Випуск дослідників Божого Слова
СВІДКИ ЄГОВИ, як і християни першого сторіччя, відомі по цілому світі за свою проповідницьку діяльність від дому до дому. Саме на цій праці було зосереджено увагу у вступних словах випускної програми 102-го класу Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти.
Першого березня 1997 року член Керівного органу Свідків Єгови Альберт Шредер звернув увагу присутніх на недавню статтю з французького журналу «Пван». У ній зауважувалося, що римсько-католицька церква планує розпочати в Італії кампанію проповідування від дому до дому. «Щоб [ватиканським місіонерам] не вести боротьби за територію Свідків Єгови з порожніми руками,— говорилося в статті,— Ватикан навіть постарався надрукувати мільйони примірників Євангелія від Святого Марка, і [ватиканські] емісари не будуть гіршими від знавців [Свідків] у ‘розповсюдженні’ доброї звістки від дому до дому».
Сорок вісім випускників належать до тих, хто наслідує Ісусові ефективні методи проповідування у поширенні Божого Слова. Студенти приїхали в Освітній центр Товариства Вартової башти в Патерсоні (Нью-Йорк) з вісьмох країн. За п’ять місяців навчання вони повністю простудіювали Біблію. В їхній курс також входила історія Божої організації, практичні аспекти життя місіонера й дослідження плодів Божого духу, а все це для того, щоб підготовити їх до закордонного місіонерського служіння у 17 країнах. Свідком радісної урочистості випуску була інтернаціональна аудиторія, що нараховувала 5015 осіб. Які кінцеві практичні поради отримали студенти школи Ґілеад?
Своєчасне підбадьорення для нових місіонерів
Після вступних слів головуючого Ральф Уоллс, помічник Комітету персоналу Керівного органу, виголосив першу коротку промову, яка містила практичну пораду для нових місіонерів. Його темою було «Не забувайте любити». Він звернув увагу на те, що Біблія передрікала в 3-му розділі 2 Тимофія занепад любові у світі. Він дав новим місіонерам своєчасну пораду, яка базувалася на описі любові в 1 Коринтян 13:1—7: «Будучи місіонерами, ви можете перевищувати свою норму годин, можете володіти багатством знання, яке отримали в школі Ґілеад. Ми на наших місцях призначення у філіалі можемо ревно працювати понадурочно. Однак усі наші зусилля й жертви зводяться нанівець, якщо ми забуваємо любити».
Наступним у програмі був член Керівного органу Кері Барбер, який говорив на тему «Єгова веде нас до перемоги». Бог Єгова благословив скромні починання своїх вірних слуг у проповідницькому служінні, яке вони розпочали після першої світової війни. Тому, незважаючи на переслідування, вони отримали велику перемогу в проголошенні доброї новини про його Царство. У 1931 році вони, знані тоді як Дослідники Біблії, прийняли назву Свідки Єгови, що стало справжньою гіркотою для кліру загальновизнаного християнства. «Місіонери 102-го класу школи Ґілеад мають неабиякий привілей брати активну участь у славетній праці — давати якомога більшому числу людей можливість дізнатися про Боже священне ім’я»,— сказав брат Барбер. Вони вливаються у могутню армію із 7131 місіонера, які навчалися в школі Ґілеад і допомогли поширити проповідування Божого Слова у багатьох землях — починаючи від 54 країн 1943 року до 233 країн сьогодні.
Наступний промовець Ллойд Беррі, також член Керівного органу, який сам є випускником 11-го класу школи Ґілеад і прослужив більше як 25 років місіонером в Японії, підбадьорив випускників темою «Тримайся цього». «Виявляючи витривалість, ви відчуєте велику радість»,— сказав він студентам. Які нагороди ми отримуємо, залишаючись витривалими в місіонерській праці або на місцях інших теократичних призначень? «Насамперед наша витривалість тішить серце Єгови... Непорочність під час випробування може принести почуття глибокого задоволення... Зробіть місіонерське служіння своїм життєвим покликанням... Вашою нагородою буде зворушливе: «Молодець!» (Матвія 25:21, СМ; Приповістей 27:11). У заключних словах брат Беррі сердечно порадив новим місіонерам ‘триматися цього’, сповнюючись переконання, що місіонерське поле стане для них невід’ємною частиною життя (1 Тимофія 4:16).
«Що ви будете бачити?» — це запитання поставив брат Карл Адамс, який вніс свою частку в навчання багатьох класів школи Ґілеад. За його словами те, що́ нові місіонери будуть бачити у своїх призначеннях, залежить не тільки від їхніх буквальних очей, але й від очей їхнього серця (Ефесян 1:18). Це видно на прикладі ізраїльських розвідників, які оглядали Обітовану землю. Усі 12 розвідників бачили буквальними очима те саме, але тільки двоє дивилися на Обітовану землю так, як дивився на неї Бог. Місіонери також можуть дивитися на речі по-різному. У деяких країнах, де місіонери будуть служити, вони, мабуть, бачитимуть злидні, страждання та безнадійність. Але вони не повинні реагувати негативно й покидати країну. Брат Адамс розповів про місіонерку з одного із останніх класів, яка сказала: «Такі випадки допомогли мені зрозуміти, що моє місце саме тут. Ці люди потребують надії на майбутнє. Я хочу допомагати їм у житті». Брат Адамс, закінчуючи промову, заохотив нових місіонерів бачити в країнах, куди їх призначено, терени, які за постановою Єгови стануть частиною Його всесвітнього Раю, і вважати місцевих людей майбутніми членами суспільства нового світу.
