Єгова навчає нас лічити наші дні
«Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!» (ПСАЛОМ 90:12).
1. Чому доречно просити саме Єгову «лічити наші дні»?
БОГ ЄГОВА — наш Творець і Життєдавець (Псалом 36:10; Об’явлення 4:11). Ніхто інший не може ліпше навчити нас, як мудро використовувати свої роки. Тому псалмоспівець доречно просив Бога: «Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!» (Псалом 90:12). Дев’яностий Псалом, в якому записано це прохання, безсумнівно, заслуговує особливої уваги. Але спершу коротко розгляньмо цю натхнену Богом пісню.
2. а) Хто склав 90-й Псалом і коли він, імовірно, був написаний? б) Як 90-й Псалом повинен впливати на наш погляд на життя?
2 У заголовку до цього Псалма написано: «Молитва Мойсея, чоловіка Божого». Оскільки цей Псалом наголошує на скороминучості людського життя, він, імовірно, був написаний після звільнення ізраїльтян з єгипетського рабства, коли вони 40 років мандрували по пустелі. Саме тоді загинули тисячі людей і настав кінець невірному поколінню (Числа 32:9—13). Хоч би де був складений цей Псалом, він показує, що життя недосконалих людей коротке. Зрозуміло, ми повинні мудро використовувати наші дорогоцінні дні.
3. Про що йдеться у 90-му Псалмі?
3 У 90-му Псалмі, у віршах з 1-го по 6-й, говориться, що Єгова — наше вічне пристановище. У віршах 7—12 наголошено на тому, що́ нам потрібно робити, аби використовувати наші швидкоплинні роки у спосіб, схвалений Єговою. І ми повністю поділяємо почуття, записані у віршах 13—17, та щиро бажаємо отримувати від Єгови благословення і зазнавати на собі його сердечну доброзичливість. Звичайно, цей Псалом не передрікає, яким буде життя кожного слуги Єгови. Однак кожен з нас повинен взяти ці молитовні думки до свого серця. Тому докладніше розгляньмо 90-й Псалом очима людей, присвячених Богові.
Єгова — наше «пристановище»
4—6. В якому розумінні Єгова є для нас «пристановищем»?
4 Псалом розпочинається словами: «Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід! Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив [«немов у муках пологових», НС] землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог [«Божественний», примітка в НС]!» (Псалом 90:1, 2).
5 Для нас «вічний Бог» Єгова — наше «пристановище», духовний сховок (Римлян 16:26). Ми почуваємося в безпеці, бо він, як той, ‘що молитви вислухує’, завжди готовий допомогти нам (Псалом 65:3). Оскільки ми кладемо наші тривоги на небесного Батька за посередництвом його улюбленого Сина, то ‘мир Божий, що вищий від усякого розуму, береже серця наші та наші думки’ (Филип’ян 4:6, 7; Матвія 6:9; Івана 14:6, 14).
6 Ми втішаємось духовною безпекою тому, що Єгова, образно кажучи, є для нас «пристановищем». Він також приготовляє нам «покої свої», які, очевидно, можуть бути тісно пов’язані зі зборами його народу. Це свого роду духовні оазиси, в яких сповнені любов’ю пастирі виконують величезну працю, аби ми почувалися безпечно (Ісаї 26:20; 32:1, 2; Дії 20:28, 29). До того ж декотрі з нас живуть у сім’ях, які вже протягом довгого часу служать Богу й особисто переконалися, що він є «пристановищем... з роду в рід».
7. В якому значенні гори «народжені» і земля витворена «немов у муках пологових»?
7 Єгова існував ще до того, як були «народжені» гори чи як земля була витворена «немов у муках пологових». З людського погляду, аби створити землю з усіма її особливостями, хімічними процесами і складними механізмами, необхідно було докласти неабияких зусиль. Псалмоспівець сказав, що гори були «народжені», а земля витворена «немов у муках пологових». Це показує велику пошану до тієї грандіозної праці, яку вклав Єгова у створення всього. Хіба нам не слід мати таку ж повагу і цінування до Божих творив?
