Чи ви проводите час у родинному колі?

«ТАТА в Японії люблять — хоча він завжди на роботі й не бавиться зі своїми дітьми». Цей заголовок з’явився в газеті «Майніті» кілька років тому. У статті розповідалось про урядове опитування, за яким 87,8 відсотка японських дітей висловили бажання піклуватись про свого батька, коли він постаріє. Проте у виданні цієї газети англійською мовою ту ж саму статтю опублікували цілком під іншою назвою: «Батько і син. Занедбані стосунки». На відміну від японського видання, у цій статті наголошувалось на іншому аспекті того опитування: протягом робочого дня голови японських родин проводили зі своїми дітьми лише 36 хвилин. Для порівняння: в будній день пересічний батько із Західної Німеччини присвячував своїм дітям 44 хвилини, а батько зі США — 56.

Обмаль часу віддають дітям не тільки голови родин. Чимраз більше матерів тепер влаштовується на роботу за межами дому. Приміром, аби прогодувати сім’ю, на роботу змушені найматися чимало одиноких матерів. Тож, як у батька, так і в матері на дітей знаходиться щораз менше часу.

За результатами вивчення, проведеного 1997 року серед більш як 12 000 неповнолітніх американців, підлітки, які перебувають у близьких стосунках з батьками, менше страждають від емоційного напруження, менше думають про самогубство, не схильні до насильства і вживання наркотичних засобів. Один з дослідників, котрий брав участь у цьому широкомасштабному вивченні, сказав: «Неможливо стати для дітей рідним, не присвячуючи їм часу». Спілкуватися і проводити час з дітьми — це й справді дуже важливо.

Брак спілкування

Занепад спілкування перш за все загрожує родинам, в яких через роботу хтось із батьків живе далеко від дому. Звичайно, такі родини — не єдині жертви цього лиха. Хоча декотрі батьки живуть удома, вони йдуть на роботу, коли діти ще не прокинулись, а повертаються, коли ті вже сплять. Тож аби надолужити прогалину, що утворюється в спілкуванні, дехто з батьків проводить час з родиною у вихідні та свята. Вони кажуть, що «якісно» проводять час з дітьми.

Однак чи можна якістю компенсувати брак кількості? Ось що відповідає на це дослідник Лоренс Штайнберґ: «Тим дітям, котрі проводять з батьками багато часу, ведеться в цілому ліпше, ніж тим, які цього часу майже не отримують. Відшкодовувати втрачений час украй важко. Ідею про його якісне проведення оцінили зависоко». Саме так вважає одна уродженка М’янми. Її чоловік — типовий японець — завжди приходить з роботи о першій-другій ночі. Хоча у вихідні він проводить час у родинному колі, дружина каже: «Тим, що побудеш з родиною в суботу та неділю, не заповнити порожнечі, яка утворилась за час відсутності протягом решти тижня... Хіба можна пропустити всі обіди в будні, а потім з’їсти їх за раз у суботу й неділю?»

Необхідно свідомих зусиль

Підтримувати добрий обмін думками в родинному колі легко тільки на словах. Через потребу заробляти на хліб та утримувати домашніх, батькові — чи матері, яка працює,— досить важко знаходити час для родини. Багато тих, кого обставини змушують перебувати далеко від рідної оселі, регулярно спілкуються по телефону або за допомогою листів. Усе ж, незважаючи на те, чи розділяє відстань членів родини, чи ні, для підтримки доброго сімейного обміну думками необхідно свідомих зусиль.

Батьки, котрі ухиляються від спілкування з родиною, змушені пожинати плоди своєї недбалості. Ось які серйозні проблеми постали перед батьком, котрий настільки мало перебував зі своїми домашніми, що навіть не знаходив часу попоїсти з ними. Його син перетворився на жорстоку людину, а доньку одного разу спіймали на крамничному злодійстві. Якось у неділю вранці, коли цей батько збирався піти на майданчик для гри в гольф, син випалив: «Що, в тій хаті тільки мати займається дітьми?!» З болем у голосі хлопець додав: «Удома все вирішує мама. А ти, тату, ти ніколи не...»

Батько серйозно замислився над почутим. Він, зрештою, вирішив, що для початку повинен снідати в колі родини. Попервах на спільний сніданок приходили лише він та дружина, але з часом до них приєдналися діти, і стіл перетворився на осередок спілкування. Завдяки цьому родина згодом почала збиратись на спільні вечері. Таким способом цей чоловік став докладати зусиль, аби врятувати свою родину від цілковитого розпаду.

Допомога з Божого Слова

Біблія заохочує батьків виділяти час на спілкування з дітьми. Через пророка Мойсея ізраїльтяни отримали такий наказ: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш — Господь один! І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:4—7). Справді, аби пильно навчати, тобто прищеплювати Боже Слово в розуми й серця дітей, нам, батькам, слід зробити перший крок, а саме: проводити час у родинному колі.

Цікаво, що раніше згадане вивчення, проведене 1997 року серед більш як 12 000 американських юнаків та дівчат, показало: «для близько 88%... опитаних, котрі сказали, що сповідують релігію, важливість віри і молитви була захисним чинником». Правдиві християни чітко розуміють, що належне релігійне виховання, отримане вдома, захищає молодь від зловживання алкоголем і наркотиками, емоційного перенапруження, самогубств, насильства тощо.

Деякі батьки бачать, що їм важко знаходити час для родини. Це зокрема стосується одиноких матерів, котрі охоче проводили б час з дітьми, але вимушені працювати. Як їм викроїти той цінний час для домашніх? «Стережи добрий розум і розважність»,— заохочує Біблія (Приповістей 3:21). Щоб виділяти час для родини, батькам стане в пригоді «розважність». Як саме?

Якщо ви — мати, а робочий день вимучив вас, чому б не попросити дітей приготувати вечерю разом? Час, спільно проведений за таким заняттям, буде чудовою нагодою зблизитись одне з одним. Спочатку допомога дітей може обтяжувати, але невдовзі ви отримуватимете від неї насолоду й навіть заощадите час.

Можливо, ви — батько, котрому за вихідні потрібно встигнути переробити гору завдань. Чому б частково не залучити дітей до їх виконання? Працюючи разом, ви можете спілкуватися з дітьми, а водночас навчати їх корисного. Біблія радить, щоб ви пильно навчали своїх нащадків Божих слів, розмовляючи з ними ‘коли сидітимете удома, і як ходитимете дорогою’, так, при кожній нагоді. Спілкування з дітьми під час спільних занять — це вияв ‘доброго розуму’.

Проведення часу в родинному колі принесе довготривалу користь. «Мудрість із тими, хто радиться»,— каже біблійна приповість (Приповістей 13:10). Виділяючи час на спілкування з домашніми, ви зможете з мудрістю підказувати їм, як долати труднощі повсякденного життя. Поради, дані тепер, заощадять велику кількість часу та чимало душевного болю в майбутньому. До того ж завдяки їм щастя завітає і до вас, і до ваших домашніх. Аби бути в змозі надавати таке керівництво, черпайте з багатої скарбниці мудрості, якою є Біблія, Боже Слово. Користуйтесь нею, щоб навчати дітей і скеровувати кроки своєї родини (Псалом 119:105).

[Ілюстрація на сторінці 4]

Підлітки, які перебувають у близьких стосунках з батьками, менше страждають від емоційного напруження.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Ефективне спілкування приносить велику користь усій родині.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Працюючи разом з дитиною, ви можете спілкуватися і навчати її корисного.