Підтримуйте єдність у ці останні дні
‘Живіть згідно з Христовою Євангелією, стійте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську’ (ФИЛИП’ЯН 1:27).
1. Який контраст існує між Свідками Єгови та світом?
МИ ЖИВЕМО в «останні дні». Поза всяким сумнівом, сьогоднішні часи — «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1—5). У цей «час кінця», коли людське суспільство таке неспокійне, Свідки Єгови разюче виділяються, бо мають мир та єдність (Даниїла 12:4). Але кожну людину, яка належить до всесвітньої сім’ї поклонників Єгови, закликається докладати усіх зусиль, аби підтримувати цю єдність.
2. Що Павло сказав про підтримку єдності і яке питання ми розглянемо?
2 Апостол Павло умовляв співхристиян підтримувати єдність. Він написав: «Живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб — чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську, і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!» (Филип’ян 1:27, 28). Павлові слова чітко вказують на те, що, як християни, ми повинні співпрацювати. Отже, що допоможе нам підтримувати християнську єдність у ці тяжкі часи?
Підкоряйтеся божественній волі
3. Коли і як стали першими послідовниками Ісуса Христа неохрещені язичники?
3 Один із способів підтримувати нашу єдність — це повсякчас підкорятися божественній волі. Для цього, можливо, потрібно змінити своє мислення. Візьміть до уваги ранніх єврейських учнів Ісуса Христа. Коли в 36 році н. е. апостол Петро вперше проповідував необрізаним поганам, Бог злив на цих людей святий дух і вони охрестилися (Дії, розділ 10). До того часу тільки євреї, навернені на юдаїзм та самаритяни ставали послідовниками Ісуса Христа (Дії 8:4—8, 26—38).
4. Що сказав Петро після того, як розповів про Корнилія, і випробуванням чого це стало для єврейських учнів Ісуса?
4 Коли апостоли з іншими братами в Єрусалимі дізналися про навернення Корнилія та інших поганів, вони захотіли почути звіт Петра. Розповівши, що́ відбулося з Корнилієм та іншими віруючими поганами, цей апостол виснував: «Отож, коли Бог дав однаковий дар [святого духу] їм [тим віруючим поганам], як і нам [євреям], що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?» (Дії 11:1—17). Для єврейських послідовників Ісуса Христа це стало справжнім випробуванням. Чи вони підкорятимуться Божій волі, чи приймуть віруючих поганів за своїх співпоклонників? Чи над єдністю земних слуг Єгови нависне небезпека?
5. Як апостоли та інші брати відреагували на те, що Бог дарував покаяння поганам, і чого ми можемо навчитися з такого ставлення?
5 У цій розповіді говориться: «Почувши таке, замовкли вони [апостоли та інші брати], і Бога хвалили, говорячи: «Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!» (Дії 11:18). Завдяки такому ставленню зберігалась і зміцнялась єдність Ісусових послідовників. Не минуло багато часу, як проповідницька праця почала розгортатися серед поганів, і Єгова благословляв цю діяльність. Ми також повинні виявляти охочість співпрацювати, коли утворюється новий збір або коли під проводом Божого святого духу робляться деякі теократичні поправки. Наша щира співпраця втішатиме Єгову й допоможе нам підтримувати єдність у ці останні дні.
Горніться до правди
6. Як правда впливає на єдність поклонників Єгови?
6 Будучи членами сім’ї поклонників Єгови, ми підтримуємо єдність, бо всі ми «від Бога навчені» й міцно тримаємося його виявленої правди (Івана 6:45; Псалом 43:3). Оскільки наші вчення ґрунтуються на Божому Слові, всі ми говоримо одне. Ми з радістю приймаємо духовну поживу, яку Єгова постачає через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Таке послідовне навчання допомагає нам підтримувати цю єдність по всьому світі.
7. Якщо нам особисто важко зрозуміти якесь вчення, що ми повинні й чого не повинні робити?
