Єрусалим. Чи він стоїть ‘над радість найвищу вашу?’
«Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, ...якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!» (ПСАЛОМ 137:6).
1. Що почували багато юдейських вигнанців стосовно Божого вибраного міста?
МИНУЛО майже сім десятиліть, відколи перші юдейські вигнанці повернулися до Єрусалима в 537 році до н. е. Божий храм був відбудований, але місто далі лежало в руїнах. Тим часом у вигнанні виросло нове покоління. Без сумніву, багато з цих людей почувалися так, як псалмоспівець: «Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме,— хай забуде за мене правиця моя!» (Псалом 137:5). Деякі не просто згадували Єрусалим, склавши руки; вони ділом доказували, що поставили «Єрусалима над радість найвищу свою» (Псалом 137:6).
2. Ким був Ездра і яке благословення він отримав?
2 Наприклад, згадаймо священика Ездру. Ще до свого повернення на батьківщину він ревно сприяв чистому поклонінню в Єрусалимі (Ездри 7:6, 10). Ездра був щедро поблагословлений за це. Бог Єгова спонукав серце перського царя, щоб він дав Ездрі привілей повести другу групу вигнанців назад у Єрусалим. До того ж цар дав їм велику пожертву золота і срібла, «щоб оздобити дім Господній» (Ездри 7:21—27).
3. Як Неемія довів, що Єрусалим був його головною турботою?
3 Приблизно через 12 років ще один юдей — Неемія — вжив рішучих заходів. Він займав у перському палаці в Шушані престижне становище чашника царя Артаксеркса, але це не було «найвищою радістю» Неемії. Він прагнув піти відбудовувати Єрусалим. Багато місяців Неемія молився про це, і Бог Єгова відповів на його молитви. Коли перський цар дізнався про турботу Неемії, то дав йому військовий загін і листи з уповноваженням відбудовувати Єрусалим (Неемії 1:1—2:9).
4. Як ми можемо виявити, що поклоніння Єгові стоїть над радість найвищу нашу?
4 Безсумнівно, Ездра, Неемія та багато юдеїв, які співпрацювали з ними, довели, що поклоніння Єгові з центром в Єрусалимі було важливішим за все інше, що воно було ‘над радість найвищу їхню’, тобто над усе, чим вони тішилися. Яким же заохоченням вони є сьогодні для всіх людей, котрі подібно ставляться до Єгови, його поклоніння та його керованої духом організації! Чи це стосується також і вас? Чи своєю витривалістю в побожних учинках ви виявляєте, що найвища радість для вас — це привілей поклонятися Єгові з його присвяченим народом? (2 Петра 3:11). Як додаткове заохочення робити це, розгляньмо добрі результати подорожі Ездри до Єрусалима.
Благословення і відповідальності
5. Які щедрі благословення отримали мешканці Юди за днів Ездри?
5 Близько 6000 вигнанців, які поверталися з Ездрою, принесли золото й срібло як пожертву для храму Єгови. На теперішні ціни це становить приблизно 35 мільйонів доларів США. Це було приблизно в сім разів більше золота і срібла, ніж змогли принести перші вигнанці. Якими ж вдячними Єгові мали бути мешканці Єрусалима та Юди, коли прийшло стільки людей і надійшла матеріальна підтримка! Але щедрі благословення від Бога несуть із собою також відповідальність (Луки 12:48).
6. Що Ездра побачив у своїй батьківщині і якою була його реакція?
6 Невдовзі Ездра побачив, що багато юдеїв, у тому числі деякі священики та старші народу, переступили Божий Закон, взявши собі язичницьких дружин (Повторення Закону 7:3, 4). Він був по праву дуже занепокоєний цим порушенням Божої Закон-угоди. «Коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, ...і сидів остовпілий» (Ездри 9:3). Тоді у присутності стривожених ізраїльтян Ездра вилив своє серце в молитві до Єгови. Усі чули, як Ездра згадав минулі випадки непослуху ізраїльтян і Божі попередження про те, що станеться, коли вони одружуватимуться з язичницькими мешканцями краю. Він закінчив так: «Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!» (Ездри 9:14, 15).