Кінцеву промову цієї частини програми виголосив Уоллес Ліверенс, який, перш ніж стати інструктором школи Ґілеад, прослужив багато років на місіонерській ниві. Його темою було «Поводьтеся, виявляючи розуміння Божих чудових вчинків». Поводитися з розумінням — це також діяти розсудливо, обачно й виявляти здоровий глузд. Саме розуміння бракувало ізраїльському цареві Саулові (1 Самуїла 13:9—13; 15:1—22).
Одним із способів поводитись з розумінням — намагатися пристосовуватися до нового стилю життя, а для цього потрібно вивчати нову мову й старатися розуміти людей. Боротьба з труднощами й перешкодами може духовно зміцнити місіонерів, так само як завоювання ізраїльтянами землі, призначеної їм Богом, зміцнило Ісуса Навина та Калева.
Інтерв’ю
Потім було взято декілька інтерв’ю. Гарольд Джексон інтерв’ював Юлісіса Ґласса, реєстратора й інструктора школи Ґілеад з багаторічним стажем, якому тепер 85 років. Багато місіонерів, котрі досі є у своїх призначеннях, з теплотою згадують, як він багато років вірно навчав і готував місіонерів. Після цього на сцену вийшов Марк Нюмер, інструктор школи Ґілеад, який, перш ніж прилучитися до колективу викладачів цієї школи, провів багато років у закордонному служінні в Африці. Він запитував студентів про їхнє проповідницьке служіння впродовж п’яти місяців навчання. Їхні випадки з проповідування чітко показали, що в місцевій території все ще є люди, які цікавляться Божим Словом.
Тоді Роберт Сіранко й Чарлз Мологан розмовляли з досвідченими чоловіками, які приїхали в Освітній центр, щоб навчатися в школі для персоналу філіалів. У своїх порадах випускному класу вони наголосили на потребі бути смиренними й сприяти єдності збору. Вони порадили випускникам не складати собі заздалегідь упередженої думки про те, що може трапитись у місіонерській праці, але просто бути готовими до будь-яких обставин. Застосування цієї поради, безсумнівно, допомагатиме новим місіонерам виконувати своє завдання вчителів Божого Слова.
Під кінець Теодор Ярач, член Керівного органу, звернувся до слухачів з темою «Хто на кого впливає?». Він пояснив, що коли ми, як християни, виявляємо плоди духу, то можемо благотворно впливати на інших. «Місіонери, яких посилає проповідувати організація Єгови, мають похвальну характеристику щодо корисного духовного впливу на людей»,— зауважив він. Потім він зачитав деякі відгуки людей, котрих спонукав служити Богові гарний приклад місіонерів. «Підтримуйте добру репутацію, яку здобув народ Єгови, і продовжуйте стукати у двері людей на місцях своїх закордонних призначень, шукаючи достойних... Також своєю пристойною, чистою поведінкою чиніть опір духу цього світу й справляйте благотворний вплив на людей, несучи цим честь і хвалу Єгові»,— закінчив він.
Насамкінець головуючий передав привітання, а відтак вручив дипломи та оголосив місця місіонерських призначень. Після цього один із випускників прочитав листа від цілого класу і висловив подяку за навчання. Безсумнівно, випускна програма 102-го класу спонукала всіх присутніх ще з більшою рішучістю звіщати Боже Слово.
[Ілюстрація на сторінці 31]
102-й клас Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти
У цьому списку ряди пронумеровані, починаючи з переднього, а імена перераховані зліва направо в кожному ряді.
1) К. Дефі; Д. Алексіс; Р. Гарфф; Дж. Лі; В. Корі; Т. Нортем; Н. Мора; Ф. Джорнет. 2) Л. Дюпвік; К. Сінгх; Б. Гарт; М. Керкоріен; С. Лі; С. Растелл; К. Зулен; К. Коллет. 3) Д. Сінгх; Ж. Піттлу; Ф. Піттлу; Н. Бокок; К. Торма; А. Меслоу; К. Річардсон; Д. Нортем. 4) Дж. Гарфф; К. Джорнет; Е. Барбер; Є. Лоберто; Р. Лоберто; М. Меслоу; Р. Мора; М. Гарт. 5) С. Торма; Е. Растелл; Р. Діас; Г. Діас; М. Вайзер; Дж. Вайзер; Ґ. Керкоріен; Е. Зулен. 6) Р. Алексіс; Д. Барбер; Г. Дюпвік; К. Дефі; Т. Коллет; М. Річардсон; С. Бокок; Ґ. Корі.