7 А що, коли нам особисто важко зрозуміти якесь вчення або погодитися з ним? Ми повинні молитися про мудрість і взятися за дослідження Святого Письма та християнських публікацій (Приповістей 2:4, 5; Якова 1:5—8). Нам також може допомогти розмова зі старійшиною. Якщо це вчення і далі незрозуміле, найліпше відкласти це питання. Можливо, буде опубліковано більше інформації на цю тему, і тоді наше розуміння може розширитись. Однак було б помилкою намагатися переконувати інших у зборі прийняти наш особистий, відмінний погляд. Це не допомагає зберігати єдність, а сіє незгоди. Наскільки ліпшим є ‘жити у правді’ й заохочувати інших до цього! (3 Івана 4).
8. Який є правильний погляд на правду?
8 У першому сторіччі Павло сказав: «Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім — обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я» (1 Коринтян 13:12). Хоча ранні християни не розуміли всіх подробиць, вони залишалися об’єднаними. Нині ми ясніше розуміємо намір Єгови та його Слово правди. Тому будьмо вдячними за правду, яку ми отримуємо через ‘вірного раба’. І дякуймо Єгові за те, що він веде нас за допомогою своєї організації. Хоча у нас не завжди був однаковий рівень знання, ми не відчували духовного голоду й спраги, бо наш Пастир, Єгова, утримував нас в єдності й добре дбав про нас (Псалом 23:1—3).
Правильно послуговуйтесь язиком!
9. Як можна послуговуватися язиком, щоб сприяти єдності?
9 Щоб сприяти єдності й духу братства, важливо послуговуватися язиком для підбадьорення інших. Лист, висланий керівним органом першого сторіччя, в якому було вирішено питання про обрізання, приніс велике підбадьорення. Прочитавши його, учні поганського походження в Антіохії «раділи з потішення». Юда й Сила, послані з Єрусалима з листом, «частим словом підбадьорували та зміцняли братів». Безперечно, присутність Павла й Варнави також підбадьорила й зміцнила співвіруючих в Антіохії (Дії 15:1—3, 23—32). Ми так само можемо багато зробити, коли збираємось на християнські зібрання й ‘піддержуємо один одного’ своєю присутністю та підбадьорливими коментарями (Євреїв 10:24, 25, Кул.).
10. Що необхідно робити заради єдності, коли заподіюється якась кривда?
10 Але неправильне користування язиком може загрожувати нашій єдності. «Язик,— малий член, але хвалиться вельми! — написав учень Яків.— Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!» (Якова 3:5). Єгова ненавидить тих, хто сіє розбрат (Приповістей 6:16—19, Дерк.). Такі негативні висловлювання можуть роз’єднувати. Отже, що робити, коли когось кривдять, тобто зневажають або над ним чи нею знущаються словесно? Старійшини повинні намагатися допомогти правопорушнику. А втім, нерозкаяного кривдника слід позбавити спілкування зі збором заради миру, порядку та єдності цього збору. Зрештою, Павло написав: ‘Не єднайтеся з тим, хто зветься братом, та є злоріка, із таким навіть не їжте’ (1 Коринтян 5:11).
11. Чому потрібно смиренності, якщо наші слова викликали натягнутість у стосунках між нами та кимсь із співвіруючих?
11 Приборкання язика допомагає нам підтримувати єдність (Якова 3:10—18). Але припустімо, що наші слова викликали натягнутість у стосунках між нами й співхристиянином. Чи не було б доцільним виявити ініціативу, аби помиритися з братом, навіть попросивши пробачення, якщо необхідно? (Матвія 5:23, 24). Звичайно, для цього потрібно смиренності, тому Петро написав: «Майте покору один до одного, бо «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать» (1 Петра 5:5). Смиренність буде спонукувати нас ‘прагнути миру’ з нашими братами, визнаючи свої помилки й відповідно вибачаючись. Це допомагає підтримувати єдність сім’ї Єгови (1 Петра 3:10, 11, Дерк.).
12. Як ми можемо послуговуватися язиком, щоб сприяти єдності народу Єгови й підтримувати її?
