Свідки проти фальшивих богів
«Ви свідки Мої, говорить Господь [«Єгова», НС], та раб Мій, якого Я вибрав» (ІСАЇ 43:10).
1. Хто є правдивий Бог і в чому він є вищим від безлічі богів, що їм поклоняються сьогодні?
ХТО є правдивий Бог? Сьогодні це найважливіше питання стоїть перед усім людством. Хоча люди поклоняються силі-силенній богів, лише Один може дати нам життя і запропонувати щасливе майбутнє. Тільки про Одного можна сказати: «Ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо» (Дії 17:28). Справді, тільки один Бог достойний поклоніння. Небесний хор, описаний у книзі Об’явлення, говорить: «Достойний Ти, Господи [«Єгово», НС] й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, із волі Твоєї існує та створене все!» (Об’явлення 4:11).
2, 3. а) Як Сатана в обманливий спосіб поставив під сумнів право Єгови на те, щоб Йому поклонялися? б) Яким був результат гріха Єви для неї та її дітей і що це принесло Сатані?
2 В Едемському саду Сатана в обманливий спосіб поставив під сумнів право Єгови на те, щоб Йому поклонялися. Використовуючи змію, він сказав Єві, що коли вона повстане проти закону Єгови і спожиє із забороненого Єговою дерева, то сама стане як Бог. Його слова звучали так: «Відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло» (Буття 3:5). Єва повірила змію і спожила заборонений плід.
3 Певна річ, Сатана збрехав (Івана 8:44). Єдине, в чому Єва стала після гріхопадіння ‘немов Бог’, це те, що вона взяла на себе право вирішувати, що є добро і що зло,— право, яке мало б залишатися за Єговою. Але всупереч брехні Сатани, вона кінець кінцем померла. Тому єдиним, хто скористав з гріха Єви, був Сатана. Насправді невиявлена мета Сатани схилити Єву до гріха полягала в тому, що він сам хотів стати богом. Згрішивши, Єва стала його першим людським послідовником, і незабаром до неї приєднався Адам. Більшість їхніх дітей не тільки народилися «в гріху», але й потрапили під вплив Сатани, що невдовзі призвело до появи цілого світу, відчуженого від правдивого Бога (Буття 6:5; Псалом 51:7).
4. а) Хто є богом цього світу? б) Яка нагальна потреба існує сьогодні?
4 Той світ був знищений у Потопі (2 Петра 3:6). Після Потопу постав ще один світ, відчужений від Єгови, і цей світ існує досі. Біблія про нього говорить: «Ввесь світ лежить у владі лукавого» (1 Івана 5:19, Укр. Катол. Ун-т). Йдучи своїми діями всупереч духу і букви закону Єгови, цей світ слугує замірам Сатани. Сатана — його бог (2 Коринтян 4:4). Але, в основному, він безпорадний бог. Він не може ощасливити людей або дати їм життя; це може зробити тільки Єгова. Тому люди, які хочуть мати змістовне життя і жити в ліпшому світі, мусять спочатку переконатися у тому, що Єгова правдивий Бог, а потім навчитися виконувати його волю (Псалом 37:18, 27, 28; Екклезіяста 12:13). Отже, у вірних людей є нагальна потреба свідчити, або звіщати правду, про Єгову.
5. Про яку «хмару свідків» згадував Павло? Назвіть декого з них поіменно.
5 Вже від самого початку на світовій арені з’явилися такі вірні особи. Апостол Павло наводить довгий перелік цих людей в 11-му розділі Послання до євреїв і називає їх ‘такою великою хмарою свідків’ (Євреїв 12:1). Першим у Павловому переліку йде другий син Адама і Єви, Авель. Також згадуються Енох і Ной — люди передпотопних часів (Євреїв 11:4, 5, 7). Видатною особою є Авраам, родоначальник єврейської нації. Авраам, якого названо «другом Божим», став прабатьком Ісуса, ‘Свідка вірного і правдивого’ (Якова 2:23; Об’явлення 3:14).
Авраамове свідчення про правду
6, 7. Яким чином життя Авраама і його вчинки свідчили, що Єгова є правдивим Богом?