7. а) Який гарний приклад Ездра подав у поводженні з правопорушеннями? б) Якою була реакція винних осіб у дні Ездри?
7 Ездра вжив слово «ми». Так, він включив і себе, хоча він особисто не був винним. Глибокий смуток Ездри, а також його смиренна молитва зворушили серця людей і спонукали їх до діл, гідних покаяння. Вони самі запропонували болісне вирішення: всім, хто порушив Божий Закон, відіслати своїх чужинних жінок та народжених ними дітей назад у їхню батьківщину. Ездра погодився на цей захід і заохотив винних вчинити так. Маючи владу від перського царя, Ездра міг страчувати всіх правопорушників або виганяти їх з Єрусалима та Юди (Ездри 7:12, 26). Але здається, що йому не треба було вдаватися до таких заходів. «Вся громада» відповіла: «Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!» До того ж вони визнали: «Ми багато нагрішили в цій справі» (Ездри 10:11—13). У 10-му розділі Ездри наводиться список 111 чоловіків, які виконали рішення, відіславши своїх чужинних жінок та народжених ними дітей.
8. Чому рішучий захід, щоб відіслати чужинних жінок, був в інтересах цілого людства?
8 Цей крок був в інтересах не лише Ізраїлю, але й усього людства. Якщо б ситуація не виправилася, ізраїльтяни могли асимілюватися з довколишніми народами. У такому разі лінія походження Обіцяного Насіння для благословення всіх людей була б занечищена (Буття 3:15; 22:18). Було б важко розпізнати Обіцяне Насіння як нащадка царя Давида з племені Юди. Приблизно через 12 років ця важлива справа знову була взята до уваги, коли «Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців» (Неемії 9:1, 2; 10:30, 31).
9. Яку добру пораду Біблія дає християнам, одруженим з невіруючими?
9 Чого сьогоднішні слуги Єгови можуть навчитися з цього опису? Християни не є під Закон-угодою (2 Коринтян 3:14). Замість цього вони слухаються «закона Христового» (Галатів 6:2). Отже, християни, які мають невіруючого подружнього партнера, дотримуються Павлових слів: «Коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним,— нехай він не лишає її» (1 Коринтян 7:12). Крім того, християни, одружені з невіруючими, мають біблійний обов’язок сприяти успіхові свого шлюбу (1 Петра 3:1, 2). Слухняне дотримання цієї чудової поради часто веде до того, що невіруючий подружній партнер змінює своє ставлення до правдивого поклоніння, а це є справжнім благословенням. Деякі навіть стали вірними охрещеними християнами (1 Коринтян 7:16).
10. Чого можуть навчитися християни від тих 111 ізраїльтян, які відіслали своїх чужинних жінок?
10 Однак випадок ізраїльтян, які відіслали своїх чужинних жінок, дає чудовий урок неодруженим християнам. Їм не слід залицятися до невіруючих осіб протилежної статі. Уникати таких взаємин може бути важко, навіть болісно, але це найліпший спосіб дій, якщо ми хочемо мати постійне Боже благословення. Християнам наказано: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (2 Коринтян 6:14). Кожен неодружений християнин, який бажає одружитися, повинен планувати одружитися зі щирим співвіруючим (1 Коринтян 7:39).
11. Як ми, подібно до ізраїльтян, можемо бути випробувані стосовно того, що́ стоїть над радість найвищу нашу?