12 Ми можемо сприяти сімейній атмосфері серед членів організації Єгови, якщо правильно послуговуємося своїм язиком. Оскільки Павло робив саме так, він міг нагадувати солунянам: «Знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних, просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом» (1 Солунян 2:11, 12). Залишивши в цьому гарний приклад, Павло міг порадити співхристиянам «утішати пригнічені душі» (1 Солунян 5:14, НС). Подумайте, скільки добра ми могли б зробити, послуговуючись язиком, щоб потішати, підбадьорювати й підносити дух інших. Так, «слово на часі своєму — яке воно добре!» (Приповістей 15:23). Крім того, така мова сприяє єдності народу Єгови й підтримує її.
Прощайте!
13. Чому ми повинні прощати?
13 Якщо ми хочемо підтримувати християнську єдність, нам потрібно прощати кривдника, який вибачається. А скільки разів ми повинні прощати? Ісус сказав Петрові: «Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи» (Матвія 18:22). Якщо ми не прощаємо, то діємо не на користь собі. Як це зрозуміти? Злоба та ненависть позбавлять нас душевного спокою. І якщо ми станемо відомі за свою жорстокість та невблаганність, то можемо спровадити на себе осуд (Приповістей 11:17). Затаювання ненависті не подобається Богу й може довести до тяжкого гріха (Левит 19:18). Пам’ятайте, що Івану Хрестителю відтяли голову через підступ, влаштований злою Іродіядою, яка «лютилась» на нього (Марка 6:19—28).
14. а) Чого ми вчимося про прощення зі слів у Матвія 6:14, 15? б) Чи ми завжди повинні чекати вибачення, перш ніж когось простити?
14 В Ісусовій зразковій молитві є такі слова: «Прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому» (Луки 11:4). Якщо ми невблаганні, то ризикуємо тим, що в якийсь момент Бог Єгова перестане прощати наші гріхи, бо Ісус сказав: «Як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Матвія 6:14, 15). Отже, якщо ми справді хочемо підтримувати єдність сім’ї поклонників Єгови, то будемо прощати, а навіть забувати обра́зу, яка, можливо, заподіяна необдумано й ненавмисно. Павло сказав: «Терпіть один одного і прощайте взаємно, коли б хтось мав скаргу на кого; як і Христос [«Єгова», НС] простив вам, так і ви» (Колосян 3:13, Дерк.). Коли ми прощаємо, то підтримуємо дорогоцінну єдність організації Єгови.
Єдність та особисті рішення
15. Що допомагає народу Єгови підтримувати єдність, роблячи особисті рішення?
15 Бог дав нам свободу волі, а також привілей і відповідальність робити особисті рішення (Повторення Закону 30:19, 20; Галатів 6:5). Але ми можемо підтримувати свою єдність, бо дотримуємося біблійних законів і принципів. Ми беремо їх до уваги, коли робимо особисті рішення (Дії 5:29; 1 Івана 5:3). Припустімо, виникає питання стосовно нейтралітету. Ми можемо зробити свідоме особисте рішення, пам’ятаючи, що ми «не від світу» і що вже ‘перекували свої мечі на лемеші’ (Івана 17:16; Ісаї 2:2—4). Так само, коли нам потрібно зробити особисте рішення щодо наших стосунків з державою, слід зважати на записане в Біблії про те, як віддавати «Богові — Боже», підкоряючись «вищій владі» у світських питаннях (Луки 20:25; Римлян 13:1—7; Тита 3:1, 2, Дерк.). Авжеж, коли ми зважаємо на біблійні закони й принципи, роблячи особисті рішення, то це допомагає підтримувати нашу християнську єдність.
16. Як ми можемо підтримувати єдність, коли робимо особисті рішення щодо питань, котрі не торкаються біблійних законів і принципів? Наведіть приклад.