Єгова завжди готовий прийти на допомогу
8. Що означає твердження, що Єгова є Богом «від віку й до віку»?
8 «Від віку й до віку — Ти Бог»,— говорить псалмоспівець. У мові оригіналу вислів «від віку й до віку» стосується справ, які мають кінець, але час їхньої тривалості не встановлено (Вихід 31:16, 17; Євреїв 9:15). Однак у 90-му Псалмі та в інших віршах Єврейських Писань вислів «від віку й до віку» вказує на вічність (Екклезіяста 1:4). Нам не під силу осягнути розумом те, що Бог існував завжди. Але Єгова дійсно не має початку й не матиме кінця (Авакума 1:12, НС). Він завжди буде живий і готовий прийти нам на допомогу.
9. До чого прирівняв псалмоспівець тисячу років існування людства?
9 Натхнений псалмописьменник сказав, що для вічного Творця тисяча років існування людства — це дуже короткий проміжок часу. Звертаючись до Бога, він написав: «Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: «Вернітеся, людські сини!» Бо в очах Твоїх тисяча літ,— немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна» (Псалом 90:3, 4).
10. В якому розумінні Бог ‘вертає людину до пороху’?
10 Людина смертна, і Бог ‘вертає її до пороху’. Інакше кажучи, людина стає землею. По суті, Єгова говорить: «Вернешся в землю, бо з неї ти взятий» (Буття 2:7; 3:19). Це стосується всіх — сильних чи слабих, багатих чи бідних, бо жодна недосконала людина ‘не викупить брата, не дасть його викупу Богові, щоб міг він ще жити навіки’ (Псалом 49:7—10). Але наскільки ж ми вдячні, що Бог «дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне»! (Івана 3:16; Римлян 6:23).
11. Чому ми можемо сказати, що довгий для нас відрізок часу є надзвичайно коротким для Бога?
11 З погляду Єгови, навіть 969-літній Метушалах прожив менше ніж один день (Буття 5:27). Для Бога тисяча років — це ніби вчорашній день, котрий протривав лише 24 години. Псалмописьменник також помічає, що для Бога тисяча років — немов чотири години для вартового, який охороняє вночі табір (Суддів 7:19). Безсумнівно, відрізок часу, що вважається довгим для нас, є надзвичайно коротким для вічного Бога Єгови.
12. В якому розумінні Бог ‘змітає людей’?
12 У порівнянні з вічним існуванням Бога наше теперішнє життя дійсно коротке. Псалмоспівець говорить: «Пустив Ти на них течію [«Змітаєш геть їх», Хом.], вони стали, як сон, вони, як трава, що минає: уранці вона розцвітає й росте,— а на вечір зів’яне та сохне» (Псалом 90:5, 6). У пустелі Мойсей став очевидцем смерті тисяч ізраїльтян, яких Бог ‘змів’, неначе під час повені. У «Новому міжнародному перекладі» (англ.) ця частина вірша звучить так: «Ти змітаєш людей сном смерті». А й справді, тривалість життя недосконалих людей є коротким «сном», котрий можна прирівняти до дрімоти протягом однієї ночі.
13. Чому можна сказати, що ми «як трава», і як усвідомлення цього повинне впливати на наш спосіб мислення?
13 Ми як «трава, що минає: уранці вона розцвітає й росте», але через сильну спеку на вечір в’яне. Наше життя таке ж скороминуще, як трава, що в’яне за один день. Тому не марнуймо цього дорогоцінного скарбу. Натомість шукаймо Божого керівництва, аби мудро використовувати свої дні у цій системі речей.
Єгова допомагає нам «лічити... наші дні»
14, 15. Як слова з Псалма 90:7—9 сповнилися на ізраїльтянах?
14 Псалмоспівець продовжує: «Від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,— Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости [«таємне наше», Дерк.] — на світло Свого лиця! Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання» (Псалом 90:7—9).