11 Християни роблять багато інших змін, коли їм звертається увага на те, що вони йдуть у небіблійному напрямку (Галатів 6:1). Час від часу цей журнал вказує на небіблійну поведінку, яка може позбавити людину права бути частиною Божої організації. Наприклад, у 1973 році люди Єгови повністю зрозуміли, що зловживання наркотиками і вживання тютюну є серйозними гріхами. Щоб вести побожний спосіб життя, ми мусимо ‘очистити себе від усякої нечисти тіла та духа’ (2 Коринтян 7:1). Досить багато осіб взяли цю біблійну пораду до серця і були готові витерпіти початковий абстинентний синдром, щоб залишитися частиною Божого чистого народу. Чіткі біблійні вказівки також даються стосовно статевих питань, одягу, зовнішнього вигляду і мудрого вибору роботи, розваг та музики. Хоч би на які біблійні принципи нам зверталася увага, будьмо готові «удосконалюватись», як ті 111 ізраїльтян (2 Коринтян 13:11). Це покаже, що привілей поклоніння Єгові разом з його святим народом стоїть ‘над радість найвищу нашу’.
12. Що сталося в 455 році до н. е.?
12 Повідомивши про випадок з чужинними жінками, Біблія не розповідає нам, що відбувалося в Єрусалимі протягом наступних 12 років. Без сумніву, сусіди ізраїльтян стали ще більш ворожими через розірвання стількох шлюбних зв’язків. У 455 році до н. е. Неемія прибув у Єрусалим у супроводі війська. Він був призначений намісником Юди і привіз листи від перського царя, які давали йому владу відбудувати місто (Неемії 2:9, 10; 5:14).
Опір з боку заздрісних сусідів
13. Який умонастрій виявили ідолопоклонницькі сусіди юдеїв і як відреагував Неемія?
13 Сусіди, які були прихильниками фальшивої релігії, противилися цілі приходу Неемії. Їхні лідери погрожували йому, питаючи: «Чи проти царя ви бунтуєтесь?» Виявляючи віру в Єгову, Неемія відповів: «Небесний Бог — Він дасть нам успіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам’ятки в Єрусалимі!» (Неемії 2:19, 20). Коли почався ремонт мурів, ті самі вороги насміхалися: «Що це роблять ці мізерні юдеї? ...Чи оживлять вони ці каміння з куп пороху... Якщо вийде лисиця, то вона зробить дірку в їхній камінній стіні!» Замість відповідати на ці слова, Неемія молився: «Почуй, Боже наш, що ми стали погордою, і поверни їхню ганьбу на голову їхню» (Неемії 3:34—36). Неемія послідовно подавав добрий приклад, як покладатися на Єгову (Неемії 6:14; 13:14).
14, 15. а) Що вчинив Неемія, коли виникла загроза насилля з боку ворогів? б) Як Свідки Єгови продовжують свою працю духовного будування, незважаючи на сильний опір?
14 Щоб виконувати своє важливе проповідницьке призначення, Свідки Єгови сьогодні також покладаються на Бога. Противники намагаються перешкодити цій праці насмішками. Деколи особи, зацікавлені звісткою про Царство, перестають займатися, тому що не можуть знести насмішок. Коли насмішки не діють, противники можуть розізлитися і погрожувати насиллям. Саме цього зазнали будівники єрусалимських мурів. Але Неемія не дав себе залякати. Натомість він озброїв будівельників, підготувавши їх до ворожих нападів, і зміцнив їхню віру, кажучи: «Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!» (Неемії 4:7, 8).
15 Як і за днів Неемії, Свідки Єгови добре підготовані продовжувати свою духовну будівельну працю, незважаючи на сильний опір. «Вірний і мудрий раб» дає духовну поживу, яка зміцнює віру і сприяє продуктивній діяльності Божих людей, навіть коли праця заборонена (Матвія 24:45). У результаті цього Єгова продовжує благословляти своїх людей, і їхня кількість росте по цілій землі (Ісаї 60:22).
Внутрішні проблеми
16. Які внутрішні проблеми загрожували духові будівельників єрусалимських мурів?
