Не допустіть, щоб гнів довів вас до спотикання
«ЗРОБИ глибокий вдих!» «Порахуй до десяти!» «Прикуси язика!» Чи ці фрази вам знайомі? Можливо, ви повторюєте їх собі, щоб заспокоїти внутрішнє хвилювання. Деякі люди, щоб запобігти вибуху гніву, йдуть прогулятися. Ці прості способи допомагають вгамувати гнів і зберегти взаємини з іншими.
Але останніми роками багатьох бентежать суперечливі поради спеціалістів щодо того, чи слід стримувати або гамувати гнів. Наприклад, деякі психологи висунули теорію, що треба давати вихід гніву, «якщо ви від цього ліпше почуваєтеся». Інші попереджують, що регулярні вибухи гніву є «сильнішим провісником передчасної смерті, ніж такі фактори ризику, як куріння, підвищений кров’яний тиск і високий рівень холестерину». Боже Слово прямо каже: «Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло» (Псалом 37:8). Чому Біблія дає таку конкретну пораду?
Неконтрольовані емоції ведуть до неконтрольованих учинків. Це стало явним на самому початку людської історії. Читаємо: «Сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось». Чим це закінчилось? Гнів настільки оволодів ним, що Каїнове серце стало несприйнятливе до напоумлення Єгови, аби робити добре. Каїнів неприборканий гнів довів його до тяжкого гріха — він убив свого брата (Буття 4:3—8).
Саул, перший цар Ізраїлю, подібно піддався емоціям, коли почув, як люди вихваляли Давида. «Викрикували ті жінки, що грали, та й казали: «Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!» І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому». Гнів настільки опанував розумом Саула, що той зробив кілька спроб убити Давида. І хоча Давид пропонував помиритись, Саул не хотів примирення. Зрештою він цілком втратив ласку Єгови (1 Самуїла 18:6—11; 19:9, 10; 24:1—21; Приповістей 6:34, 35).
Коли людина піддається неконтрольованому гніву, вона обов’язково скаже і зробить щось, чим вразить інших (Приповістей 29:22). Каїн і Саул розгнівались, тому що кожен з них по-своєму почав заздрити. Однак гнівна реакція може наступити з різних причин. Невиправдана критика, образа, непорозуміння і несправедливість можуть стати іскрами, які викличуть вибух.
Приклади з життя Каїна і Саула виявляють серйозний недолік у них обох. У мотивації Каїна, коли він приносив жертву, очевидно, бракувало віри (Євреїв 11:4). Саул, не послухавшись виразних наказів Єгови і пізніше намагаючись оправдатись, втратив Божу ласку і дух. Обидва ці чоловіки явно зіпсували свої стосунки з Єговою.
Для протиставлення розгляньмо приклад Давида, який мав причини розгніватись на Саула за те, як він з ним поводився. Давид стримував себе. Чому? Він сказав: «Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві». Давид добре пам’ятав про свої взаємини з Єговою, і це впливало на його стосунки з Саулом. Він покірно залишив справи в руках Єгови (1 Самуїла 24:7, 16).
Результати неконтрольованого гніву справді серйозні. Апостол Павло перестерігав: «Гнівайтеся, та не грішіть» (Ефесян 4:26). Хоча праведний гнів має своє місце, постійно існує небезпека, що гнів може стати для нас каменем спотикання. Не дивно, що нам нелегко тримати свій гнів під контролем. Як же нам робити це?
Головний спосіб — це розвивати міцні взаємини з Єговою. Він заохочує вас відкрити йому своє серце і розум. Розкажіть йому про свої турботи і попросіть про лагідне серце, щоб ви могли гамувати гнів (Приповістей 14:30). Будьте впевнені, що «очі Господні — до праведних, а вуха Його — до їхніх прохань» (1 Петра 3:12).
Молитва може формувати вас і давати вам керівництво. Як? Вона може сильно впливати на ваші стосунки з іншими. Згадайте, як Єгова поводиться з вами. Біблія каже, що «не за нашими прогріхами Він поводиться з нами» (Псалом 103:10). Вибачливий дух необхідний, «щоб нас сатана не перехитрував» (2 Коринтян 2:10, 11). До того ж молитва допомагає вам відкрити своє серце для керівництва святого духу, який може перемінити глибоко вкорінені звички. Єгова з радістю дає «мир... що вищий від усякого розуму», і цей мир може звільнити вас від лещат гніву (Филип’ян 4:7).
Але молитва повинна поєднуватися із регулярним досліджуванням Святого Письма, так щоб ми ‘пізнавали, що є воля Господня’ (Ефесян 5:17, Дерк.; Якова 3:17). Якщо вам особисто важко контролювати свій гнів, намагайтеся зрозуміти погляд Єгови на цю справу. Перегляньте вірші, які говорять про контролювання гніву.
Апостол Павло дає наступне важливе нагадування: «Усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Галатів 6:10). Зосереджуйте свої думки й учинки на тому, щоб робити іншим добро. Така здорова, позитивна діяльність сприятиме розвитку співчуття й довір’я і пом’якшить непорозуміння, які можуть легко викликати гнів.
Псалмоспівець писав: «Своїм словом зміцни мої кроки,— і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого,— і не мають вони спотикання» (Псалом 119:133, 165). Це можна буде сказати також і про вас.
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 9]
КРОКИ ДО КОНТРОЛЮВАННЯ ГНІВУ
□ Моліться до Єгови (Псалом 145:18).
□ Щоденно досліджуйте Святе Письмо (Псалом 119:133, 165).
□ Будьте зайняті достойними справами (Галатів 6:9, 10).