Чи ти врівноважений піонер?
БАТЬКОВІ очі сяють, коли він розкриває обійми назустріч першим невпевненим крокам своєї донечки. Коли вона несподівано падає, батько заохочує її спробувати знову. Він знає, що скоро вона зміцніє й здобуде рівновагу.
Подібно до цього, новому служителю-піонеру потрібно часу та заохочення, перш ніж він чи вона здобуде рівновагу, необхідну, щоб успішно виконувати служіння повночасного вісника Царства. Багато піонерів продовжують радісно служити протягом десятиліть. Декого вибивають з рівноваги несподівані зміни особистих обставин. Дехто навіть втрачає свою радість. В одній країні 20 відсотків тих, що стали піонерами, полишили повночасне служіння протягом перших двох років. Що може відірвати піонера від цього найрадіснішого служіння? Чи можна щось зробити, щоб уникнути таких невдач?
Хоча декому довелося припинити повночасне служіння через погане здоров’я, фінансові проблеми та родинні обов’язки, для інших каменем спотикання стало те, що вони не змогли добре врівноважити різні християнські обов’язки. Рівновага — це «однакове, рівне співвідношення сил, значення, без переваги з будь-чийого боку».
Ісус Христос показав своїм учням, як слід виконувати працю проповідування і роблення учнів. У своєму служінні він також показав, як утримувати рівновагу. Ісус виявив, що єврейським релігійним провідникам не вистачало рівноваги, сказавши наступне: «[Ви] даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати» (Матвія 23:23).
Цей принцип так само застосовується й сьогодні, зокрема до піонерського служіння. Дехто, спонуканий ентузіазмом та маючи добрі наміри, почав піонерське служіння, не підготувавшись до нього добре або не розглянувши всього, що з ним пов’язано (Луки 14:27, 28). Інші настільки захопилися проповідницьким служінням, що не звернули достатньо уваги на інші важливі аспекти християнства. Як вони можуть досягнути рівноваги й підтримувати її?
Підтримуйте себе духовно міцними!
Ісус ніколи не занедбував своєї духовності. Навіть незважаючи на те, що натовпи людей, які збиралися послухати його та зцілитися, вимагали дуже багато часу, він відкладав час на розмірковування і молитву (Марка 1:35; Луки 6:12). Сьогодні врівноважене піонерське служіння також вимагає, щоб піонер добре використовував усі постачання, необхідні для підтримки духовного здоров’я. Павло говорив: «Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш!» (Римлян 2:21) Звичайно, було б помилкою присвячувати весь свій час проповідуванню іншим і разом з тим не турбуватися про час для належного особистого вивчення і регулярної молитви.
Куміко є піонером вже два десятиліття. Хоч у неї троє дітей і чоловік невіруючий, вона на власному досвіді дійшла до висновку, що їй найкраще читати та вивчати Біблію перед тим, як лягати спати. Коли вона читає, то звертає особливу увагу на думки, які може використати у проповідницькому служінні, так щоб її щоденне служіння було свіжим та цікавим. Інші піонери, які мають успіх у служінні, встають вранці раніше від решти родини, щоб тихими ранковими годинами насолоджуватися духовним підкріпленням. Можна відкласти інший відповідний час, щоб готуватися до зібрань та прочитувати всі останні християнські публікації. Якщо ти хочеш зберегти радість у служінні, не слід нехтувати особистим вивченням або вивчати щось наспіх.
Врівноважуючи родинні обов’язки
Батьки-піонери повинні також пам’ятати, що «воля Господня» для них в значній мірі означає турботу про фізичні, емоційні й духовні потреби своєї сім’ї (Ефесян 5:17; 6:1—4; 1 Тимофія 5:8). Деколи навіть віруючий чоловік і члени сім’ї побоюються, що вони перестануть отримувати від жінки та матері втіху й підтримку, якщо вона розпочне піонерське служіння. Такі почуття призводять до того, що на її бажання стати піонером вони реагують далеко не захоплено. Проте з добрим плануванням та передбачливістю можна зберігати рівновагу.
