Виявляй уміння чекати!
«Надіюсь [«чекатиму», НС] на Бога спасіння мого,— Бог мій почує мене!» (МИХЕЯ 7:7).
1, 2. а) Як негативний склад розуму пошкодив ізраїльтянам у пустині? б) Що може статися з християнином, який не розвиває позитивного складу розуму?
ЗАЛЕЖНО від свого складу розуму людина розглядає багато речей або в позитивному, або в негативному світлі. Коли ізраїльтяни були в пустині, Бог чудом постачав їм манну. Вони мали б звернути увагу на неродючу землю навколо себе і бути глибоко вдячними Єгові за те, що він підтримує їх. Це свідчило б про позитивний склад розуму. Натомість вони згадували різноманітні харчі, які мали в Єгипті, і нарікали, що манна несмачна. Який негативний склад розуму! (Числа 11:4—6).
2 Сьогодні для християнина, в залежності від його складу розуму, також все може видаватися або радісним, або похмурим. З негативним складом розуму християнин може легко втратити радість, а це небезпечно, бо, як сказав Неемія, «радість у Господі — це [наша] сила» (Неемії 8:10). Позитивний склад розуму, радісний умонастрій, допомагає нам залишатися сильними і сприяє миру та єдності у зборі (Римлян 15:13; Филип’ян 1:25).
3. Як позитивний склад розуму допоміг Єремії у важкі часи?
3 Хоча Єремія жив у важкий період, то однак виявляв позитивний склад розуму. Навіть коли пророк на свої очі бачив жахи падіння Єрусалима 607 року до н. е., він помітив у цьому позитивні аспекти. Єгова не мав забути Ізраїль і народ мав вижити. У своїй книзі Плач Єремії пророк писав: «Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,— нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!» (Плач Єремії 3:22, 23). Протягом історії Божі слуги за найважчих обставин старалися зберігати позитивний склад розуму, навіть радість (2 Коринтян 7:4; 1 Солунян 1:6; Якова 1:2).
4. Який склад розуму мав Ісус і як це допомогло йому?
4 Шістсот років після Єремії Ісус зміг вистояти завдяки своєму позитивному складу розуму. Читаємо про нього: «Замість [«заради», СМ] радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого» (Євреїв 12:2). Хоч би якого опору і переслідування зазнавав Ісус,— навіть мук на стовпі,— він пам’ятав про «радість, яка була перед Ним». Та радість — це привілей виправдати суверенітет Єгови й освятити його ім’я, а також можливість у майбутньому принести великі благословення слухняному людству.
Набувай уміння чекати
5. У якій ситуації вміння чекати допоможе нам правильно дивитися на справи?
5 Якщо ми розвиваємо такий склад розуму, який мав Ісус, то не втрачатимемо радості в Господі, навіть якщо події не завжди відбуватимуться у такий спосіб і час, як ми того сподівались. Пророк Михей сказав: «Я виглядаю на Господа, надіюсь [«чекатиму», НС] на Бога спасіння мого» (Михея 7:7; Плач Єремії 3:21). Ми також можемо виявляти вміння чекати у різних ситуаціях. Як? Наприклад, на нашу думку, відповідальний брат прийняв помилкове рішення і потрібна негайна поправка. Завдяки вмінню чекати ми можемо подумати: «Чи дійсно він помилився, чи, може, я не правий? Якщо він помилився, то чи може бути, що Єгова дозволяє подіям набути такого обороту, оскільки вважає, що та особа виправиться і рішучі виправні заходи не будуть потрібні?
6. Як уміння чекати допоможе особі, яка бореться з особистою проблемою?
6 Уміння чекати може бути потрібне, якщо нас турбує особиста проблема або коли ми боремося з якоюсь слабкістю. Припустімо, що ми просимо Єгову про допомогу, але проблема залишається. Що тоді? Нам слід робити все, що в наших силах, аби розв’язати її, і вірити в Ісусові слова: «Просіть,— і буде вам дано, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам» (Луки 11:9). Моліться і чекайте на Єгову. У відповідний час і своїм способом Єгова відповість на наші молитви (1 Солунян 5:17).
7. Яким чином уміння чекати допоможе нам правильно дивитися на поступове поглиблення розуміння Біблії?
