Життя або гаманець?

Ви, мабуть, вже чули про розбійників, котрі, вимахуючи зброєю перед обличчям жертви, вимагають: «Життя або гаманець!». Сьогодні цей добре знаний вислів передвіщає нелегку дилему, що може постати перед кожним з нас, а особливо перед тими, хто живе в багатих країнах. Однак тут не йдеться про бандитів, котрі наполегливо вимагають грошей. Радше мова йде про те, наскільки вагомого значення суспільство стало надавати грошам і матеріальним благам.

САМЕ це викликало цілий ряд проблем та спірних питань. Якою ціною слід набувати гроші й матеріальні речі? Чи можливо задовольнятися тим, що маємо? Чи не кладуть люди «справжнє життя» на жертовник матеріалізму? Чи гроші є запорукою правдивого щастя?

Грошоманія

Посеред бажань та захоплень, притаманних людям,— дозволених, чи ні,— грошолюбство посідає перше місце. На відміну від прагнення мати статеві стосунки й бажання їсти, грошоманія постійна і ніколи не припиняється. Скидається на те, що навіть старість не послаблює її. Часто зацікавлення грішми та зосередженість на них, а також на тому, що за них можна придбати, з роками збільшуються.

Пожадливість до грошей, здається, посилюється. Головний герой одного з популярних фільмів сказав: «Жадність веде до успіху. Жадність корисна». Хоча багато хто вважає період 1980-х років «добою пожадливості», однак події, що відбувалися до і після того, показують: з плином часу людське ставлення до грошей мало змінилося.

Правда, нині, на відміну від попередніх років, перед багатьма постають можливості відразу задовольнити бажання мати більше. Здається, що значна частина людства майже весь час витрачає усі свої сили на виготовлення та придбання щораз більшої кількості речей. Мабуть, ви погодитеся, що накопичення й витрачання грошей стало сьогодні найулюбленішим заняттям, до якого люди часто залучають усю свою творчість.

Однак чи це робить людей щасливішими? Відповідаючи на це запитання, приблизно 3000 років тому мудрий та надзвичайно заможний цар Соломон написав: «Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!» (Екклезіяста 5:9). Цікаво, що після ряду досліджень до подібних висновків прийшли і сучасні соціологи.

Гроші та щастя

Досить несподіваним виявилося одне з відкриттів, що стосується людської поведінки. Воно доводить, що нагромадження грошей і матеріальних речей не обов’язково сприяє тому, що людина стає більш задоволеною та щасливою. Багато дослідників зрозуміло, що навіть коли особа вже досягла певного матеріального добробуту, все ж це не забезпечує їй внутрішнього спокою.

Тому у невгамовній гонитві за матеріальними речами та грішми багато запитує себе: «Здається, кожна новопридбана річ приносить нам насолоду. Але чому, коли усе добре зважити, ця тимчасова насолода не дає більшого задоволення?»

У своїй книжці «Щасливі люди» Джонатан Фрідман зазначає: «Після того як ви отримуєте якийсь мінімальний прибуток, ці гроші чомусь не роблять вас щасливішими. Поза межею бідності зв’язок між прибутком та щастям майже непомітний». Багато хто усвідомив, що саме духовні здобутки, змістовні заняття та моральні цінності можуть стати джерелом справжнього щастя в житті. Також важливо мати добрі взаємини з іншими й уникати конфліктів чи натягнутих стосунків, які б перешкоджали втішатися тим, що маємо.

Сьогодні чимало людей сподівається, що, здобувши матеріальні багатства, їм вдасться подолати внутрішній неспокій. Саме це твердження, на думку декого, є коренем більшості соціальних проблем. Деякі фахівці з громадських питань повідомляють, що загалом серед людей панує песимістичний настрій та незадоволення. Також вони зазначають, що дедалі більше людей у багатих країнах вдаються до послуг психотерапевтів. Інші шукають змісту в житті та душевного миру, звертаючись до різних гуру, культів та псевдоцілителів. Це свідчить про те, що матеріальний добробут не зробить наше життя по-справжньому змістовним.

Сила та безсилля грошей

Безперечно, гроші мають силу. За них можна придбати комфортабельні будинки, вишуканий одяг та розкішну обстановку. Можна купити лестощі, захоплення і послужливість інших. А ще завдяки грошам у вас навіть зможуть з’явитися кілька тимчасових, догідливих друзів. Проте чи сила грошей справді не має обмежень? Те, що ми потребуємо найбільше, не можна купити за гроші, а саме: любов правдивого друга, душевний мир, крихту щирої потіхи перед лицем близької смерті. Для тих, хто дбає про добрі стосунки з Творцем, гроші не можуть принести схвалення Бога.

Цар Соломон, який міг утішатися будь-чим, що можна було у ті часи придбати за гроші, усвідомлював, що покладання на матеріальні речі не принесе довготривалого щастя (Екклезіяста 5:11—14). Дехто втрачає гроші через банкрутство або ж інфляцію. Стихійне лихо нищить нерухоме майно. Хоча страхові агентства можуть частково повернути матеріальні втрати, їм ніколи не відшкодувати емоційних ран. Акції та облігації втрачають свою вартість за одну ніч, коли наступає біржовий крах. Навіть добре оплачувану роботу можна втратити в будь-який час.

Як же тоді мати врівноважений погляд на гроші? Яку роль гроші та майно повинні відігравати в нашому житті? Аби довідатися, як досягнути того, що має дійсну вартість, тобто «справжнього життя», розгляньте, будь ласка, наступну статтю.

[Ілюстрації на сторінці 4]

Матеріальні багатства не приносять довготривалого щастя.