Чи ви наслідуєте нашого безстороннього Бога?

БЕЗСТОРОННІСТЬ. Де можна її побачити? Є Той, хто абсолютно безсторонній, вільний від упередження, фаворитизму та дискримінації. Це Бог Єгова, Творець людства. А втім, якщо говорити про людей, то англійський письменник XIX століття Чарльз Лемб відверто написав: «Я, просто кажучи, переповнений упередженнями, основаними на моїх симпатіях і антипатіях».

Щодо безсторонності, то, на жаль, скрізь у людських стосунках панує упередження. Багато століть тому мудрий ізраїльський цар Соломон спостеріг, що «запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9). Расова ненависть, національні конфлікти та родова ворожнеча дедалі поширюються. Тому чи реалістично вірити в те, що люди зможуть своїми силами побудувати безстороннє суспільство?

Потрібно зробити свідомі зусилля для того, щоб контролювати наші думки й звільнитися від будь-яких глибоко вкорінених упереджень (Ефесян 4:22—24). Якщо ми цього не усвідомлюємо, то можемо дотримуватися поглядів, що були сформовані нашим соціальним та освітнім середовищем і вкорінені в нашому родинному, расовому й національному житті. Ці на перший погляд мало виявлені схильності часто глибоко вкорінені й не сприяють безсторонності. Шотландський юрист і редактор лорд Френсіс Джеффрі навіть зауважив: «Є те, чого людина може дуже довго не усвідомлювати,— це глибини й сили своїх упереджень».

Лінаa є тою людиною, яка зрозуміла, що необхідно докладати свідомих зусиль, щоб боротися зі схильністю виявляти упередження. Вона говорить про те, як придушує в собі почуття упередженості: «Слід докладати надзвичайно багато зусиль, оскільки виховання має дуже сильний вплив». Ліна також визнає, що про це необхідно постійно нагадувати.

Повідомлення про безсторонність Єгови

Єгова є досконалим прикладом безсторонності. Ще на перших сторінках Біблії ми читаємо про те, як він виявляв свою безсторонність у стосунках з людьми. Ми можемо багато чого навчитися з цих чудових прикладів і нагадувань.

Єгова виявив безсторонність, коли повернув справу так, що єврейський апостол Петро став проголошувати добру новину Корнилію та іншим язичникам у 36 році н. е. У той час Петро сказав: «Не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35).

Єгова постійно виявляв свою безсторонність у всіх своїх стосунках з людьми. Ісус Христос сказав про свого Отця: «[Він] наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних» (Матвія 5:45). Вихваляючи Єгову як безстороннього Бога, Петро урочисто заявив: «Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття» (2 Петра 3:9).

Коли за днів Ноя було «велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякденно», Єгова постановив знищити той світ людей (Буття 6:5—7, 11, 12). Проте, згідно з Божим наказом, Ной на очах сучасників будував ковчег. Коли Ной разом зі своїми синами споруджував ковчег, він також був «проповідником праведности» (2 Петра 2:5). Хоч Єгова знав злий нахил думки серця того покоління, він виявив безсторонність, пославши їм чітку звістку. Він звертався до їхнього розуму й серця через Ноя, коли той будував і проповідував. Вони мали можливість відгукнутися, але замість того вони «не знали [«не звертали уваги», НС], аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав» (Матвія 24:39).

Який чудовий приклад безсторонності дав Єгова! У ці вирішальні останні дні такий приклад спонукує Божих служителів проголошувати добру новину про Царство без будь-якого упередження. Крім того, вони не вагаються проголошувати день помсти Єгови. Не ховаючись ні від кого, вони безсторонньо представляють звістку Єгови так, щоб кожен міг її почути (Ісаї 61:1, 2).

Обіцянки Єгови патріархам Аврааму, Ісаку та Якову довели, що він є безстороннім Богом. Саме через їхню родову лінію повинен був прийти Той, через кого призначено, щоб ‘усі народи землі благословили себе’ (Буття 22:18; 26:4; 28:14). Ісус Христос став Тою призначеною особою. Через Ісусову смерть та воскресіння Єгова забезпечив шлях спасіння для всього слухняного людства. Дійсно, користі від Христової викупної жертви надаються без упередження.