7 У міру того як сповнюються біблійні пророцтва, зростає наше розуміння Святого Письма. Але деколи ми можемо думати, що вже давно настав час на якесь пояснення. Якщо воно не приходить тоді, коли ми воліємо, чи ми готові чекати? Пам’ятаймо, Єгова вважав за потрібне відкривати «таємницю Христову» поступово протягом аж 4000 років (Ефесян 3:3—6). Чи ж у нас є якісь причини бути нетерплячими? Чи ми сумніваємося в тому, що «вірний і мудрий раб» призначений давати людям Єгови «поживу своєчасно»? (Матвія 24:45). Навіщо позбавляти себе побожної радості тільки тому, що нам не все цілком зрозуміло? Пам’ятаймо: це Єгова вирішує коли і як відкрити свою «таємницю» (Амоса 3:7).
8. Як терпіння Єгови виявилось корисним для багатьох людей?
8 Дехто може знеохочуватись, уважаючи, що після багатьох років вірного служіння вони, можливо, не доживуть до «Господнього дня, великого та страшного» (Йоіла 3:3, 4). Однак вони можуть підбадьоритись, дивлячись на позитивну сторону справи. Петро радив: «Довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння» (2 Петра 3:15). Завдяки терпінню Єгови мільйони інших людей праведного серця змогли пізнати правду. Хіба це не чудово? До того ж чим довше Єгова виявляє терпіння, тим більше часу ми маємо, щоб ‘працювати над спасінням нашим в острасі та трепеті’ (Филип’ян 2:12 , Хом.; 2 Петра 3:11, 12).
9. Якщо наші можливості служити Єгові обмежені, як уміння чекати допоможе нам витримати у такій ситуації?
9 Уміння чекати допомагає нам не знеохочуватись, коли переслідування, хвороби, старість та інші проблеми перешкоджають нам у служінні Царству. Єгова сподівається від нас служіння з цілого серця (Римлян 12:1). Проте Божий Син, який «пожаліє слабих і бідних», не вимагає від нас більше, ніж ми в межах розумного можемо дати; не вимагає цього і Єгова (Псалом 72:13, Дерк.). Тому нас заохочується робити все, що можемо, терпеливо чекаючи, аж поки обставини зміняться — якщо не в цій системі речей, то в майбутній. Пам’ятаймо: «Не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите» (Євреїв 6:10).
10. Якої безбожної риси можна уникнути, якщо ми вміємо чекати? Поясніть.
10 Уміння чекати також допомагає нам уникати зухвалості. Дехто з тих, що стали відступниками, не хотіли чекати. Вони, можливо, вважали, що потрібні поправки чи то в розумінні Біблії, чи в організаційних справах. Однак вони не хотіли визнати, що дух Єгови спонукує вірного і мудрого раба робити поправки у призначений ним час, а не тоді, коли ми вважаємо це за потрібне. І будь-які поправки повинні бути в гармонії з волею Єгови, а не з нашими особистими уявленнями. Відступники дозволяють, аби зухвалість викривила їхнє мислення і довела їх до спотикання. Але якби вони засвоїли склад розуму Христа, то могли б зберегти радість і залишитися серед народу Єгови (Филип’ян 2:5—8).
11. Як можна ефективно використовувати час, відведений на чекання, і з кого в цьому можна брати приклад?
11 Звичайно, чекати зовсім не означає лінуватися чи бути неактивним. У нас є досить роботи. Наприклад, нам слід займатися особистим вивченням Біблії і цим виявляти такий самий глибокий інтерес до духовних речей, який виявляли вірні пророки і навіть ангели. Говорячи про такий інтерес, Петро каже: «Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки... на що бажають дивитися Анголи» (1 Петра 1:10—12). Окрім особистого вивчення необхідно регулярно відвідувати зібрання, а також молитися (Якова 4:8). Ті, що усвідомлюють свої духовні потреби, регулярно споживаючи духовну поживу і спілкуючись зі співхристиянами, виявляють, що вони засвоїли склад розуму Христа (Матвія 5:3).
Май реалістичний погляд
12. а) Якої незалежності прагнули Адам і Єва? б) Який результат того, що людство пішло слідами Адама і Єви?