15 Невірні ізраїльтяни ‘погинули від Божого гніву’. Вони були ‘перестрашені його пересердям’, тобто ‘жахнулися від обурення Його’ (Дерк.). Деякі з них у результаті Божого суду «полягли в пустині» (1 Коринтян 10:5, УКУ). Єгова їхні «провини поклав перед Себе». Він притягнув їх до відповідальності за відверті правопорушення, але і «таємне», їхні приховані гріхи, теж були перед ‘світлом Його лиця’ (Приповістей 15:3). Потрапивши під Божий гнів, нерозкаяні ізраїльтяни «скінчили літа... свої, як зідхання». Фактично й наше коротке життя можна порівняти до зітхання, що сходить з уст.
16. Що слід робити тим, хто таємно грішить?
16 Коли хтось потайки грішить, протягом певного часу це можна приховати від людей. Але приховані провини стоять перед ‘світлом лиця’ Єгови, і такі грішні вчинки зруйнують наші стосунки з ним. Аби відновити з Єговою близькі взаємини, необхідно молитися про вибачення, полишити свої провини і з вдячністю прийняти від християнських старійшин духовну допомогу (Приповістей 28:13; Якова 5:14, 15). Наскільки ж ліпше повестися саме так, аніж ‘закінчити літа свої, як зітхання’, наражаючи на небезпеку свою надію на вічне життя!
17. Яка в загальному тривалість людського життя і чим сповнені наші роки?
17 Про тривалість життя недосконалих людей псалмоспівець сказав: «Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо» (Псалом 90:10). У середньому людина живе 70 років. Попри це Калев у свої 85 років говорив, що мав надзвичайну силу. Авжеж, винятки бували. Це, скажімо, Аарон (123 роки), Мойсей (120 років) та Ісус Навин (110 років) (Числа 33:39; Повторення Закону 34:7; Ісуса Навина 14:6, 10, 11; 24:29). Але невірне покоління, що вийшло з Єгипту,— тоді вік цих людей становив 20 років і більше,— вимерло протягом 40 років (Числа 14:29—34). Сьогодні в багатьох країнах у загальному тривалість людського життя приблизно така, як вказує псалмоспівець. Наші роки сповнені «страждання й марноти». Вони швидко проходять — і «ми відлітаємо» (Йова 14:1, 2).
18, 19. а) Що означає «лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре»? б) До чого спонукуватиме нас мудрість?
18 Псалмописьменник продовжує: «Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя [«ярість», Кул.] — як страх перед Тобою! Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре» (Псалом 90:11, 12). Ніхто з нас до кінця не знає, якою може бути сила Божого гніву чи ступінь його ярості, і це повинне посилювати наш благоговійний страх перед Єговою. Цей факт має спонукувати нас просити Бога ‘навчити нас [як можна] лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре’.
19 Слова псалмоспівця — це молитва про те, щоб Єгова навчив свій народ, як бути мудрим і цінувати та використовувати дні свого життя у схвалений ним спосіб. Сімдесят років людського життя — це всього-на-всього якихось 25 500 днів. Незалежно від того, скільки нам років, ‘ми не відаємо, що трапиться взавтра,— яке наше життя, бо ми пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає’ (Якова 4:13—15). Оскільки «час і випадок панують над усіма», ми не можемо сказати, скільки ще житимемо. Тому молімося про мудрість, аби долати випробування, належно поводитися з іншими і служити Єгові від усього серця вже тепер — сьогодні! (Екклезіяста 9:11, Москаленко; Якова 1:5—8). Єгова веде нас за допомогою свого Слова, духу і своєї організації (Матвія 24:45—47; 1 Коринтян 2:10; 2 Тимофія 3:16, 17). Мудрість спонукує ‘шукати найперш Царства Божого’ й використовувати дні так, щоб приносити славу Єгові та потішати його серце (Матвія 6:25—33; Приповістей 27:11). Звичайно, щиросердне поклоніння Богові не усуне всіх наших проблем, але обов’язково принесе величезну радість.
Благословення Єгови приносить радість
20. а) В який спосіб Бог ‘жаліє’? б) Як Єгова поводиться з нами, коли ми припустилися серйозної помилки, та все ж виявляємо щире каяття?
