Чи перебільшене багатство царя Соломона?

«Була вага того золота, що приходило до Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота» (1 Царів 10:14).

ЗГІДНО з цим біблійним віршем, цар Соломон тільки за один рік отримував понад 25 тонн золота! Сьогодні його вартість склала б 240 000 000 доларів США. Це майже вдвічі більше золота, ніж у 1800 році було добуто по цілому світі. Чи таке можливе? Що говорять про це археологічні докази? Археологія підтверджує, що біблійна розповідь про багатство царя Соломона, безперечно, гідна довіри. «Огляд біблійної археології» (англ.) подає таку інформацію:

◻ Єгипетський фараон Тутмос III (II тисячоліття до н. е.) подарував храму Амона-Ра в місті Карнак біля 13,5 тонни золотих виробів, і це була лише частина подарунка.

◻ Єгипетські написи розповідають, що фараон Осоркон I (початок I тисячоліття до н. е.) пожертвував богам дари, що разом складали приблизно 383 тонни золота й срібла.

Крім того, у книзі «Класична Греція» із серії «Великі епохи людства» (англ.) написано:

◻ Копальні у Пангайоні (Фракія) щорічно приносили цареві Філіппу II (359—336 роки до н. е.) більш ніж 37 тонн золота.

◻ Коли син Філіппа Александр Македонський (336—323 роки до н. е.) захопив столицю перської імперії Сузи, він знайшов там скарби, що налічували набагато більше, ніж 1000 тонн золота («Нова британська енциклопедія»).

Отже, в біблійному описі багатств царя Соломона нічого не перебільшено. Згадайте також, що свого часу Соломон був «найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости» (1 Царів 10:23).

Як Соломон використовував своє багатство? Його трон був покритий «щирим золотом», його посуд на пиття був — «золото», крім того, він зробив 200 великих щитів та 300 менших щитів із «кутого золота» (1 Царів 10:16—21). Але Соломон використовував своє золото насамперед для храму Єгови в Єрусалимі. Храмові свічники та священне приладдя, як-от видельця, миски, келихи та кропильниці, були зроблені із золота та срібла. У Святому Святих херувими висотою 4,5 метра, жертовник кадила і навіть уся внутрішня поверхня приміщення були покриті золотом (1 Царів 6:20—22; 7:48—50; 1 Хронік 28:17).

А що можна сказати про покритий золотом храм? Цікаво, що таке використання золота у стародавньому світі було цілком звичайним. В «Огляді біблійної археології» (англ.) завважується, що єгипетський фараон Аменофіс III «на знак пошани до великого бога Амона побудував у Фівах храм, який був «цілком покритий золотом, його підлога прикрашена сріблом, [а] усі його портали — електроном», тобто сплавом срібла і золота. Крім того, ассирійський цар Есар-Хаддон (VII століття до н. е.) золотом покрив двері та облицював стіни у святилищі Ашшура. Вавилонський цар Набонід (VI століття до н. е.) написав про храм Сіна в Харрані: «Я облицював його стіни золотом і сріблом, щоб вони сяяли як сонце».

Отже, історичні дані говорять, що в біблійній розповіді про багатства царя Соломона нічого не перебільшено.