Запитання читачів

Згідно з Матвія 17:20, апостоли не могли зцілити недужого хлопця тому, що у них було «мало віри»a. Але в Марка 9:29 їхня невдача пов’язується з потребою молитви. Чому в різних євангельських оповідях наводяться різні причини?

У цих двох описах немає суперечності, вони доповнюють один одного. Розгляньте спочатку Матвія 17:14—20. Один чоловік повідомив, що його син хворий на падучу, тобто на епілепсію, і що Ісусові учні не змогли зцілити його. Тоді Ісус сам зцілив хлопця, вигнавши демона, який мучив того. Учні запитали, чому їм не вдалося вигнати цього демона. Згідно з розповіддю Матвія, Ісус відповів: «Тому що у вас мало віри. Істинно кажу вам: якби ви мали віру хоча б як гірчичне зерно, то могли б звеліти цій горі: «Пересунься звідси туди»,— і вона б пересунулася. Тоді для вас нічого б не було неможливого».

Тепер відкрийте Марка 9:14—29, де можна знайти більше подробиць. Наприклад, у Марка 9:17 міститься деталь, що в цьому випадку епілептичні приступи викликав злий дух. Варто зауважити, що, згідно з іншими біблійними віршами, Ісус зціляв як епілептиків, так і біснуватих людей (Матвія 4:24). У даній ситуації приступи викликав «дух глухий і німий», тобто злий дух, і цей факт підтверджує лікар Лука (Луки 9:39; Колосян 4:14). Тепер зверніть увагу на слова в Марка 9:18 «як [демон] ухопить його». Вони показують, що демон не мучив хлопця постійно, а лише деколи. І все ж таки учні не змогли вигнати демона і зцілити хлопця. Коли вони запитали чому, Ісус відповів: «Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви».

Уважне читання Маркової розповіді показує, що тут немає ніякої суперечності з тим, що писав Матвій. У Марка 9:19 читаємо, що Ісус оплакував невірство того покоління. І, згідно з 23-м віршем, він сказав батькові хлопця: «Немає нічого неможливого для того, хто вірує». Отже, оповідь Марка також підкреслює важливість віри. Просто у 29-му вірші Марко згадує додаткову подробицю. Марко додає Ісусові слова про молитву, чого не роблять ні Матвій, ні Лука.

Що ж про це можна сказати? В інших випадках і 12 апостолів, і 70 учнів виганяли злих духів (Марка 3:15; 6:13; Луки 10:17). Але на цей раз учні не могли вигнати демона. Чому? Якщо поєднати подробиці, згадані в усіх розповідях, напрошується висновок, що вони не були готові до цього у даному випадку. Частково це могло залежати від того, який саме демон був причетний до справи, оскільки демони, очевидно, мають різні особистості, інтереси і навіть здібності. Щоб вигнати цього демона, потрібна була особливо сильна віра і палка молитва про Божу допомогу. Звичайно, Ісус мав таку віру. Він також мав підтримку Того, що молитви вислухує, свого Отця (Псалом 65:3). Ісус не лише міг вигнати демона й зцілити недужого хлопця, але він також зробив це.

[Примітка]