12 Коли Бог створив першу людську пару, він залишив за собою право встановлювати норми правильного і неправильного (Буття 2:16, 17). Адам і Єва захотіли незалежності від Божого керівництва, і результатом цього є світ, який нас оточує сьогодні. Апостол Павло сказав: «Як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (Римлян 5:12). Шість тисяч років людської історії від часу Адама підтвердили правдивість слів Єремії: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Признати, що слова Єремії правдиві, не означає визнати поразку. Це означає мати реалістичний погляд. Ці слова дають пояснення всім тим довгим століттям, коли ‘панувала людина над людиною на лихо для неї’, тому що люди панували незалежно від Бога (Екклезіяста 8:9).
13. Якого реалістичного погляду Свідки Єгови тримаються стосовно людських можливостей?
13 З огляду на ситуацію людства Свідки Єгови усвідомлюють, що у теперішній системі речей можливості чогось досягнути обмежені. Позитивний склад розуму допоможе нам зберегти радість, але він не є вирішенням усього. На початку 50-х років один американський священнослужитель опублікував популярну книгу під назвою «Сила позитивного мислення». У ній говорилося, що більшість перешкод можна подолати, коли до них підійти з позитивним умонастроєм. Позитивне мислення, безумовно, чудова риса. Але досвід показує, що знання, вміння, матеріальні засоби і багато інших факторів обмежують нас у тому, що́ ми як окремі особи можемо здійснити. А в світовому масштабі проблеми просто завеликі, аби люди могли їх успішно розв’язати, хоч би яким позитивним було їхнє мислення!
14. Чи Свідки Єгови мають негативне мислення? Поясніть.
14 Через реалістичний погляд Свідків Єгови на такі справи деколи їх звинувачують у негативному мисленні. Але насправді вони палко бажають розповідати людям про єдину Особу, яка може назавжди поліпшити долю людей. У цьому вони також наслідують склад розуму Христа (Римлян 15:2). І вони зайняті тим, що допомагають людям розвинути добрі взаємини з Богом. Вони знають, що в кінцевому підсумку саме це принесе найбільше добра (Матвія 28:19, 20; 1 Тимофія 4:16).
15. Як праця Свідків Єгови допомагає людям поліпшуватися?
15 Свідки Єгови не ігнорують соціальних проблем, особливо небіблійних занять, які оскверняють людину. Перш ніж зацікавлений стане Свідком Єгови, він робить зміни в житті; багатьом доводиться переборювати згубні, глибоко вкорінені звички, бо вони не подобаються Богові (1 Коринтян 6:9—11). Так Свідки Єгови допомогли охочим перебороти пияцтво, наркоманію, неморальність і пристрасть до азартних ігор. Такі люди виправилися і навчилися сумлінно й з відповідальністю піклуватися про свої сім’ї (1 Тимофія 5:8). Коли окремі особи та сім’ї отримують таку допомогу, в суспільстві меншає проблем: зменшується кількість наркоманів, рідшають випадки насилля у сім’ї і т. д. Будучи законослухняними громадянами і допомагаючи іншим змінити своє життя на ліпше, Свідки Єгови полегшують тягар установ, які займаються соціальними проблемами.
16. Чому Свідки Єгови не беруть участі у світських рухах за соціальні реформи?
16 Тож чи змінили Свідки Єгови моральний клімат у світі? За останніх десять років число активних Свідків зросло від менше ніж 3 800 000 до майже 6 000 000. Це близько 2 200 000 нових осіб, багато з яких залишили неправедні заняття, коли стали християнами. Скільки ж людей поліпшило своє життя! Проте це число дуже мале порівняно з числом, на яке збільшилось населення світу протягом того ж періоду,— 875 000 000! Свідки Єгови отримують радість, коли допомагають сприйнятливим людям, хоча й усвідомлюють, що небагато хто стане на дорогу життя (Матвія 7:13, 14). Хоча Свідки очікують усесвітніх змін на ліпше, які може зробити тільки Бог, вони не беруть участі у світських рухах за соціальні реформи, які часто починаються з добрими намірами, але в кінцевому результаті доводять до розчарування і навіть брутальності (2 Петра 3:13).
