Для чого вся ця таємничість?

«НІЩО так не обтяжує, як таємниця». Принаймні так заявляє французьке прислів’я. Можливо, власне через це нам приємно знати таємницю, але деколи прикро, якщо не можемо її нікому розповісти. Однак вже віддавна люди люблять таємничість і багато з них створюють таємні групи, об’єднані спільною метою.

Серед найперших таких таємних товариств були містичні культові організації в Єгипті, Греції та Римі. Пізніше декотрі з цих груп порвали зі своїм релігійним минулим і набрали політичного, економічного чи соціального характеру. Наприклад, коли у середньовічній Європі сформувалися гільдії, їхні члени вдавалися до таємничості головним чином з міркувань економічного самозахисту.

Сьогодні таємні групи часто створюються з досить благородних спонук, можливо, «для спілкування і доброчинної діяльності» та щоб «вести благодійницьку й освітню роботу»,— каже «Британська енциклопедія». Деякі братства, молодіжні клуби, соціальні клуби та інші об’єднання також є таємними або напівтаємними. Здебільшого ці організації нешкідливі, їхніх членів просто захоплює таємничість. Таємничі обряди посвячення в члени товариства мають велику емоційну привабливість і зміцнюють узи побратимства та єдності. Це додає почуття згуртованості і цілеспрямованості. Таємні товариства такого роду, як правило, не становлять жодної небезпеки для інших людей. А незнання таємниць нікого не ставить у гірше положення.

Коли таємничість стає небезпечною

Не всі таємні групи є однаково таємними. Але як каже «Британська енциклопедія», групи, що мають «таємниці в таємницях», становлять особливу небезпеку. Енциклопедія пояснює, що «за допомогою особливих імен, випробувань і знань» члени вищого рангу «відділяють себе від інших», тим самим спонукуючи «членів нижчого рангу докладати необхідних зусиль, щоб досягнути вищого ступеня». Небезпека таких груп очевидна. Члени нижчого рангу можуть зовсім не знати справжніх цілей організації, не дійшовши до відповідного рівня знань. Легко втягнутися в організацію, цілі й методи якої людина усвідомлює лише частково або ж їй, можливо, взагалі не відкривають їх. Але якщо людина вступила в таку організацію, пізніше їй може бути важко вийти з неї, оскільки її зв’язуватимуть, так би мовити, узи таємниці.

Проте таємничість є ще небезпечнішою, коли група займається незаконними чи злочинними справами і з цієї причини намагається тримати в секреті саме своє існування. Або, якщо її існування і загальні цілі відомі, вона може тримати в секреті списки своїх членів і свої короткострокові плани. Це стосується терористичних, відданих якійсь ідеї груп, котрі час від часу шокують світ своїми терористичними актами.

Так, таємничість може бути небезпечною для окремих осіб і для суспільства в цілому. Подумайте про таємні банди підлітків, що брутально нападають на невинних жертв, злочинні організації, як, наприклад, таємнича мафія, та групи прихильників вищості білої раси, такі, як Ку-клукс-кланa, не говорячи вже про багато терористичних організацій по цілому світі, котрі перешкоджають зусиллям встановити світовий мир і безпеку.

Чим вони займаються сьогодні?

Протягом 1950-х років як побічний продукт «холодної війни» у декотрих західно-європейських країнах були сформовані таємні організації, що мали б служити центрами опору на той випадок, коли б Радянський Союз спробував завоювати Західну Європу. Згідно з німецьким тижневиком «Фокус», в Австрії, наприклад, у цей період було влаштовано «79 таємних складів зброї». Не всі європейські країни навіть знали про ці організації. Інший журнал реалістично повідомляв на початку 90-х: «Дотепер невідомо, скільки таких організацій ще існує і чим вони займаються останнім часом».

І дійсно, хто може сказати, скільки таємних організацій у даний момент становлять небезпеку, про яку ми навіть не підозрюємо?

[Примітка]