16 Ми можемо підтримувати християнську єдність навіть у питаннях абсолютно особистого характеру, що не торкаються якогось біблійного закону або принципу. Як? Виявляючи сердечну турботу про тих, на кого може вплинути наше рішення в цих питаннях. Розгляньмо приклад: у зборі стародавнього Коринта виникла проблема щодо пожертвуваного ідолам м’яса. Певна річ, християнин не брав би участі в ідолопоклонницьких обрядах. Але не було гріхом їсти знекровлені належним чином залишки такого м’яса, що продавалися на ринку (Дії 15:28, 29; 1 Коринтян 10:25). А втім, декотрих християн турбувало сумління щодо споживання цього м’яса. Тому Павло просив інших християн не спокушувати їх. Він написав: «Коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м’яса, щоб не спокусити брата свого» (1 Коринтян 8:13). Тож наскільки сердечним є брати до уваги інших, роблячи особисте рішення, яке, хоча й не торкається біблійного закону або принципу, може вплинути на єдність Божої сім’ї!
17. Що правильно робити, коли нам треба приймати особисте рішення?
17 Коли ми не впевнені, як поводитись, то мудро вирішити справу так, щоб нас не мучило сумління, а інші повинні поважати наше рішення (Римлян 14:10—12). Звичайно, коли ми мусимо робити якесь особисте рішення, нам потрібно молитися про керівництво Єгови. Ми можемо впевнено молитися так само, як псалмоспівець: «Нахили Своє вухо до мене... Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!» (Псалом 31:3, 4).
Завжди підтримуйте християнську єдність
18. Як Павло проілюстрував єдність християнського збору?
18 У 12-му розділі 1 Коринтян Павло проілюстрував єдність християнського збору на прикладі людського тіла. Він наголосив на взаємозалежності й важливості кожного члена. «Якби всі одним членом були,— то де тіло було б? — запитав Павло.— Отож, тепер членів багато,— та тіло одне. Бо око не може сказати руці: «Ти мені не потрібна»; або голова знов ногам: «Ви мені непотрібні» (1 Коринтян 12:19—21). Подібно не всі ми в сім’ї поклонників Єгови виконуємо однакові функції, однак ми об’єднані й потребуємо одні одних.
19. Який пожиток ми можемо взяти з Божих духовних постачань і що про це сказав один старший брат?
19 Подібно до того як тіло потребує води, догляду й керівництва, ми потребуємо духовних постачань, котрі Бог нам дає через своє Слово, свій дух і свою організацію. Щоб отримувати пожиток із цих постачань, ми повинні бути членами земної сім’ї Єгови. Після довгих років служіння Богові один брат написав: «Я дуже вдячний, що міг жити згідно зі знанням про наміри Єгови від раннього періоду — ще перед 1914 роком, коли все було не таким ясним... аж донині, коли правда сяє, немов полудневе сонце. Але найважливішим для мене було триматися близько видимої організації Єгови. Досвід моїх ранніх років показав мені, якою помилкою є покладатися на людський розум. Відтоді я твердо постановив залишатися в цій відданій організації. Чи ж є інший спосіб отримати схвалення і благословення Єгови?»
20. Що нам, як народу Єгови, слід робити для нашої єдності?
20 Єгова покликав своїх людей з темряви й роз’єднаності світу (1 Петра 2:9). Він привів нас у благословенну єдність із собою та з нашими співвіруючими. Ця єдність існуватиме в новій системі речей, яка вже дуже близько. Тому продовжуймо ‘зодягатися в любов’ і докладати всіх зусиль у ці критичні останні дні, щоб сприяти нашій дорогоцінній єдності й підтримувати її (Колосян 3:14).
Як би ви відповіли?
◻ Чому ми можемо підтримувати єдність тим, що виконуємо Божу волю і горнемося до правди?
◻ Яким чином єдність пов’язана з правильним користуванням язиком?
◻ Що насправді означає прощати?
◻ Як ми можемо підтримувати єдність, коли робимо особисті рішення?
◻ Чому слід підтримувати християнську єдність?
[Ілюстрація на сторінці 16]
Подібно до цього пастиря, який утримує свою отару разом, наш Великий Пастир Єгова утримує нас в єдності.
[Ілюстрації на сторінці 18]
Ми сприяємо єдності, коли, образивши когось, смиренно вибачаємось.