Вони виконували волю Єгови

Як знайшли дружину для Ісака

ЛІТНІЙ чоловік, який сидів біля криниці, був дуже змученим. Він зі своїми помічниками та десятьма верблюдами здійснив довгу подорож від околиць Беер-Шеви до Північної Месопотамії, подолавши відстань довжиною понад 800 кілометрівa. Тепер, коли вони досягли цілі, виснажений мандрівник зупинився, щоб обдумати свою нелегку місію. Хто був цей чоловік і чому він вирушив у таку важку подорож?

Цей чоловік був слугою Авраама, ‘найстаршим його дому’ (Буття 24:2). У розповіді не подається його імені, проте це, можливо, був Елі-Езер, якого Авраам одного разу назвав ‘керівником свого господарства’ і своїм «спадкоємцем» (Буття 15:2, 3). Звичайно, це було тоді, коли Авраам і Сарра ще не мали дітей. Тепер їхньому сину Ісаку вже сповнилося 40 років і Елі-Езер більше не був головним спадкоємцем Авраама, хоча лишався Авраамовим слугою. Тому він погодився виконати важке доручення Авраама. Що ж це було за доручення?

Нелегка місія

За днів Авраама шлюб впливав не тільки на сім’ю, але й на ціле плем’я чи патріархальну общину. Тому зазвичай батьки вибирали для своїх дітей подружніх партнерів. Проте, шукаючи дружину для Ісака, Авраам опинився в скрутному становищі. Через нечестиву поведінку ханаанеян, що жили в тій місцевості, про шлюб з кимось із них не могло бути й мови (Повторення Закону 18:9—12). Чоловіки зазвичай одружувалися з кимось зі свого племені, але родичі Авраама жили за сотні кілометрів звідти, у Північній Месопотамії. Він не міг просто переселити туди Ісака, тому що Єгова пообіцяв Аврааму: «Твоїм нащадкам я дам оцю землю», землю Ханаан (Буття 24:7). Отже, Авраам сказав Елі-Езеру: «Підеш до краю мого, і до місця мого народження [«до рідні моєї», Хом.], і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака» (Буття 24:4).

Після довгої подорожі Елі-Езер відпочивав біля криниці та обмірковував свою місію. Він пригадав, що незабаром жінки приходитимуть до криниці, щоб поповнити запас води на вечір. Тож він звернувся до Єгови з благанням: «Дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап’юся,— а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю,— її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном» (Буття 24:14).

Він ще не скінчив своєї молитви, як підійшла приваблива дівчина, котру звали Ревека. «Дай но напитись води з твого глека»,— попрохав її Елі-Езер. Ревека дала йому напитися і сказала: «Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап’ються». Це була досить щедра пропозиція, бо спраглий верблюд може випити за десять хвилин до 95 літрів води! Невідомо, чи верблюди Елі-Езера були аж настільки спраглі, але Ревека, безумовно, розуміла, що запропонована послуга вимагатиме від неї неабияких зусиль. Все ж таки «метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його» (Буття 24:15—20).

Зрозумівши, що це керівництво Єгови, Елі-Езер подарував Ревеці золоту носову сережку та два золотих браслети. Сьогодні ці прикраси коштували б разом приблизно 1400 доларів. Коли Ревека розповіла йому, що вона була внучкою Нахора, брата Авраама, Елі-Езер склав Богу молитву подяки. «Господь припровадив мене до дому братів мого пана»,— сказав він (Буття 24:22—27). Елі-Езера привели до родини Ревеки. Згодом Ревека стала дружиною Ісака і отримала привілей бути прародичкою Месії, тобто Ісуса.

Урок для нас

Єгова благословив зусилля Елі-Езера, коли той з молитвою шукав богобоязливу дружину для Ісака. Проте пам’ятаймо, що шлюб Ісака був прямо пов’язаний з Божим наміром постачити насіння через Авраама. Тому ми не повинні висновувати з цієї розповіді, що кожному, хто молиться про одруження, Бог чудом дасть подружнього партнера. Однак якщо ми вірні принципам Єгови, він дасть нам силу зносити труднощі, які трапляються як в одружених, так і в неодружених осіб. (1 Коринтян 7:8, 9, 28; порівняйте Филип’ян 4:11—13, Хом.).

Елі-Езеру довелося докласти чимало зусиль, щоб виконати все так, як хотів Єгова. Нам також може здаватися, що дотримуватися норм Єгови не завжди легко. Наприклад, може бути важко знайти роботу, яка б не заважала теократичній діяльності; богобоязливого подружнього партнера; друзів, які б підбадьорювали, та здорові розваги (Матвія 6:33; 1 Коринтян 7:39; 15:33; Ефесян 4:17—19). Але Єгова може підтримати тих, хто відмовляється піти на компроміс з біблійними принципами. Біблія обіцяє: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6).

[Примітка]