У дні Мойсея безсторонність Єгови найцікавіше виявилася у випадку з дочками Целофхада. Ці п’ятеро жінок мали проблему, яка стосувалася спадщини їхнього батька в Обітованій землі. Це трапилося тому, що за звичаєм в Ізраїлі тільки сини могли отримувати землю в спадщину від батьків. Проте Целофхад помер, не залишивши жодного сина, який міг би отримати спадщину. Тому п’ятеро Целофхадових дочок попросили Мойсея безсторонньо розглянути їхню справу, сказавши: «Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!» Єгова вислухав їхні благання і наказав Мойсеєві: «Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його» (Числа 27:1—11).

Який надзвичайний, сповнений любові прояв безсторонності! Щоб гарантувати, що родова спадщина не перейде до іншого племені, ці дочки могли виходити заміж тільки за синів з ‘роду племені їхнього батька’ (Числа 36:5—12).

Можна побачити також, як Єгова виявляв безсторонність у дні судді та пророка Самуїла. Єгова доручив йому помазати нового царя з племені Юди, з родини віфлеємлянина Єссея. Але Єссей мав восьмеро синів. Кого ж буде помазано на царя? Самуїл був захоплений фізичними даними Еліява. Проте Єгова не звертав уваги на зовнішність. Він сказав Самуїлові: «Не дивись на обличчя його та на високість зросту його... Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце». Було вибрано наймолодшого сина Єссея, Давида (1 Самуїла 16:1, 6—13).

Вчіться безсторонності від Єгови

Християнські старійшини роблять добре, коли наслідують Єгову, звертаючи увагу на духовні якості співвіруючого. Легко судити людину згідно з нашими власними нормами, дозволяючи особистим почуттям затьмарювати своє судження. Один старійшина сказав: «Я намагаюся поводитися з іншими людьми у спосіб, який приємний Єгові, не базуючись на своїх упереджених уявленнях». Як добре, що всі служителі Єгови користуються його Словом як своїм мірилом!

Вищезазначені біблійні приклади допомагають нам справлятися із проявами почуттів расового або націоналістичного упередження, які були у нас раніше. Наслідуючи безсторонність Єгови, ми захищаємо християнський збір від упередження, дискримінації та фаворитизму.

Апостол Петро зрозумів те, що «не дивиться Бог на обличчя» (Дії 10:34). Фаворитизм є ворогом безсторонності й порушує принципи любові та єдності. Ісус співчував бідним, слабким, скромним людям і робив їхній тягар легким (Матвія 11:28—30). Наскільки ж він відрізнявся від єврейських релігійних провідників, які панували над людьми, накладаючи на них важкі тягарі через свої правила (Луки 11:45, 46). Такі дії та вияв фаворитизму до багатих і видатних осіб, звичайно, не були в гармонії з вченням Христа (Якова 2:1—4, 9).

Сьогодні християнські старійшини підкоряються Христовому головуванню і виявляють безсторонність до всіх присвячених людей Єгови. Оскільки вони ‘пасуть стадо Боже, яке наглядають’, то утримуються від вияву фаворитизму до будь-кого на підставі матеріального становища, особистих, розбіжностей або родинних зв’язків (1 Петра 5:2). Наслідуючи безстороннього Бога й звертаючи увагу на його застереження проти вияву фаворитизму, християнські старійшини підтримують дух безсторонності у зборі.

Християнський збір Свідків Єгови є міжнародним братством. Таке братство — живий доказ того, що вільне від упередження, безстороннє суспільство може стати реальністю під керівництвом Ісуса Христа. Свідки ‘зодягнулися в нового чоловіка [«нову особистість», НС], створеного за Богом у справедливості [«правдивій праведності», НС] й святості правди’ (Ефесян 4:24). Так, вони вчаться від досконалого прикладу безстороннього Бога Єгови й мають надію на вічне життя в новому світі, де не буде жодних проявів упередження (2 Петра 3:13).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Апостол Петро зрозумів те, що не дивиться Бог на обличчя.