Запитання читачів

Ми із захопленням вивчали Ісусову притчу про овець і козлів. З огляду на нове розуміння, представлене у «Вартовій башті» за 15 жовтня 1995 року, чи ми все ще можемо говорити, що Свідки Єгови сьогодні беруть участь у праці розділення?

Так, можемо. Зрозуміло, що багатьох цікавить це питання, оскільки в Матвія 25:31, 32 говориться: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів». «Вартова башта» за 15 жовтня 1995 року пояснила, чому ці вірші стосуються часу після початку великої скорботи. Ісус прийде у своїй славі зі своїми ангелами і засяде на своєму судному престолі. Тоді він відділятиме людей. В якому значенні? Він прийматиме рішення на основі того, що люди робили або чого вони не робили до того часу.

Це можна порівняти до попереднього слідства перед судом. Перш ніж суд вирішить справу і винесе вирок, протягом тривалого часу збираються докази. Докази стосовно того, чи люди, які тепер живуть, виявляться вівцями чи козлами, збираються вже довгий час. І вони все ще збираються. Але коли Ісус сяде на свій престол, розгляд справи буде закінчений. Він буде готовий виносити присуд. Люди будуть відділені або на вічне відрізання, або на вічне життя.

Однак той факт, що відділення людей до життя чи смерті, згадане в Матвія 25:32, відбудеться у майбутньому, не означає, що перед тим не відбувається жодного відділення, чи розділення. У 13-му розділі Матвія Біблія згадує працю відділення, яка відбувається раніше. Цікаво, що у книжці «З’єднані в поклонінні єдиному правдивому Богові» на сторінках 179, 180 ці вірші обговорюються під заголовком «Розділення людей»a. Там сказано: «Є ще інші значні події, які Ісус поєднав із закінченням цієї системи речей. Одна з них стосується відділення «синів Царства» від «синів лукавого». Ісус говорив про це у своїй притчі про поле пшениці, на якому ворог насіяв куколю».

У книжці йшлося про Ісусову притчу з Матвія 13:24—30 і її пояснення у віршах 36—43. Зауважте, що у 38-му вірші добре насіння пшениці представляє синів Царства, а кукіль — синів лукавого. Вірші 39 і 40 показують, що в «кінці віку» — протягом часу, в який ми тепер живемо,— збирається кукіль. Його відділяють і зрештою спалюють, тобто знищують.

У цій притчі йдеться про помазаних християн (яких у притчі про овець і козлів названо Ісусовими братами). І все ж зрозуміле одне: у наш час усе-таки відбувається важливе відділення, в якому помазані вирізняються з-поміж тих, що претендують бути християнами, але виявляються «синами лукавого».

Ісус дав також інші приклади розділення, чи відділення, людей. Пригадайте, що він говорив стосовно широкої дороги, яка веде до погибелі: «Нею багато-хто ходять» (Матвія 7:13). Описується не лише остаточний результат. Тут мова йшла про тривалий процес, подібно як сьогодні не багато людей знаходять вузьку дорогу, яка веде до життя. Пригадайте також, що, висилаючи своїх апостолів, Ісус сказав, що вони знайдуть деяких достойних. Інші не будуть достойними, і апостоли мали стрясти порох з ніг «на свідчення супроти» таких людей (Луки 9:5). Хіба не правда, що подібне стається з християнами сьогодні, коли вони виконують своє прилюдне служіння? Деякі позитивно реагують, тоді як інші відкидають божественну звістку, яку ми приносимо.

У статтях «Вартової башти» про овець і козлів зауважувалося: «Тоді як суд, описаний у притчі, проходитиме у недалекому майбутньому, вже тепер відбувається щось дуже важливе. Ми, християни, займаємося роботою, що рятує життя,— проповідуємо звістку, яка спричиняє розділення серед людей (Матвія 10:32—39)». У тих віршах 10-го розділу Матвія читаємо слова Ісуса про те, що, коли людина стає його послідовником, це може спричинити розділення — порізнити батька і сина, дочки і матері.

Христові помазані духом брати очолюють всесвітню працю проповідування звістки про Царство. Чуючи цю звістку, люди реагують — прихильно чи неприхильно — і цим самим виявляють, ким вони є. Ми, люди, не можемо і не повинні говорити, що ця особа є вівцею, а та — козлом у розумінні 25-го розділу Матвія. Однак, доносячи Божу звістку до людей, ми даємо їм нагоду виявити свою теперішню позицію — ким вони є і як вони ставляться до Ісусових братів. Так що це розділення тих, що підтримують Ісусових братів, і тих, які відмовляються робити це, подібно до судової справи, яка стає щораз яснішою, коли збирається все більше доказів (Малахії 3:18). Як показала «Вартова башта», Ісус незабаром сяде на своєму престолі й оголосить вирок, по-суддівськи остаточно відділяючи людей до життя чи до відрізання.

[Примітка]