Старійшини, навчайте інших нести тягар відповідальності

У ЗБОРАХ Свідків Єгови по цілому світі існує нагальна потреба в чоловіках, які могли б служити наглядачами. Існує три головні причини такої ситуації.

Перша причина. Єгова виконує свою обіцянку зробити «наймолодшого — народом міцним» (Ісаї 60:22). Завдяки його незаслуженій ласці впродовж останніх трьох років охрестилося й стало Свідками Єгови майже мільйон нових учнів. Отже потрібні відповідальні чоловіки, які допомагали б цим новоохрещеним йти до християнської зрілості (Євреїв 6:1).

Друга причина. Деякі старійшини, котрі вже десятки літ служать у зборах, через похилий вік та проблеми зі здоров’ям не можуть нести увесь покладений на них тягар відповідальності.

Третя причина. Чимало ревних християнських старійшин служать нині в Комітетах зв’язку з лікарнями, Регіональних будівельних комітетах або Комітетах Залів конгресів. Щоб залишатися зрівноваженими у виконанні таких доручень, інколи їм доводиться відмовлятись принаймні від деяких обов’язків у зборі.

Як задовольнити щораз більшу потребу в додаткових кваліфікованих чоловіках? Найбільше в цьому допоможе навчання. Біблія заохочує християнських наглядачів передавати знання «вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити» (2 Тимофія 2:2). За визначенням тлумачного словника української мови, «навчати» значить «передавати кому-небудь знання, уміння, досвід». Розгляньмо, як старійшини можуть навчати інших кваліфікованих чоловіків.

Наслідуйте приклад Єгови

Ісус Христос, безперечно, мав «знання, уміння, досвід» у своїй роботі, і це не дивно! Його навчав сам Бог Єгова. Завдяки чому він був так добре навчений? В Івана 5:20 Ісус згадав три такі чинники: «Отець [1] любить Сина, і [2] показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому [3] діла більші від цих». Дослідімо кожен з цих чинників, бо це допоможе нам зрозуміти, у чому полягає навчання.

Зверніть увагу, Ісус насамперед сказав: «Отець любить Сина». Від початку творіння між Єговою та його Сином існували сердечні узи єдності. Приповістей 8:30 описує цю спорідненість так: «Я [Ісус] майстром у Нього [Бога Єгови] була, і була я веселощами [«втіхою», Хом.] день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно». Ісус, звичайно, ніколи не сумнівався, що для Єгови він був «втіхою». Зі свого боку Ісус теж не приховував радості, яку відчував від тісної співпраці з Єговою. Як же чудово, коли між християнськими старійшинами та тими, кого вони навчають, існують сердечні, щирі стосунки!

Другий чинник, згаданий Ісусом, такий: Отець «показує все, що Сам робить». Ці слова підтверджують сказане в Приповістей 8:30 (Хом.), що Ісус був «при ньому [Єгові]» під час створення Усесвіту (Буття 1:26). Старійшини можуть наслідувати цей чудовий приклад, коли тісно співпрацюватимуть зі службовими помічниками, показуючи їм, як правильно виконувати ті чи інші обов’язки. Проте належного навчання потребують не лише новопризначені службові помічники. Не забувайте і про вірних братів, котрі вже багато років працюють над тим, щоб отримати привілей наглядача, але ще не були призначені (1 Тимофія 3:1). Старійшини повинні давати цим братам конкретні поради, щоб вони знали, над чим потрібно працювати.

Ось приклад. Службовий помічник є, можливо, надійний і пунктуальний, сумлінно виконує свої обов’язки. Він, скажімо, добрий учитель і чудово виконує багато праці в зборі. Але він не усвідомлює, що часом жорстко поводиться зі співхристиянами. Старійшини мусять виявляти «лагідну мудрість» (Якова 3:13). Чи ж не буде виявом доброзичливості, коли хтось зі старійшин порозмовляє з таким службовим помічником і чітко вкаже йому на проблему, наведе конкретні приклади і дасть практичні поради, як поліпшитись у цьому? Якщо старійшина дбайливо ‘приправляє сіллю’ свої поради, то може сподіватись, що службовий помічник охоче їх прийме (Колосян 4:6). Звичайно, старійшинам буде набагато приємніше навчати службових помічників, коли ті охоче слухатимуть і з готовністю прийматимуть усі поради (Псалом 141:5).

У деяких зборах старійшини вправно і регулярно навчають службових помічників. Наприклад, вони беруть кваліфікованих службових помічників зі собою на відвідини до хворих чи літніх членів збору. Завдяки цьому службові помічники здобувають досвід у пастирській праці. Звісна річ, кожен службовий помічник може сам багато чого зробити, щоб рости духовно. (Дивіться нижчеподану інформацію в рамці під назвою «Що можуть робити службові помічники»).