16 У міру того як продовжувалося відбудовування єрусалимських мурів і ці мури росли, працювати ставало важче. У цей час виникла проблема, яка загрожувала духові будівельників. Через голод деяким юдеям було важко постачати харчі своїм сім’ям і сплачувати податок перському уряду. Багатші юдеї позичали їм харчі й гроші. Але всупереч Божому Закону, бідніші ізраїльтяни мусили віддавати у заставу свої землі та дітей як гарантію, що вони виплатять гроші з процентами (Вихід 22:24; Левит 25:35—37; Неемії 3:38; 4:4; 5:1—5). Тепер кредитори погрожували забрати їхні землі і змушували їх продати дітей у рабство. Неемію обурила ця немилосердна, матеріалістична позиція. Він швидко вжив заходів, так щоб Єгова міг далі благословляти працю відбудови єрусалимського муру.
17. Що зробив Неемія, аби Єгова міг далі благословляти працю будування і з яким результатом?
17 Були скликані «великі збори», і Неемія чітко показав багатшим ізраїльтянам, що їхні вчинки не подобаються Єгові. Тоді він звернувся до винних, у тому числі священиків, із закликом повернути всі проценти, які вони взяли, і повернути землі, які вони незаконно відібрали від людей, що не могли сплатити проценти. На щастя, винні відповіли: «Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш!» Це не були пусті слова, оскільки Біблія повідомляє, що «народ зробив за цим словом» Неемії. І цілий збір славив Єгову (Неемії 5:7—13).
18. За яку свою рису стали відомі Свідки Єгови?
18 А що сказати про наш час? Замість експлуатувати інших, Свідки Єгови стали відомі своєю щедрістю до співвіруючих та інших людей, які потрапляють у біду. Як і в дні Неемії, це спонукало багатьох дякувати Єгові і славити його. Але в той же час «вірний і мудрий раб» вважає за необхідне давати біблійні поради щодо ділових справ і потреби уникати пожадливого експлуатування інших. У деяких країнах прийнято вимагати надмірно високий викуп за наречену, але Біблія чітко попереджує, що пожадливі люди і здирники не вспадкують Божого Царства (1 Коринтян 6:9, 10). Позитивна реакція більшості християн на таку пораду нагадує те, як юдеї зрозуміли гріховність експлуатування своїх бідніших братів.
Єрусалимський мур завершено
19, 20. а) Як відреагували на завершення єрусалимського муру релігійні противники? б) Яку перемогу Свідки Єгови отримали у багатьох країнах?
19 Незважаючи на весь цей опір, єрусалимські мури були закінчені за 52 дні. Якою була реакція противників? Неемія сказав: «Як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!» (Неемії 6:16).
20 Сьогодні опір ворогів Божій праці продовжується в різних формах і по різних місцях. Однак мільйони людей зрозуміли марність противлення Свідкам Єгови. Наприклад, згадайте минулі спроби покінчити з проповідницькою працею у фашистській Німеччині, Східній Європі та багатьох країнах Африки. Усі такі спроби не мали успіху, і багато людей тепер визнає́, що ‘ця праця робиться від нашого Бога!’ Яка ж нагорода для вірних осіб, що вже давно поставили поклоніння Єгові «над радість найвищу свою» у таких країнах!
21. Які важливі події ми розглянемо у наступній статті?
21 У наступній статті ми переглянемо важливі події, які відбувалися перед освяченням відбудованого муру Єрусалима. Ми також розглянемо, як наближається завершення набагато величнішого міста на користь усього людства.
Чи ви пригадуєте?
◻ Як Ездра та інші тішилися Єрусалимом?
◻ Які провини Ездра та Неемія допомогли виправити багатьом юдеям?
◻ Чого ви навчилися з розповідей про Ездру та Неемію?
[Ілюстрація на сторінці 15]
Єрусалим, а не престижна робота в Шушані був головною турботою для Неемії.
[Ілюстрації на сторінках 16, 17]
Подібно до Неемії, нам потрібно молитися про керівництво Єгови і силу, щоб далі виконувати своє важливе проповідницьке призначення.