17. Що Ісус робив, аби допомагати людям, але чого він не робив?
17 Займаючи таку позицію, Свідки Єгови демонструють, що покладаються на Єгову так само, як Ісус, коли він був на землі. У першому столітті Ісус чинив чудотворні зцілення (Луки 6:17—19). Він навіть воскрешав мертвих (Луки 7:11—15; 8:49—56). Однак Ісус не усунув проблеми хвороб і не переміг смерті — нашого ворога. Він знав, що для цього ще не прийшов призначений Богом час. Маючи незрівнянні здатності досконалого чоловіка, Ісус міг би багато зробити для розв’язання серйозних політичних та соціальних проблем. Здається, що декотрі з його сучасників хотіли, аби він прийняв владу і займався такою діяльністю, але Ісус відмовився. Читаємо: «Люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!» Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один» (Івана 6:14, 15).
18. а) Як Ісус завжди виявляв уміння чекати? б) Як після 1914 року змінилася Ісусова діяльність?
18 Ісус відмовився брати участь у політиці і чисто громадській діяльності, оскільки знав, що ще не настав час, аби він прийняв царську владу і зціляв усіх і кожного по цілій землі. Навіть після вознесіння до безсмертного життя в духовній сфері в небі він був готовий чекати на призначений Єговою час для початку дій (Псалом 110:1; Дії 2:34, 35). Однак від часу його вступу на престол як Царя Божого Царства у 1914 році він йде «немов переможець, і щоб перемогти» (Об’явлення 6:2; 12:10). Які ж ми вдячні, що можемо підкорятися його царюванню, тоді як інші, що вважають себе християнами, воліють навіть не знати біблійних вчень про те Царство!
Чекання. Джерело розчарування чи радості?
19. Коли чекання є «недугою для серця», а коли джерелом радості?
19 Соломон знав, що чекання може розчаровувати. Він писав: «Задовга надія — недуга для серця» (Приповістей 13:12). Звичайно, якщо людина живить безпідставні сподівання, то серце може занедужати від зневіри. Проте чекати на радісні події, наприклад весілля, народження дитини чи зустріч з дорогими людьми, може задовго до самої події сповняти нас трепетною радістю. Та радість збільшується, якщо ми мудро використовуємо час чекання, готуючись до майбутньої події.
20. а) Які чудові події ми з упевненістю сподіваємось побачити? б) Як ми можемо знайти радість, чекаючи на сповнення намірів Єгови?
20 Якщо ми маємо цілковиту впевненість, що наші сподівання сповняться, хоча й не знаємо коли саме, чекання не мусить ставати «недугою для серця». Божі вірні поклонники знають, що Тисячолітнє правління Христа близьке. Вони впевнені, що побачать кінець смерті й хвороб, і з палкою радістю вичікують часу, коли вітатимуть мільярди воскреслих, у тому числі дорогих їм осіб (Об’явлення 20:1—3, 6; 21:3, 4). У наш час екологічної кризи вони втішаються гарантованою перспективою побачити Рай, встановлений на землі (Ісаї 35:1, 2, 7). Наскільки ж мудро використовувати час чекання з розважливістю, ‘маючи багато роботи у ділі Господньому’ (1 Коринтян 15:58, НС). Постійно приймай духовну поживу. Розвивай щораз тісніші взаємини з Єговою. Шукай інших людей, чиї серця спонукують їх служити Єгові. Підбадьорюй співвіруючих. Повністю використовуй той час, який Єгова ще залишив. Тоді чекання на Єгову не буде «недугою для серця». Замість цього воно сповнюватиме тебе радістю!
Чи ви можете пояснити?
• Як Ісус виявляв уміння чекати?
• У яких ситуаціях християнам потрібне вміння чекати?
• Чому Свідки Єгови готові чекати на Єгову?
• Як чекання на Єгову може бути джерелом радості?
[Ілюстрації на сторінці 12]
Ісус вистояв заради радості, яка була перед ним.
[Ілюстрація на сторінці 13]
Навіть після багатьох років служіння ми можемо зберігати радість.
[Ілюстрації на сторінці 15]
Мільйони людей змінили своє життя на краще, ставши Свідками Єгови.