явлення 6:5). Зловісний кінь і вершник символізують голод: харчів буде так мало, що вони будуть відмірюватися на вазі.

Потім апостол Іван говорить: «І я ніби голос почув... що казав: «Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія». За днів Івана ківш пшениці був денною нормою для солдата, а динарій — заробітною платою за день. Тому переклад Річарда Веймута передає цей вірш так: «Заробіток усього дня — за буханець хліба, заробіток усього дня — за три ячмінних коржі» (Об’явлення 6:6).

Яким є нині денний заробіток? У звіті «Становище населення світу 1994 року» (англ.) зауважується: «Близько 1,1 мільярда людей, коло 30 відсотків населення світу, що розвивається, живе приблизно на 1 долар у день». Отже, для бідних людей у світі за денний заробіток можна купити приблизно одну хлібину.

Звичайно, це не є дивним для бідних. «Хліб! — вигукнув певний чоловік. — Хто зараз їсть хліб? Нині хліб — це святкова їжа!»

Парадоксально, але харчів є вдосталь. Згідно з даними ООН, за останні десять років харчове виробництво зросло на 24 відсотки, зросло більше, ніж населення у світі. Однак не всіх тішить те, що їжі стало більше. Наприклад, в Африці харчове виробництво насправді зменшилося на 5 відсотків, тоді як кількість населення зросла на 34 відсотки. Отож, незважаючи на загальний достаток їжі на земній кулі, по багатьох країнах не вистачає харчів.

Нестаток харчів значить вищі ціни. За відсутності робочих місць, за низьких зарплат і невпинної інфляції ще тяжче знайти гроші, аби купити те, що є. У «Звіті розвитку людства 1994 року» (англ.) говориться: «Люди голодні не тому, що їжі немає, а тому, що вони не можуть купити її».

Дедалі більше поширюються безнадійність, розчарування і розпач. «Люди бачать, що сьогодні погано, а завтра буде ще гірше»,— сказала Ґлорі, котра мешкає в Західній Африці. Інша жінка сказала: «Люди відчувають, що наближаються до катастрофи. Вони бачать, що прийде день, коли на базарі вже нічого не буде».

Єгова дбав за своїх слуг у минулому

Слуги Бога знають: Єгова нагороджує своїх вірних тим, що забезпечує їхні потреби і дає сили справлятися зі скрутними обставинами. По суті, така впевненість у спроможності Бога забезпечувати є невід’ємною частиною їхньої віри. Апостол Павло написав: «Той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду» (Євреїв 11:6).

Єгова завжди дбав про своїх вірних слуг. У час посухи, що тривала три з половиною роки, Єгова забезпечував їжею пророка Іллю. Єгова наказав крукам приносити хліб та м’ясо для Іллі (1 Царів 17:2—6). Пізніше Єгова чудом поновлював запаси борошна й олії вдови, котра годувала Іллю (1 Царів 17:8—16). Під час того ж голоду, незважаючи на сильне релігійне переслідування пророків злою царицею Єзавеллю, Єгова подбав, щоб його пророки мали хліб і воду (1 Царів 18:13).

Згодом, коли цар Вавилону обложив відступницький Єрусалим, люди мали «їсти хліб за вагою та в страху» (Єзекіїля 4:16). Ситуація стала такою безнадійною, що деякі жінки поїдали своїх дітей (Плач Єремії 2:20). І хоча пророк Єремія був в ув’язненні за своє проповідування, Єгова подбав, щоб «давали йому [Єремії] буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті» (Єремії 37:21).

А чи Єгова забув про Єремію, коли вичерпалися запаси хліба? Очевидно, що ні, бо коли місто впало в руки вавилонян, Єремії дали ‘їжі на дорогу та дарунка, і відпустили його’. (Єремії 40:5, 6; дивіться також Псалом 37:25).

Бог підтримує своїх слуг сьогодні

Точно так як Єгова підкріпляв своїх слуг у минулому, так і сьогодні він дбає за них у матеріальному й духовному плані. Розгляньмо, наприклад, що сталося з Ламітунде, котрий мешкає в Західній Африці. Він розповідає: «Я мав досить велику птахоферму. Одного разу озброєні грабіжники вдерлися на ферму і вкрали майже всіх курчат, запасний генератор і усі наші гроші. Невдовзі після цього ті кілька курчат, що зосталися, погинули через хворобу. Це зруйнувало мій бізнес. Два роки я безуспішно намагався знайти роботу. Було справді важко, але Єгова підкріпляв нас.

Справлятися з тяжкими часами допомагало мені усвідомлення того, що Єгова дозволив усьому цьому статися, аби покращити нас. Ми з дружиною далі регулярно мали родинне біблійне вивчення, і це по-справжньому допомагало нам. Також молитва була надзвичайним джерелом сили. Часами мені не хотілося молитися, але коли я молився, то почував себе краще.

У цей важкий час я навчився цінувати роздумування над Святим Письмом. Я багато думав про 23-й псалом, котрий розповідає про Єгову як про нашого Пастиря. Інший біблійний вірш, який підбадьорював мене, був у Филип’ян 4:6, 7, що говорить про «мир Божий, що вищий від усякого розуму». Ще одним уривком з Біблії, котрий підкріпляв мене, були слова з 1 Петра 5:6, 7, де говориться: «Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!» Усі ці вірші допомагали мені в ті складні часи. Коли ви розмірковуєте, то можете усунути те з вашого розуму, що викликає депресію.

Нині я знову маю роботу, але якщо чесно, то не все так легко. Як передбачено Біблією в 2 Тимофія 3:1—5, ми живемо в ‘останні дні’, які позначені ‘тяжкими часами’. Ми не можемо змінити те, що говорить цей вірш. Тому я не чекаю, що життя буде легким. Все ж я відчуваю, що дух Єгови допомагає мені справлятися».

Незважаючи на тяжкі часи, в яких ми живемо, ті, хто покладається на Єгову та його Царя-Сина Ісуса Христа, не будуть розчаровані (Римлян 10:11). Сам Ісус запевнив нас: «Через те вам кажу: Не журіться про життя своє — що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє,— у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь?» (Матвія 6:25—28).

Певно, що ці питання досліджують серця в наші критичні часи. Але Ісус продовжував переконливими словами: «Погляньте на польові лілеї, як зростають вони,— не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає,— скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:28—33).

Попереду кращі часи

Усе вказує на те, що по багатьох частинах світу зіпсуті економічні і суспільні умови далі погіршуватимуться. Але Божий народ усвідомлює, що це тимчасовий стан. Славетне правління царя Соломона показало наперед у малому розмірі праведне правління Царя, більшого за Соломона, котрий правитиме над усією землею (Матвія 12:42). Цим Царем є Ісус Христос, «Цар над царями, і Господь над панами» (Об’явлення 19:16).

У 72-му псалмі, який мав перше сповнення щодо царя Соломона, описується величне правління Ісуса Христа. Розгляньмо дещо з чудових речей, які він передрікає про майбутнє землі під Христом як Царем.

Мирні умови по цілому світові. «Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць. І він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!» (Псалом 72:7, 8).

Турбота про принижених. «Визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних, від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!» (Псалом 72:12—14).

Вдосталь їжі. «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить... його плід» (Псалом 72:16).

Слава Єгови наповнить всю землю. «Благословен Господь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє, і благословенне навіки Ім’я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить!» (Псалом 72:18, 19).

Що ж, справді, попереду кращі часи.