Запитання читачів
Чи Ісус мав на увазі у своїй зразковій молитві, що Божа воля виконувалася в небі навіть тоді, коли злі ангели ще не були скинені?
Згідно з Матвія 6:10, Ісус сказав: «Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі». Це прохання можна зрозуміти двояко. По-перше, як молитву про те, щоб Божа воля виконувалася на землі так само, як вона вже виконувалася в небі. По-друге, як прохання про те, щоб вона повною мірою виконувалася і в небі, і на землі. Попереднє Ісусове висловлювання — «нехай прийде Царство Твоє» — показує, що Біблія радше підтримує останній погляд. Цей погляд відповідає ситуації, яка існувала в час, коли Ісус жив на землі, а також протягом тривалого періоду після цього. Чому можна зробити такий висновок?
Книга Об’явлення повідомляє, як встановлення Божого Царства в небі вплинуло на саме небо і як вплинуло на землю. В Об’явлення 12:7—9, 12 говориться: «Сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зі змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені. Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас-бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!»
У результаті того, що Сатана й демони після 1914 року були вигнані з неба, ця сфера була очищена від усіх духовних бунтівників. Це принесло велику радість відданим ангелам, синам Єгови, котрі складають значну більшість його духовних створінь (Йова 1:6—12; 2:1—7; Об’явлення 12:10). Таким чином сповнилися ті слова з Ісусової зразкової молитви, які стосувалися неба. У небесній сфері існування залишилися тільки ті, хто був відданий Єгові і повністю підкорявся його верховній владі.
Слід зауважити, що навіть раніше, коли злі ангели ще мали доступ до неба, вони вже були відлучені від Божої сім’ї і перебували під певними обмеженнями. Наприклад, у Юди 6 говориться, що вже в першому столітті н. е. вони ‘зберігалися у вічних кайданах під [духовною] темрявою на суд великого дня’. Подібно в 2 Петра 2:4 сказано: «Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах [духовної] темряви вкинув до аду [«Тартару», СМ] [стану цілковитого приниження], і передав зберігати на суд»a.
Коли злі ангели ще перебували в небі, вони займали становище вигнанців, але на противагу цьому над землею вони посідали й посідають значну владу. Боже Слово навіть називає Сатану «Князем світу цього», а демонів «світоправителями цієї темряви» (Івана 12:31; Ефесян 6:11, 12; 1 Івана 5:19). Диявол зміг запропонувати Ісусу «всі царства на світі та їхнюю славу» в обмін на один акт поклоніння, тому що має над ними владу (Матвія 4:8, 9). Отож зрозуміло, що для землі прихід Божого Царства означатиме докорінні зміни.
На землі внаслідок приходу Божого Царства буде встановлено абсолютно нову систему речей. Царство знищить усі створені людьми форми правління, а саме стане єдиним урядом на землі. Водночас його піддані, богобійні люди, будуть «новою землею» (2 Петра 3:13; Даниїла 2:44). Крім того, Царство визволить слухняне людство від гріха і поступово перетворить усю землю на рай, не залишивши жодного сліду сатанинського правління (Римлян 8:20, 21; Об’явлення 19:17—21).
Наприкінці Тисячоліття, коли Месіанське Царство здійснить усе, що, згідно з Божою волею, очікується від нього, «Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все» (1 Коринтян 15:28). І тоді настане час для завершального випробування, після якого Сатана, його демони та всі зведені ними люди-бунтарі будуть назавжди знищені, зазнавши «другої смерті» (Об’явлення 20:7—15). Після цього усі розумні створіння в небі і на землі з радістю вічно коритимуться сповненій любові верховній владі Єгови. З будь-якого погляду, це буде цілковите сповнення слів Ісусової зразкової молитви (1 Івана 4:8).
[Примітка]
a Апостол Петро прирівняв це становище духовного вигнання до перебування у «в’язниці». Однак він не мав на думці «безодню», до якої демони будуть кинуті на тисячу років (1 Петра 3:19, 20; Луки 8:30, 31; Об’явлення 20:1—3).