6 Яким чином Авраам служив свідком? Своєю міцною вірою в Єгову та відданістю і слухняністю йому. Коли Авраамові було сказано покинути місто Ур і пробути решту свого життя в далекій землі, він послухався (Буття 15:7; Дії 7:2—4). Подорожуючі тубільці нерідко відмовляються від кочового способу життя й починають провадити осіле, безпечніше життя в місті. Отже, покинувши місто, аби розпочати життя в наметах, Авраам дав прямий доказ, що він покладався на Бога Єгову. Його слухняність стала свідченням для очевидців. Єгова рясно поблагословив Авраама за його віру. Незважаючи на те що Авраам жив у наметах, він процвітав матеріально. Коли було забрано в неволю Лота і його родину, Єгова допоміг Аврааму в погоні, і тому той зміг відбити їх. Авраамова дружина народила на старості літ сина, і це підтвердило обіцянку Єгови, що Авраам стане батьком насіння. Через Авраама люди побачили, що Єгова є живим Богом, який сповняє свої обітниці (Буття 12:1—3; 14:14—16; 21:1—7).
7 Коли Авраам повертався після того, як врятував Лота, його зустрів Мелхиседек, цар Салима (пізніше названого Єрусалимом), який привітав Авраама, кажучи: «Благословенний Аврам від Бога Всевишнього». Його теж зустрів один содомський цар і хотів піднести йому дари. Але Авраам не прийняв їх. Чому? Він не хотів, аби вкралися якісь сумніви щодо того, Хто його благословляє. Він сказав: «Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,— що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама» (Буття 14:17—24). Яким же добрим свідком був Авраам!
Народ свідків
8. Як Мойсей виявив велику віру в Єгову?
8 У Павловому переліку свідків теж наводиться Мойсей, Авраамів нащадок. Мойсей відвернувся від єгипетських скарбів і пізніше мужньо зустрівся з правителем великої світової імперії для того, щоб вивести на свободу дітей Ізраїлю. Звідки він черпав відвагу? Зі своєї віри. Павло говорить: «[Мойсей] був непохитний, як той, хто Невидимого бачить» (Євреїв 11:27). Єгипетські боги були видимі, до них можна було доторкнутися. Донині статуї цих богів справляють велике враження на людей. Але Єгова, хоча й невидимий, був значно реальнішим для Мойсея, ніж усі ті фальшиві боги. Мойсей не мав жодного сумніву в існуванні Єгови і в тому, що Він винагороджує своїх поклонників (Євреїв 11:6). Мойсей став видатним свідком.
9. У ролі кого мав виступати для Єгови ізраїльський народ?
9 Вивівши ізраїльтян на свободу, Мойсей став посередником угоди поміж Єговою та Авраамовими нащадками від Якова. Внаслідок цього з’явився ізраїльський народ як особлива власність Єгови (Вихід 19:5, 6). Вперше в історії мав давати свідчення цілий народ. Слова Єгови через Ісаю, десь через 800 років після того, були актуальними в принципі від самого народження цього народу: «Ви свідки Мої, говорить Господь [«Єгова», НС], та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, що це Я» (Ісаї 43:10). Завдяки чому члени цього нового народу могли виступати в ролі свідків Єгови? Завдяки своїй вірі та слухняності і завдяки заступництву Єгови.
10. Яким чином свідчили могутні вчинки Єгови на користь ізраїльтян і якими були результати цього?
10 Десь через 40 років після свого народження ізраїльський народ вже був близько того, щоб посісти Обітовану землю. Було вислано розвідників, щоб дістати інформацію про місто Єрихон, і Рахав, мешканка цього міста, дала їм сховок. Чому вона це зробила? Вона сказала: «Ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям. І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш,— Він Бог на небесах угорі й на землі долі!» (Ісуса Навина 2:10, 11). Повідомлення про могутні вчинки Єгови спонукали Рахав і її сім’ю покинути Єрихон та його фальшивих богів, щоб служити Єгові з ізраїльтянами. Безсумнівно, Єгова дав яскраве свідчення через ізраїльтян (Ісуса Навина 6:25).
