Ким були масорети?

ЄГОВА, «Бог правди», зберіг своє Слово, Біблію (Псалом 31:6). Але яким чином, попри всі намагання Сатани, ворога правди, перекрутити та знищити Біблію, вона дійшла до нас точно такою, як була написана? (Дивіться Матвія 13:39).

Часткову відповідь на це можна знайти у коментарях професора Роберта Ґордіса: «Досягненням єврейських переписувачів, яких називали масоретами або «охоронцями традиції», не віддано належного. Ці безіменні переписувачі скопіювали Святу Книгу з ретельністю та відданістю». Незважаючи на те що більшість цих копіїстів до сьогодні лишилися для нас невідомими, ім’я однієї сім’ї, Бен-Ашер, чітко зазначено. Що ми знаємо про них та про їхніх товаришів-масоретів?

Сім’я Бен-Ашер

Єврейські переписувачі вірно копіювали написану спочатку єврейською мовою частину Біблії, яку часто називають Старим Завітом. Копіїстів, які працювали від шостого до десятого століття н. е., називали масоретами. У чому полягала їхня робота?

Століттями єврейська мова записувалася тільки знаками, які передавали приголосні, а голосні вставляв сам читач. Проте за часів масоретів правильна вимова єврейської була втрачена, оскільки багато євреїв більше не розмовляли своєю мовою вільно. Групи масоретів у Вавилоні та Ізраїлі розробили знаки, які ставили навколо приголосних, щоб визначити акцентуацію та правильну вимову голосних. Було створено щонайменше три різні системи, але ту, що виявилась найбільш впливовою, розробили масорети з Тіверії, що лежить коло Галілейського моря, де й жила сім’я Бен-Ашер.

У джерелах подається перелік п’яти поколінь масоретів з цієї унікальної сім’ї, починаючи з Ашера Старшого, що жив у восьмому столітті н. е. Іншими були Неемія Бен-Ашер, Ашер Бен-Неемія, Мойсей Бен-Ашер і нарешті Аарон Бен-Мойсей Бен-Ашер, який працював у десятому столітті н. е.a Вони були в авангарді тих, хто вдосконалював писемні знаки, щоб найкраще передати те, що, згідно з їхнім розумінням, було правильною вимовою єврейського тексту Біблії. Щоб розробити ці знаки, треба було визначити основи єврейської граматики. До того часу не існувало чіткої системи правил єврейської граматики. Отже можна сказати, що ці масорети були серед перших граматиків єврейської мови.

Аарон, останній масорет з родини Бен-Ашер, був першим, хто записав і відредагував цю інформацію. Він зробив це у праці за назвою «Сефер дікдукей га-те’амім», першій книжці граматичних правил єврейської мови. Ця книжка була основою для роботи інших єврейських граматиків впродовж декількох наступних століть. Але то був тільки побічний продукт більш важливої праці масоретів. Що це за праця?

Було потрібно феноменальної пам’яті

Найбільш масорети турбувалися про точну передачу кожного слова і навіть кожної букви біблійного тексту. Щоб забезпечити точність, масорети використовували поля сторінок для запису інформації, яка б вказувала будь-які можливі зміни у тексті, свідомо чи несвідомо зроблені попередніми копіїстами. У примітках на полях масорети позначали також незвичні форми слів та словосполучень, відмічаючи, скільки разів ці форми з’являються у певній книзі або в усьому тексті Святого єврейського Письма. Оскільки місця було мало, примітки записували дуже скороченим кодом. Щоб полегшити перехресну перевірку, масорети позначали середнє слово та букву деяких книг. Вони дійшли навіть до того, що рахували кожну букву в Біблії, аби дотримуватися точності копіювання.

На верхньому й нижньому полях сторінок масорети записували більш поширені коментарі до деяких скорочених приміток, поміщених на поляхb. Це допомагало робити перехресну перевірку роботи. Яким чином масорети посилалися на інші частини Біблії, якщо вірші тоді не були пронумеровані і біблійних конкорданцій не існувало? На верхньому й нижньому полі вони подавали частини деяких паралельних віршів, щоб нагадати собі, де ще в Біблії можна знайти зазначене слово або слова. Через те що місця було мало, вони часто писали тільки одне головне слово, яке б нагадало їм кожен паралельний вірш. Щоб користуватися цими примітками на полях, треба було знати напам’ять цілу єврейську Біблію.

Записи, які не поміщалися на полях, були перенесені в інші частини рукопису. Наприклад, примітка масоретів на бічному полі до Буття 18:3 містить три єврейських літери קלד. Це єврейський відповідник до цифри 134. В іншій частині манускрипту з’являється перелік, в якому вказані 134 місця, де попередні копіїсти навмисно усунули ім’я Єгова з єврейського тексту, замінивши його словом «Господь»c. Масорети не дозволяли собі переробляти доручений їм текст, хоч були добре обізнані зі змінами. Натомість вони позначали зміни у примітках на полях. Але чому масорети так сильно турбувались тим, щоб не змінювати текст, якщо їхні попередники змінили його? Чи їхня форма єврейської віри відрізнялась від тої, що мали попередники?