Багато піонерів намагаються виконувати свою працю проповідування, коли інших членів сім’ї немає вдома. Куміко, про яку згадувалось раніше, снідає разом з родиною, проводжає ранком чоловіка й дітей та приходить додому до їх повернення. По понеділках вона готує їжу на декілька днів, так що може відпочити й поїсти разом зі всіма замість того, щоб поратися на кухні. Добре також виконувати декілька справ воднораз, наприклад, робити щось по господарству в той час, коли готується їжа. Таким чином Куміко навіть знаходить час запросити друзів своїх дітей і приготувати для них щось особливе.
Коли діти стають підлітками, вони часто потребують від батьків більше уваги, бо їх переповнюють нові емоції, бажання, сумніви та побоювання. Від матері або батька, який є піонером, це вимагає чуйності і змін у денному розпорядку. Розгляньмо приклад Хісако, піонерки й матері трьох дітей. Що вона зробила, коли її старша дочка перестала виявляти радість та захоплення християнськими зібраннями через вплив з боку світських друзів у школі? Її дочці дійсно потрібно було особисто прийняти правду та повністю переконатися у тому, що найкраще триматися окремо від світу (Якова 4:4).
Хісако розповідає: «Я вирішила знову щоденно вивчати з нею основні вчення за допомогою книжки «Жити вічно». Спочатку ми могли займатися тільки декілька хвилин, бо, коли надходив час для вивчення, моя дочка часто скаржилася, що в неї дуже болить голова або живіт. Але я проводила вивчення регулярно. Через декілька місяців її духовний стан значно покращився і невдовзі вона присвятилася та охрестилася». Зараз Хісако служить повночасно разом із своєю дочкою.
Батько-піонер також мусить бути обережним, щоб піклування про зацікавленних та про обов’язки у зібранні не поглинуло його настільки, що він не встигав би надавати дітям, які ростуть, необхідної моральної підтримки та керівництва. Чоловік не може просто перекласти цей обов’язок на свою дружину. Один зайнятий християнський чоловік, який має четверо дітей, вже довго є піонером і провадить маленьке власне підприємство, відкладає час, щоб проводити вивчення з кожною дитиною окремо (Ефесян 6:4). Крім цього, він готується до щотижневих зібрань разом з родиною. Зрівноважені піонери не занедбують матеріальних або духовних потреб своєї сім’ї.
Рівновага в матеріальному плані
Правильне ставлення до щоденних потреб — у цьому піонерам також треба намагатися пітримувати добру рівновагу. Ми тут знову можемо багато навчитися з гарного прикладу Ісуса та його поради. Він застерігав проти надмірної турботи про матеріальні речі. Замість цього він заохочував своїх учнів ставити Царство на перше місце, обіцяючи, що Бог попіклується про них, як він піклується про всі свої творива (Матвія 6:25—34). Застосовуючи цю добру пораду, багато піонерів змогли роками залишатися у повночасному служінні, а Єгова поблагословив їхні зусилля здобувати ‘хліб насущний’ (Матвія 6:11).
Апостол Павло порадив своїм християнським братам, щоб ‘їхня лагідність [«поміркованість», НС] була відома всім людям’ (Филип’ян 4:5). Безсумнівно, поміркованість вимагатиме належної турботи про наше здоров’я. Врівноважені піонери роблять усе, щоб виявляти поміркованість у своєму житті та у ставленні до матеріальних речей, знаючи, що за їхньою поведінкою спостерігають інші. (Порівняйте 1 Коринтян 4:9).
Молодим людям, які починають піонерське служіння, слід стримуватись, щоб надмірно не використовувати щедрість своїх батьків. Якщо вони живуть разом з батьками, то виявлятимуть добру рівновагу й вдячність, беручи на себе частку домашніх обов’язків та працюючи неповний робочий день, щоб мати змогу вносити свою частку грошей на утримання дому (2 Солунян 3:10).
Врівноважені піонери є справжнім благословенням
Можливо, ти піонер і докладаєш всіх зусиль, щоб зберегти належну рівновагу. Будь певний, що тобі це вдасться. Так само як малюку потрібно часу, щоб навчитися утримувати рівновагу й ходити, багато зрілих піонерів говорять, що їм потрібно було часу, щоб досягнути рівноваги у виконанні всіх своїх обов’язків.
Особисте вивчення, піклування про членів сім’ї та забезпечення власних матеріальних потреб є деякими сферами, де піонери намагаються зберегти рівновагу. Повідомлення показують, що багато піонерів чудово справляються зі своїми обов’язками. Вони дійсно є благословенням для інших і приносять справжню честь Єгові та його організації.