11. Який обов’язок лежав на ізраїльських батьках щодо свідчення?
11 Коли ізраїльтяни все ще були в Єгипті, Єгова послав до фараона Мойсея, кажучи: «Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього, і щоб ти розповідав в вуха сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я — Господь!» (Вихід 10:1, 2). Слухняні ізраїльтяни розповідали своїм дітям про могутні вчинки Єгови. Їхні діти у свою чергу розповідали про це своїм дітям, і так далі — з покоління в покоління. Таким чином залишалися в пам’яті людей могутні вчинки Єгови. Подібно і сьогодні, на батьках лежить обов’язок свідчити своїм дітям (Повторення Закону 6:4—7; Приповістей 22:6).
12. Як служило свідченням те, що Єгова благословляв Соломона та Ізраїль?
12 Коли ізраїльський народ був вірним, Єгова рясно благословляв його і це було свідченням для довколишніх народів. Розповівши про обіцяні Єговою благословення, Мойсей сказав: «Побачать усі народи землі, що Господнє Ім’я кличеться на тобі,— і будуть боятися тебе» (Повторення Закону 28:10). Соломон отримав мудрість і багатство завдяки своїй вірі. Під його правлінням цей народ процвітав і насолоджувався довгим періодом миру. Про той час ми читаємо: «Приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його» (1 Царів 5:5, 9, 10, 14). Серед визначних гостей Соломона була цариця Шеви. Побачивши на власні очі, як Єгова благословляє цей народ і його царя, вона сказала: «Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля» (2 Хронік 9:8).
13. Що було, мабуть, найефективнішим свідченням Ізраїлю і як ми досі черпаємо з цього багато цінного?
13 Апостол Павло згадав те, що, мабуть, було найефективнішим свідченням Ізраїлю. Розповідаючи про тілесний Ізраїль християнському зборові в Римі, він сказав: «Їм довірені були Слова Божі» (Римлян 3:1, 2). Починаючи з Мойсея, декотрі вірні ізраїльтяни були натхнені на те, щоб записати про стосунки Єгови з Ізраїлем, а також про його настанови, закони і пророцтва. Через ці писання старожитні письменники засвідчили всім майбутнім поколінням, у тому числі й нашому, що є тільки один Бог і що його ім’я — Єгова (Даниїла 12:9; 1 Петра 1:10—12).
14. Чому декотрі люди, які свідчили про Єгову, зносили гоніння?
14 На жаль, ізраїльтянам часто бракувало віри, і тоді Єгова повинен був посилати свідків до свого ж народу. Чимало з них зносило гоніння. Павло сказав, що декотрі «дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці» (Євреїв 11:36). Які ж вірні свідки! І як засмучує те, що часто гоніння походило від їхніх же співвітчизників, від вибраного народу Єгови! (Матвія 23:31, 37). Гріх цього народу став настільки великим, що в 607 році до н. е. Єгова привів вавилонян, щоб ті сплюндрували Єрусалим разом із храмом і забрали більшість уцілілих ізраїльтян у неволю (Єремії 20:4; 21:10). Чи це поклало край свідченню цілого народу про ім’я Єгови? Ні.
Суд над богами
15. Яким чином свідчення давалося навіть у вавилонській неволі?
15 Навіть у вавилонській неволі вірні члени цього народу не припиняли свідчити про Божественність Єгови і його силу. Наприклад, Даниїл відважно розтлумачив сни Навуходоносора, пояснив Валтасару писання на стіні і не пішов на компроміс щодо молитви перед Дарієм. Відмовившись поклонитися бовванові, три євреї дали Навуходоносорові чудове свідчення (Даниїла 3:13—18; 5:13—29; 6:5—28).
16. Як Єгова передрік повернення ізраїльтян до свого краю і яка була мета цього повернення?
16 А втім, Єгова пообіцяв, що свідчення цілого народу знову звучатиме на ізраїльській землі. Єзекіїль, який пророкував серед поневолених у Вавилоні євреїв, написав про вирішення Єгови щодо спустошеного краю: «Розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його,— і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані» (Єзекіїля 36:10). Чому Єгова хотів це зробити? Головним чином, щоб засвідчити про своє ім’я. Він сказав через Єзекіїля: «Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів» (Єзекіїля 36:22; Єремії 50:28).
