Як вам можуть допомогти справжні святі?

КОГО стосувалося біблійне грецьке слово, перекладене як «святий»? «У множині, коли говориться про віруючих,— зазначається в «Тлумачному словнику слів Нового Завіту» (англ.),— воно стосується їх усіх, а не лише винятково святих осіб чи померлих, які здійснювали надзвичайні святі вчинки».

Тому апостол Павло називає усіх ранніх християн святими. Скажімо, одне послання, написане у першому столітті н. е., він адресував «до Божої Церкви [«Божого збору», НС] в Коринті, з усіма святими в цілій [римській провінції] Ахаї» (2 Коринтян 1:1). Пізніше Павло написав листа «усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим» (Римлян 1:7). Очевидно, що ті святі на той час ще не померли; також їх не вирізняли з-поміж інших віруючих за особливі чесноти. Чому ж тоді їх названо святими?

Освячені Богом

Боже Слово виявляє, що людина не стає святою завдяки іншим людям чи організаціям. У Біблії говориться: «[Бог] спас нас і покликав святим покликанням,— не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю [«незаслуженою ласкою», НС]» (2 Тимофія 1:9, Турконяк). Людина освячується через покликання Єгови, яке здійснюється завдяки незаслуженій Божій ласці, згідно з його наміром.

Святі християнського збору є членами «нової угоди». Пролита кров Ісуса Христа затверджує цю угоду й освячує її учасників (Євреїв 9:15, НС; 10:29; 13:20, 24). Оскільки вони очищені в Божих очах, то є ‘священством святим і приносять жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа’ (1 Петра 2:5, 9).

Благання святих про заступництво

Мільйони людей, які вірять, що «святі» можуть наділяти надзвичайною силою, вшановують їх, послуговуючись особливими реліквіями або благаючи їх про заступництво. Чи Біблія цього навчає? У своїй Нагірній проповіді Ісус учив своїх послідовників, як звертатися до Бога: «Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє» (Матвія 6:9). Молитви потрібно скеровувати тільки до Бога Єгови.

Декотрі теологи, намагаючись підтримати вчення про заступництво «святих», цитують Римлян 15:30, де читаємо: «Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа,— помагайте мені в молитвах за мене до Бога». Чи Павло заохочував віруючих молитися до нього або в його ім’я звертатися до Бога? Зовсім ні. Хоча Біблія заохочує молитися за святих, вона ніде не говорить, що Бог наказує нам молитися до або через таких святих (Филип’ян 1:1, 3, 4).

Однак Бог таки призначив того, хто має бути Посередником у наших молитвах. «Я — дорога, і правда, і життя,— сказав Ісус Христос.— До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене». Також Ісус зазначив: «Все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я» (Івана 14:6; 14:13, 14, Хом.). У нас є всі підстави бути впевненими в готовності Єгови слухати молитви, скеровані до нього в Ісусове ім’я. А про Ісуса Біблія говорить: «Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись» (Євреїв 7:25).

Отже, Ісус готовий заступатись за нас. Чому ж тоді члени загальновизнаного християнства часто благають про заступництво «святих»? Походження цього звичаю пояснює історик Вілл Дюрант у своїй книжці «Вік віри» (англ.). Вчений зазначив, що люди відчували благоговійний страх перед Всемогутнім Богом, а Ісус здавався їм більш досяжним. Проте, за його словами, «навряд чи хтось наважився б звертатись безпосередньо до [Ісуса], настільки далеко відійшовши від проказаних Ним [у Нагірній проповіді] Блаженств. Здавалося, мудріше проказати молитву перед святим, котрий, як гарантувалося канонізацією, був у небі, і благати його чи її про заступництво перед Христом». Але чи й справді виправдані побоювання щодо молитов до Бога через Ісуса?

Біблія вчить нас, що, молячись до Бога через Ісуса, ми можемо мати «свободу мови та доступ з упевненістю» (Ефесян 3:11, 12, НС). Всемогутній Бог не є так далеко від людей, щоб не чути їхніх молитов. Псалмоспівець Давид упевнено молився: «Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить» (Псалом 65:3). Єгова не передає силу через мощі чи реліквії «святих», а зливає свій святий дух на тих, хто з вірою просить про це. Ісус говорив: «Коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати,— скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?» (Луки 11:13).

Роль святих

Святі, яким писав свої листи Павло, померли багато століть тому. З часом вони мали отримати «вінець життя», тобто воскресіння до неба (Об’явлення 2:10). Поклонники Бога Єгови усвідомлюють, що вшанування цих людей, які дійсно є святими, не узгоджується з Біблією і не може гарантувати захисту від хвороб, стихійних лих, економічної нестабільності, старіння і смерті. Отож, ви могли б запитати: «Чи Божі святі дійсно дбають про нас? Чи слід сподіватися, що вони робитимуть щось задля нас?»

Пророцтво, яке записав Даниїл, відводить святим визначне місце. У VI столітті до н. е. він побачив хвилююче видіння, сповнення якого відбувається аж до наших днів. У видінні було показано, що з моря вийшли чотири страшні звірини. Ці звірі символізують людські уряди, які нездатні задовольнити насущні потреби людства. Далі Даниїл пророкував: «І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків» (Даниїла 7:17, 18).

Павло підтвердив, що ‘спадок святих’ — стати співспадкоємцями Христа в небі (Ефесян 1:18—21). Пролита кров Ісуса відкрила можливість для 144 000 святих бути воскрешеними до небесної слави. Апостол Іван проголосив: «Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років» (Об’явлення 20:4, 6; 14:1, 3). У видінні Іван чув, як сила-силенна небесних істот співала перед прославленим Ісусом: «Кров’ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками,— і вони на землі [«над землею», НС] царюватимуть» (Об’явлення 5:9, 10). Як же підбадьорюють ці слова! Сам Бог Єгова дбайливо вибрав цих чоловіків та жінок. Крім того, вони вірно служили на землі і стикались практично з усіма проблемами, з якими доводиться боротись людям (1 Коринтян 10:13). Тож у нас є всі підстави мати впевненість, що ці воскреслі святі будуть милосердними і співчутливими правителями й зважатимуть на наші слабкості та обмеження.

Благословення під правлінням Царства

Незабаром Боже Царство приступить до дій, щоб очистити землю від усього зла та страждання. Тоді люди, як ніколи раніше, наблизяться до Бога. Іван написав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними». Це принесе для людей незліченні благословення, бо пророцтво продовжується: «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося» (Об’явлення 21:3, 4).

Який же радісний час тоді настане! В Михея 4:3, 4 описано блага, які принесе досконале правління Ісуса Христа і 144 000 святих: «[Єгова] буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли».

Запрошення скористатися з таких благословень проголошують святі. Вони представляють наречену Христа, яка постійно говорить: «Прийди!» Далі читаємо такі слова: «А хто чує, хай каже: «Прийди!» І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо» (Об’явлення 22:17). Що є тою «водою життя»? Точне знання про Божі наміри. У молитві до Бога Ісус сказав: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Це знання можна набирати, регулярно вивчаючи Біблію. Як же добре, що через Боже Слово ми можемо побачити, хто дійсно є святими, та довідатись, як Бог послуговуватиметься ними, щоб вічно зливати благословення на людство!

[Ілюстрація на сторінці 4]

Павло писав натхнені листи до людей, які були справді святими.

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Вірні апостоли Ісуса стали справжніми святими.

[Ілюстрація на сторінці 6]

У нас є всі підстави з упевненістю молитися до Бога через Ісуса Христа.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Воскреслі святі будуть співчутливими правителями, які володарюватимуть над усією землею.