20 Як же було б чудово, якби ми могли радіти по всі дні свого життя! Стосовно цього Мойсей просив Єгову: «Привернися ж, о Господи,— доки терпітимемо? — і пожалій Своїх рабів! Насити нас уранці Своїм милосердям [тобто «вірною і відданою любов’ю», примітка в НС], і ми будемо співати й радіти по всі наші дні» (Псалом 90:13, 14). Бог не помиляється. Однак він може ‘пожаліти’ і ‘повернутися’ від свого гніву та призначеного ним покарання, коли бунтівні правопорушники беруть до уваги його застереження і змінюють свій спосіб мислення і поведінку (Повторення Закону 13:18). Отже, навіть якщо ми припустилися серйозної помилки, та все ж виявляємо щире каяття, Єгова ‘наситить нас Своїм милосердям’, тож ми матимемо причину «радіти» (Псалом 32:1—5). Коли будемо вести праведний спосіб життя, то відчуємо на собі Божу вірну і віддану любов та зможемо справді втішатися «по всі наші дні», тобто решту свого життя.
21. Що просив Мойсей у Псалмі 90:15, 16?
21 Псалмописьменник ревно молився: «Порадуй же нас за ті дні [«Звесели нас по мірі днів», Кул.], коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого! Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя — їхнім синам» (Псалом 90:15, 16). Можливо, Мойсей просив Єгову поблагословити Ізраїль радістю по мірі днів їхнього впокорення і років, коли цей народ зазнавав лиха. Він просив, щоб «діло» Бога — благословення ізраїльтян — стало очевидним для Його служителів і щоб Його величність була явною для їхніх синів, тобто нащадків. Доречно було б молитися і нам, аби в обіцяному Богом новому світі на слухняне людство було злито величезні благословення (2 Петра 3:13).
22. Згідно з Псалмом 90:17, про що ми можемо просити в молитві?
22 Дев’яностий Псалом закінчується таким благанням: «Хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших — утверди його» (Псалом 90:17). Ці слова показують, що доречно просити, аби Бог поблагословив наші зусилля в служінні йому. Хоч би до якої групи ми належали — чи то до помазанців, чи їхніх товаришів, «інших овець»,— ми тішимося, що зазнаємо «благовоління Господа» (Івана 10:16). Які ж ми щасливі, що Бог ‘утвердив діло рук наших’ як у проповідуванні Царства, так і в інших галузях служіння!
Продовжуймо лічити наші дні
23, 24. Яку користь принесуть нам роздуми над 90-м Псалмом?
23 Роздуми над 90-м Псалмом посилюють у нас почуття залежності від Єгови, «пристановища нашого». Розмірковуючи про короткочасність життя, ми повинні глибше усвідомлювати потребу Божого керівництва, коли лічимо наші дні. Якщо ми наполегливо шукатимемо побожну мудрість і виявлятимемо її, то Єгова обов’язково обдарує нас своїм милосердям і благословенням.
24 Єгова і далі вчитиме нас, як лічити наші дні. І якщо слухатимемось його вказівок, то зможемо лічити наші дні вічно (Івана 17:3). А коли ми по-справжньому прагнемо вічного життя, Єгова мусить бути нашим сховком (Юди 20, 21). Ця думка чітко підкреслена у підбадьорливих словах 91-го Псалма, який ми розглянемо у наступній статті.
Як би ви відповіли?
• Як Єгова може бути нашим «пристановищем»?
• Чому можна сказати, що Єгова завжди готовий прийти на допомогу?
• Як Єгова допомагає нам «лічити наші дні»?
• Завдяки чому ми зможемо втішатися «по всі наші дні»?
[Ілюстрація на сторінці 10]
Єгова був Богом «перше ніж гори народжені».
[Ілюстрація на сторінці 12]
З погляду Єгови, 969-літній Метушалах жив менше одного дня.
[Ілюстрації на сторінці 14]
Єгова ‘утвердив діло рук наших’.