Вони виконували волю Єгови

Ісус проводив час з дітьми

ТРИ з половиною роки служіння Ісуса наближалися до кінця. Невдовзі він мав в’їхати в Єрусалим та зазнати болісної смерті. Ісус добре усвідомлював, що́ його чекає, бо сказав своїм учням: «Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб’ють» (Марка 9:31).

Безперечно, Ісус хотів якнайліпше використовувати кожен день, кожну годину й кожен позосталий момент. Його учні все ще потребували уваги. Ісус розумів, що їм дуже потрібно напучення стосовно смиренності і повчання, з огляду на повсюдну небезпеку спокуситися (Марка 9:35—37, 42—48). Вони також потребували вказівок про одруження, розлучення й безшлюбність (Матвія 19:3—12). Знаючи, що смерть уже близько, Ісус, поза всяким сумнівом, промовляв до своїх учнів чітко й з почуттям невідкладності. Час був дорогий, і це надає ще більшої ваги наступним Ісусовим вчинкам.

Ісус щиро приймає дітей

У біблійній оповіді говориться: «Поприносили [люди] діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них». Коли учні побачили це, то відразу докорили їм. Можливо, вони міркували, що Ісус є занадто важливою чи зайнятою людиною, аби турбуватися дітьми. Але уявіть собі здивування учнів, коли Ісус обурився на них! «Пустіть діток до Мене приходити,— сказав він їм,— і не бороніть їм,— бо таких Царство Боже!» Відтак Ісус додав: «Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде» (Марка 10:13—15).

Ісус бачив у дітях чудові риси. Діти зазвичай допитливі й довірливі. Вони приймають слова своїх батьків і навіть захищають батьків перед іншими дітьми. Їхню сприйнятливість, схильність до навчання повинні наслідувати всі ті, хто хоче ввійти у Боже Царство. Ісус сказав: «Таких Царство Боже». (Порівняйте Матвія 18:1—5).

Ісус не просто послуговувався цими дітьми як прикладом. З оповіді чітко видно, що йому справді подобалося бути серед них. Марко повідомляє, що Ісус «їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши» (Марка 10:16). Тільки Марко згадує сердечну оповідь про те, що Ісус «пригорнув» дітейa. Отже, Ісус перевершив сподівання дорослих, які привели цих дітей, щоб він просто «доторкнувся» до них.

Яке значення того, що Ісус ‘клав руки’ на дітей? Тут не натякається на релігійний обряд, як-от хрещення. Хоча в деяких випадках покладання рук означало давати призначення, в інших — це лише означало наділяти благословенням (Буття 48:14; Дії 6:6). Тому, Ісус міг просто наділяти дітей благословенням.

В усякому разі, Марко використовує сильніше слово, що перекладається як «благословення» (ка·теу·ло·ґе́·о), вказуючи на велику силу. Це наводить на думку, що Ісус палко, ніжно й сердечно благословляв дітей. Зрозуміло, він не вважав дітей тягарем, який поглинає багато часу.

Урок для нас

У стосунках з дітьми й дорослими Ісус ніколи не застрашував і не принижував їх. «Він, напевно, легко усміхався й задоволено сміявся»,— говориться в одному довіднику. Отже, не дивно, що люди різного віку почувалися вільно біля нього. Роздумуючи про Ісусів приклад, ми можемо запитати себе: «Чи люди вважають мене приступною людиною? Чи я занадто зайнятий, щоб турбуватися справами й переживаннями інших?» Розвиваючи справжнє зацікавлення людьми, ми будемо спонукані жертвувати собою так само, як Ісус. Інші відчують нашу щиру зацікавленість та потягнуться до нас (Приповістей 11:25).

Як показує оповідь Марка, Ісусові подобалося бути з дітьми. Очевидно, він виділяв час, щоб спостерігати за їхньою грою, бо в одному зі своїх прикладів згадав про їхні ігри (Матвія 11:16—19). Можливо, декотрі діти, яких поблагословив Ісус, були надто маленькі, аби зрозуміти, хто він і чого навчає. Але це не навело його на думку, що він марнує свій час. Ісус проводив час з дітьми, бо він любив їх. Напевно, багато дітей, яких Ісус зустрічав під час служіння, пізніше відчули спонуку відповісти на його любов, ставши його учнями.

Якщо Ісус навіть у критичні останні тижні свого життя проводив час з дітьми, ми також можемо, незважаючи на свою зайнятість, виділяти для них час. Ми повинні пам’ятати зокрема про тих, хто має особливі потреби, як, скажімо, про сиріт. Дійсно, кожна дитина, коли їй приділяти увагу, буде належно розвиватися. І Єгова бажає, щоб ми щедро обдаровували дітей любов’ю та допомагали їм (Псалом 10:14).

[Примітка]