Третій чинник, завдяки якому Ісус навчався ефективно, полягав у тому, що Єгова вчив Ісуса з думкою про його майбутній поступ. Ісус сказав про свого Отця, що він покаже Сину «діла більші від цих». Життєвий досвід, який здобув Ісус, коли жив на землі, допоміг йому розвинути ті риси, які будуть потрібні для виконання майбутніх завдань (Євреїв 4:15; 5:8, 9). Наприклад, незабаром Ісус отримає важливе завдання — воскрешати і судити мільярди людей, котрі нині сплять сном смерті! (Івана 5:21, 22).

Старійшини, які сьогодні навчають службових помічників, повинні робити це з думкою про завтрашній день. Тепер, скажімо, у зборі є достатньо старійшин та службових помічників, щоб піклуватися всіма справами, але чи буде тих братів достатньо, коли виникне потреба розділити збір чи утворити зразу кілька зборів? Протягом останніх трьох років по цілому світі було сформовано понад 6000 нових зборів. Скільки ж старійшин та службових помічників потрібно, щоб піклуватися ними!

Старійшини, чи ви наслідуєте приклад Єгови, розвиваючи теплі особисті стосунки з тими, кого навчаєте? Чи показуєте їм, як виконувати свою роботу? Чи пам’ятаєте про майбутні потреби? Якщо берете приклад з Єгови, з того, як він навчав Ісуса, то всі отримають рясні благословення.

Не бійтесь ділитися привілеями

Здібні старійшини, які звикли мати одночасно декілька важливих обов’язків, можуть неохоче ділитися повноваженнями з іншими. Раніше вони, можливо, пробували ділитися привілеями, але в результаті цього робота не виконувалась належно. Отже ці старійшини, мабуть, думають так: «Щоб ця робота була добре виконана, за неї повинен взятись я». Але чи такий підхід до справи відображає викладену в Біблії волю Єгови, щоб менш досвідчені чоловіки отримували навчання від досвідченіших? (2 Тимофія 2:2).

Апостол Павло зазнав розчарування, коли один з його супутників, Іван Марко, залишив своє призначення в Памфілії та повернувся додому (Дії 15:38, 39). Одначе Павло не дозволив, щоб цей випадок знеохотив його навчати інших. Він вибрав іншого молодого брата, Тимофія, і навчив його місіонерської праціa (Дії 16:1—3). У Верії ці місіонери зіткнулися з такою шаленою протидією, що Павло не міг там далі перебувати. Тому він залишив Силу, зрілого старшого брата, і Тимофія, щоб вони піклувалися про молодий верійський збір (Дії 17:13—15). Тимофій, поза всяким сумнівом, багато чого навчився від Сили. Згодом, коли Тимофій став придатним, щоб отримати подальші обов’язки, Павло вислав його до Солуня, аби підбадьорити там місцевий збір (1 Солунян 3:1—3).

Стосунки між Павлом і Тимофієм не були просто якимись діловими, холодними чи офіційними. Між ними існували сердечні узи. Павло в листі до коринтського збору написав, що Тимофій, якого він мав до них прислати, був його «улюблений і вірний син у Господі». Павло додав: «Він [Тимофій] вам нагадає шляхи [«методи», НС] мої в Христі Ісусі» (1 Коринтян 4:17). Тимофій приймав навчання від Павла і тому зміг стати кваліфікованим, щоб виконувати свої призначення. Чимало молодих братів стали здібними службовими помічниками, старійшинами і навіть роз’їзними наглядачами, тому що скористалися з доброго навчання від небайдужих старших чоловіків, які щиро цікавились ними так само, як Павло цікавився Тимофієм.

Старійшини, навчайте інших!

Ми виразно бачимо, як нині сповнюються слова пророцтва, записаного в Ісаї 60:22. Єгова робить так, що стає «наймолодший — народом міцним». Аби цей народ залишався «міцним», він має бути добре організований. Старійшини, чому б вам не подумати над тим, як можна давати додаткове навчання присвяченим чоловікам, які вже відповідають потрібним вимогам? Обов’язково конкретно говоріть кожному службовому помічнику про те, над чим йому ще треба працювати, щоб робити поступ. І ви, охрещені брати, застосовуйте все, чого навчаєтесь від старійшин. Використовуйте всяку нагоду, аби розвивати свої здібності, набувати знання і досвід. Єгова неодмінно поблагословить таку сповнену любові програму надання допомоги (Ісаї 61:5).

[Примітка]

[Рамка на сторінці 30]

Що можуть робити службові помічники

Старійшини повинні навчати службових помічників. А ті у свою чергу теж можуть багато чого робити для свого подальшого духовного поступу.

— Службові помічники мусять бути старанними і надійними у виконанні своїх призначень. Вони повинні також розвивати добрі звички, пов’язані з особистим вивченням. Їхній поступ значною мірою залежить від вивчення і застосовування того, чого навчились.

— Коли службовий помічник готує промову на християнське зібрання, він не повинен боятися попросити в досвідченого старійшини порад, як викласти матеріал.

— Службовий помічник також може попросити когось зі старійшин уважно слухати, як він виголошує біблійну промову, і дати поради для поліпшення.

Службові помічники повинні питати, приймати і застосовувати поради від старійшин. Завдяки цьому їхній успіх буде «явний для всіх» (1 Тимофія 4:15).