Чи ви можете знайти внутрішній спокій?

У 1854 році американський письменник Генрі Торо написав: «Безліч людей провадить життя в безмовному розпачі».

Очевидно, в той час більшість людей не мала внутрішнього спокою. А втім, відтоді пройшло майже 150 років. Чи в наш час усе виглядає по-іншому? А може, слова Торо все ще актуальні? А що сказати особисто про вас? Чи ви задоволені, чи маєте спокій? Можливо, ви охоплені неспокоєм та непевністю щодо майбутнього, перебуваючи «в безмовному розпачі», як колись описав цей стан Торо?

НА ПРЕВЕЛИКИЙ жаль, у світі багато обставин позбавляють людей внутрішнього спокою. Згадаймо всього-на-всього декілька з них. У багатьох країнах через безробіття й низькі заробітки поширюється бідність і безнадія. В інших країнах чимало людей витрачає значну кількість своїх сил та енергії у погоні за багатством і маєтком. Однак часто конкурентний спосіб життя замість спокою приносить тривогу. Спокій також забирають хвороби, війни, злочинність, несправедливість і пригнічення.

Вони шукали внутрішнього спокою

Багато людей не хоче миритися з таким світом. Колись Антоніуa був профспілковим лідером на величезному заводі в Сан-Паулу (Бразилія). Він брав участь в акціях протесту і маніфестаціях, намагаючись поліпшити умови життя, але все це не приносило йому душевного миру.

Декотрі сподіваються, що відносний спокій їхньому життю дасть шлюб, але вони можуть гірко розчаруватися. Маркос був бізнесменом, який мав успіх. Він зайнявся політикою і став мером індустріального міста. Проте його сімейне життя зазнало фіаско. Коли його діти пішли з дому, він через несумісність поглядів роз’їхався зі своєю дружиною.

Ґерсон, вулична дитина із Сальвадора (Бразилія), блукав у пошуках пригод. Він перебирався від міста до міста, подорожуючи з водіями вантажівок. Незабаром вдався до наркоманії та грабував людей, щоб купувати наркотики. Декілька разів його затримувала поліція. А втім, незважаючи на агресивну, брутальну вдачу, Ґерсон прагнув внутрішнього спокою. Чи він міг знайти його?

Коли Ваня була ще дівчинкою, померла її мати, тому всі домашні обов’язки лягли на її плечі, включаючи догляд за хворою сестрою. Ваня ходила до церкви, але була переконана, що Бог покинув її. Про душевний мир не було й мови.

Також візьміть приклад Марселу. Його єдиним прагненням були розваги. Йому подобалося перебувати в компанії молоді, танцювати, пити й приймати наркотики. Якось він втягнувся в бійку та поранив іншого юнака. Згодом через скоєне йому защеміло серце, і він почав молитися до Бога про допомогу. Він також прагнув душевного миру.

Ці випадки виявляють певні ситуації, які можуть забрати душевний мир. Чи знайшовся спосіб, аби профспілковий лідер, політик, вулична дитина, перевтомлена дочка та гульвіса могли здобути бажаний внутрішній спокій? Чи з пережитого ними ми можемо взяти урок для себе? Відповідь на обидва запитання звучить позитивно. Читайте про це в наступній статті.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 3]

Чи ви прагнете внутрішнього спокою?