Все більше і більше поганих новин

ЧИ ПОМІЧАЛИ ви, що заголовки, які оповіщають погані новини, викликають більшу цікавість читачів, ніж ті, котрі повідомляють про добрі новини? Чи то газетний заголовок про стихійне лихо, чи то сенсаційна плітка, гарно подана на першій сторінці обкладинки глянсового журналу,— видається, що погані новини продаються ліпше, ніж добрі.

Нині не бракує поганих новин. Проте деколи спадає на думку, що репортерів і журналістів вчать вишукувати й вивідувати лише погані новини й не допускати жодних добрих новин.

Надмір поганих новин протягом історії

Авжеж, поганих новин завжди було надмір протягом сторіч, вони переважали над добрими новинами. В анналах історії на терезах переважувала шалька з людськими стражданнями, розчаруваннями й відчаєм, що випадали на долю людства.

Розгляньмо лише кілька прикладів. У книжці «Хроніка світу» (англ.) Жак Легран подає збірку розповідей, кожна з яких написана про певну дату, коли сталася певна подія, але таким чином, як повідомив би про цю подію сучасний журналіст. Ці добре досліджені повідомлення дають нам загальний огляд поганих новин, які людина чула протягом свого наповненого неспокоєм існування на планеті Земля.

Найперш розгляньмо давнє повідомлення з Греції за 429 рік до н. е. Воно охоплює війну, яка точилася між Афінами й Спартою: «Метрополія Потідея була змушена здатися афінянам, які оточили місто, бо мешканці були доведені до такого стану, що через голод поїдали тіла померлих». Справді ж бо погана новина!

Перенісшись у перше сторіччя до нашої ери, ми читаємо промовисте повідомлення про смерть Юлія Цезаря, що датується 15 березня 44 року до н. е. (Рим) «Юлій Цезар був по-зрадницькому вбитий. Сьогодні, в іди березня, коли він сидів у палаті сенату, його зарізала група змовників, деякі з них були його близькими друзями».

Наступні сторіччя також були багаті на погані новини. Одним приголомшливим прикладом є новина з Мексики 1487 року: «Найзахопливіше видовище, яке тільки бачила столиця ацтеків, Теночтітлан,— у 20 000 чоловіків повиривали серця для Уїцілопочтлі, бога війни».

Не тільки людська жорстокість ставала причиною поганих новин, а й недбалість додавала до їхнього довгого переліку. Велика пожежа в Лондоні, здається, була одним з таких нещасть. Повідомлення з Лондона (Англія) за 5 вересня 1666 року говорить: «Нарешті після чотирьох днів і ночей пожежа в Лондоні була загашена герцогом Йоркським, котрий підвів віськово-морські порохові загони для висадження в повітря будівель на шляху вогню. Постраждало близько 400 акрів землі, зруйновано 87 церков і понад 13 000 будинків. Якимсь чудом загинуло лише дев’ять чоловік».

До цих прикладів треба також додати погані новини про епідемії, що лютували по багатьох континентах, як-от епідемія холери на початку 1830-х років. Друкований заголовок до цього повідомлення говорить: «Привид холери блукає по Європі». Правдиве повідомлення змальовує страхітливі подробиці цієї поганої новини: «Холера, невідома в Європі до 1817 року, поширюється на захід з Азії. Вона вже косить мешканців таких російських міст, як Москва й Санкт-Петербург, більшість жертв — бідні жителі міст».

Збільшення кількості поганих новин за останні роки

Отже, хоча погані новини були реальністю життя протягом записаної історії, однак в останні десятиліття XX сторіччя видно, що кількість поганих новин побільшилася, справді, вона швидко зростає.

Безперечно, воєнні новини були найгіршими з поганих новин цього сторіччя. Дві найбільші війни в історії, доречно названі першою світовою й другою світовою, дали матеріал для поганих новин жахливого масштабу. Але це було лише краплею в морі поганих новин, які прийшли з цим нещасним сторіччям.

Розгляньмо лише кілька заголовків, вибраних навмання:

Перше вересня 1923 року: «Землетрус руйнує Токіо — 300 000 загиблих»; 20 вересня 1931 року: «Криза: Британія проводить девальвацію фунта»; 25 червня 1950 року: «Північна Корея рушила на Південь»; 26 жовтня 1956 року: «Угорці повстали проти радянського правління»; 22 листопада 1963 року: «Застрелено Джона Кеннеді в Далласі»; 21 серпня 1968 року: «Російські танки увійшли в Прагу, щоб придушити повстання»; 12 вересня 1970 року: «Викрадені літаки вибухнули в пустелі»; 25 грудня 1974 року: «Циклон «Трейсі» зрівняв із землею місто Дарвін, 66 чоловік загинуло»; 17 квітня 1975 року: «Камбоджа впала перед комуністичними збройними силами»; 18 листопада 1978 року: «Масове самогубство в Гайані»; 31 жовтня 1984 року: «Застрелено Індіру Ганді»; 28 січня 1986 року: «При зльоті вибухнув космічний корабель багаторазового використання»; 26 квітня 1986 року: «Радянський реактор у вогні»; 19 жовтня 1987 року: «Розвал фондової біржі»; 25 березня 1989 року: «Аляска уражена розлитою нафтою»; 4 червня 1989 року: «Масове вбивство військовими демонстрантів на площі Тіененмен».

Дійсно, історія показує, що поганих новин завжди було достатньо, а добрих порівняно мало. Оскільки за останні роки побільшилося поганих новин, з кожним роком рідше чути добрі новини.

Чому це так? Чи буде так все?

Наступна стаття розглядатиме ці два запитання.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

WHO/League of Red Cross