17. Як розуміти слова з Ісаї 43:10?
17 Пророкуючи про повернення Ізраїлю з вавилонської неволі, пророк Ісая був натхнений написати в Ісаї 43:10 слова про те, що Ізраїль є свідком Єгови, його рабом. У 43-му і 44-му розділах Ісаї Єгова зображений як той, хто вформував та учинив Ізраїль, як його Творець, Бог, Святий, Спаситель, Відкупитель і його Цар (Ісаї 43:3, 14, 15; 44:2). Поневолення Ізраїлю було допущено тому, що цей народ постійно відмовлявся прославляти Єгову, визнаючи його саме таким Богом. Проте ці люди, як і раніше, називалися його народом. Єгова їм сказав: «Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти!» (Ісаї 43:1). Поневолення ізраїльтян у Вавилоні мало закінчитися.
18. Як визволення ізраїльтян з Вавилона довело те, що Єгова — єдиний правдивий Бог?
18 Визволення ізраїльтян з Вавилона стало судом Єгови над богами. Він кинув виклик язичеським фальшивим богам, щоб вони подали їхнє свідчення, і назвав ізраїльтян своїми свідками (Ісаї 43:9, 12). Коли Єгова розтрощив кайдани, в яких були ізраїльтяни, він підтвердив те, що вавилонські боги зовсім не боги і що тільки він правдивий Бог (Ісаї 43:14, 15). Приблизно за 200 років до цієї події, назвавши перса Кіра своїм слугою, який визволить євреїв, він дав наступний доказ своєї Божественності (Ісаї 44:28). Ізраїль мав вийти з неволі. Чому? Єгова пояснює: «Він буде звіщати про славу Мою» (Ісаї 43:21). Це мало стати ще одною нагодою для свідчення.
19. Свідченням чого був заклик Кіра до ізраїльтян повернутися в Єрусалим, а також вчинки вірних євреїв після їхнього повернення?
19 Прийшов час, і персидський цар Кір завоював Вавилон, як і було пророковано. Хоча Кір і був язичником, він звістив Божественність Єгови, кажучи євреям у Вавилоні: «Хто між вами з усього Його народу,— нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі» (Ездри 1:3). Багато євреїв позитивно відгукнулося на цей заклик. Вони подалися в довгу подорож до Обітованої землі і звели жертовник на місці стародавнього храму. Незважаючи на знеохочення і великі перешкоди, вони таки змогли відбудувати храм і місто Єрусалим. Усе сталося так, як сам Єгова сказав: «Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом» (Захарія 4:6). Ці звершення стали додатковим доказом того, що Єгова — правдивий Бог.
20. Що можна сказати стосовно свідчення ізраїльтян про ім’я Єгови в стародавньому світі, хоча ці люди мали свої слабкості?
20 Отже, Єгова продовжував користуватися ізраїльтянами як своїми свідками, хоча вони були недосконалими, а інколи й бунтарськими людьми. У дохристиянському світі цей народ зі своїм храмом і священством був центром правдивого поклоніння. Кожен, хто читає у Святому єврейському Письмі про стосунки Єгови з ізраїльтянами, зовсім не сумнівається в тому, що є лише один правдивий Бог, ім’я якого — Єгова (Повторення Закону 6:4; Захарія 14:9). А втім, про ім’я Єгови мало розійтися ще більше свідчення, і це ми обговоримо в наступній статті.
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Як Авраам дав свідчення про те, що Єгова є правдивим Богом?
◻ Яка видатна риса Мойсея уможливила йому бути вірним свідком?
◻ Якими способами ізраїльтяни свідчили про Єгову цілим народом?
◻ Яким чином визволення ізраїльтян з Вавилона стало виявом того, що Єгова — єдиний правдивий Бог?
[Ілюстрація на сторінці 10]
Завдяки своїй вірі та слухняності Авраам дав чудове свідчення про Божественність Єгови.