У що вони вірили?

В період успішної праці масоретів юдаїзм був охоплений глибоко вкоріненою ідеологічною війною. Починаючи з першого століття н. е., рабинський юдаїзм щодалі посилював свій контроль. Після того як було написано Талмуд і тлумачення рабинів, біблійний текст поступово став другорядним, порівняно з рабинським тлумаченням усного закону. Отже, дбайливе збереження тексту Біблії могло втратити своє значення.

У восьмому столітті група, відома як караїми, повстала проти цієї тенденції. Наголошуючи важливість особистого вивчення, вони відкинули авторитет і тлумачення рабинів і Талмуда. Єдино авторитетним вони вважали тільки текст Біблії. Це посилило необхідність точної передачі біблійного тексту, отже дослідженню масоретів було дано новий поштовх.

До якої міри на масоретів впливали рабинські чи караїмські переконання? М. Н. Ґошен-Ґотштайн, знавець єврейських біблійних рукописів, повідомляє: «Масорети були впевнені... що вони підтримують стародавню традицію, і відходження від неї вони, напевно, вважали б найстрашнішим злочином».

Для масоретів правильне копіювання Біблії було святим завданням. Хоча кожен особисто міг бути спонуканим іншими релігійними міркуваннями, здається, що праця масоретів стояла вище усіх ідеологічних суперечок. Дуже стислі примітки на полях лишали мало місця для теологічних дебатів. Текст Біблії сам по собі був змістом їхнього життя, і вони не робили в ньому самовільно жодних змін.

Користь від їхньої роботи

Незважаючи на те що природний Ізраїль більше не був вибраним Божим народом, ці єврейські переписувачі повністю присвятили себе точному збереженню Божого Слова (Матвія 21:42—44; 23:37, 38). Досягнення родини Бен-Ашер та інших масоретів добре підсумував Роберт Ґордіс, який написав: «Ці скромні, але наполегливі працівники... непомітно виконали свою геркулесову роботу щодо захисту біблійного тексту від втрати або зміни» («Утворення біблійного тексту», англ.). Наслідком було те, що, коли такі реформатори XVI століття, як Лютер і Тиндаль, повстали проти церковної влади та почали перекладати Біблію на сучасні, доступні всім мови, вони мали добре збережений єврейський текст як підґрунтя для своєї роботи.

З праці масоретів ми користаємо й сьогодні. На їхньому єврейському тексті базується Святе Єврейське Письмо «Перекладу нового світу Святого Письма» (англ.). З цього перекладу далі робляться переклади багатьма мовами з тим самим духом відданості та турботою про точність, яким відзначалися стародавні масорети. Ми добре робимо, якщо виявляємо такий самий дух у ставленні до Слова Бога Єгови (2 Петра 1:19).

[Примітки]

[Рамка на сторінці 28]

Система позначення єврейської вимови

ПРОТЯГОМ століть серед масоретів велися пошуки найкращого методу запису голосних й акцентуації. Отже не дивно, що з кожним новим поколінням родини Бен-Ашер цей метод удосконалювався. Наявні зараз рукописи відображають стилі та методи тільки двох останніх масоретів з родини Бен-Ашер — Мойсея та Ааронаd. Порівняльне вивчення цих рукописів показує, що Аарон розробив правила стосовно певних незначних питань вимови й запису, які відрізнялись від правил його батька, Мойсея.

Бен-Нафталі був сучасником Аарона Бен-Ашера. Каїрський кодекс Мойсея Бен-Ашера містить багато тлумачень, які приписують Бен-Нафталі. Отже, або сам Бен-Нафталі навчався у Бен-Ашера, або обидва вони дотримувалися загальноприйнятої стародавньої традиції. Багато вчених говорять про неузгодженість систем Бен-Ашера й Бен-Нафталі, але М. Г. Ґошен-Ґотштайн пише: «Можна без особливих застережень говорити про дві підсистеми в самій родині Бен-Ашер і назвати різницю в читанні: «Бен-Ашер проти Бен-Ашера». Тому було би неправильно говорити про єдину систему Бен-Ашер. Система Аарона Бен-Ашера стала загальноприйнятою не через властиві їй переваги. Ця система була визнана за кращу тільки тому, що текст Аарона Бен-Ашера похвалив талмудист XII століття Мойсей Маймонід.

[Зображення єврейських символів]

Уривок тексту з Вихід 6:2 з позначенням голосних і діакритичними знаками та без них.

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Тіверія, центр діяльності масоретів з восьмого по десяте століття.

[Відомості про джерело]

Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.