Запитання читачів

У «Вартовій башті» за 15 серпня 1996 року було сказано: «В останній частині скорботи «плоть», яка втече на сторону Єгови, спасеться». Чи слід розуміти, що після першого етапу великої скорботи багато нових перейде на сторону Єгови?

Такого висновку зроблено не було.

Ісусові слова з Матвія 24:22 в основному сповняться в майбутньому, це означатиме порятунок у першій частині великої скорботи — нападі на релігію. У статті сказано: «Пригадайте, що «плоть» помазаного останку і «великого натовпу» вже буде спасенна на момент, коли Вавилон Великий з розгоном повністю буде знищений у першій частині скорботи».

Ті вірні особи не будуть у небезпеці, коли Ісус і його небесне військо почнуть діяти в останній частині скорботи. Але хто ж тоді перейде через цю частину скорботи? Об’явлення 7:9, 14 показує, що врятується великий натовп, котрий має земну надію. А що сказати про помазаних духом християн? У «Вартовій башті» за 15 серпня 1990 року (англ.) у рубриці «Запитання читачів» говорилось, чому нам не слід робити категоричний висновок щодо того, коли́ останок помазанців буде забраний на небо. Так само недавня стаття (за 15 серпня 1996 року) залишила питання відкритим, і в ній висловлювалась загальна думка: «Подібно і в останній частині скорботи «плоть», яка втече на сторону Єгови, спасеться».

Стосовно того, чи нові матимуть змогу навчитися правди і стати на сторону Бога після початку великої скорботи, зверніть увагу на Ісусові слова в Матвія 24:29—31. Після раптового початку скорботи з’явиться знак Сина Людського. Ісус сказав, що заголосять всі земні племена. Він нічого не сказав, що люди зрозуміють ситуацію, покаються, стануть на сторону Бога і будуть правдивими учнями.

Так само у притчі про овець і козлів з’являється Син Людський і як суддя розділяє людей на основі того, що вони робили чи не робили в минулому. Ісус нічого не сказав про людей, які, хоча й довгий час мали козлоподібні риси, швидко навернулися і стали вівцеподібними людьми. Він судитиме на основі того, якими будуть люди в момент суду (Матвія 25:31—46).

Але знову ж, у цьому питанні немає підстави робити категоричний висновок. Божий народ, і помазанці, і великий натовп, знає, яку працю нині слід виконувати — проповідувати та робити учнів (Матвія 28:19, 20, Хом.; Марка 13:10). Саме тепер нам треба серйозно поставитись до заклику: «Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно. Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння» (2 Коринтян 6:1, 2, Хом.).