Вісники Царства сповіщають
Бог зрощує на Алясці
ПІД покривом снігу та криги малесеньке насіннячко чекає сприятливої нагоди, коли зможе прорости та дозріти. Всього за три місяці короткого літа на Алясці з насіння капусти, яке має три міліметри у діаметрі, може вирости рослина вагою майже 40 кілограмів! Так, ця земля, яку колись багато людей вважали неродючим крижаним пустищем, насправді може давати рясний урожай.
Особливо це стосується духовного поля Аляски. Там, у краю довгих зим, Свідки Єгови не припиняють сіяти насіння Царства, і, як і в інших частинах Землі, Бог зрощує те насіння в родючих серцях (1 Коринтян 3:6, 7).
● Їдучи учнівським автобусом, Ванесса, дівчина-Свідок, зауважила, що її шкільна товаришка Енн, завжди сидить сама. Через те що Енн виглядала сумною, Ванесса запропонувала їй сісти поруч. І не дивно, чому Енн була сумна! У дівчини померла від серцевого приступу мама, а через деякий час від раку помер тато. Тому Енн жила у своїх родичів на Алясці.
Одного разу, проповідуючи в суботу, Ванесса завітала до своєї нової знайомої й залишила їй брошуру «Чи Бог дійсно дбає про нас?». Наступного понеділка Енн розшукала Ванессу. У неї було багато біблійних питань, на які Ванесса відповіла. «Куди ви ходите на службу?» — запитала Енн. Того вечора вона побувала на першому зібранні у Залі Царства.
Незабаром ця 17-річна сирота знайшла багато «батьків» та «матерів», як і обіцяв Ісус (Матвія 19:29). І як же радісно було, коли на обласному конгресі «Посланці Божого миру» Енн, цього разу щаслива та усміхнена, символізувала своє присвячення Єгові через водне хрещення!
● На віддалених територіях безкраїх арктичних просторів Аляски, там, де село від села відділяють сотні кілометрів, для сівби насіння Царства у понад 150 громадах використовують двомоторний літак Товариства Вартової башти. Але щоб відбувся духовний ріст, з людьми потрібно регулярно вивчати Біблію. І тут у пригоді стає листування. Проте багатьом писати листи нелегко. Тому той, хто проводить біблійне вивчення, повинен творчо підходити до справи, щоб підтримувати зацікавлення свого кореспондента. Як це можна робити?
Каті проводила успішне біблійне вивчення з Едною, хоча вони жили за 600 кілометрів одна від одної! Вона не просто переписувала з біблійного підручника питання у лист, а виписувала їх на окремий аркуш і під кожним питанням залишала місце для відповідей. Після того як Една вписувала відповіді, Каті у наступному листі, щоб пояснити певну думку, додавала свої зауваження. Вона розповідає: «Кожен вечір середи був у мене призначений для «вивчення», і я намагалася дотримуватися цього графіка так само, як би проводила будь-яке інше біблійне вивчення. Також я висилала Едні конверт з маркою, заадресований на моє ім’я. А через те що від часу відправки до часу отримання листа проходило два тижні, здавалось, що вивчення йшло досить повільно».
Тільки уявіть собі, як тішились Каті та Една, коли зустрілись на обласному конгресі в Анкориджі після десятимісячного курсу навчання поштою! Свідки також були раді, що з декількох віддалених сіл Аляски на конгрес прибули люди, які вивчали Біблію, та інші зацікавлені.
Хоча інколи здається, що зріст відбувається повільно, деякі «паростки» швидко проростають, як тільки на них потрапляє світло правди. У середньому на Алясці щороку охрещується понад сто осіб, які бажають хвалити Єгову! Тому ми кажемо: «Дякуємо тобі, Єгово» за те, що зрощуєш!