Як вчення Ісуса Христа впливають на вас?

З ОГЛЯДУ на сказане в попередній статті, немає сумнівів, що вплив Ісусових учень відчутний по цілому світі. Але виникає важливе запитання: «Який вплив Ісусові вчення справляють на кожного з нас особисто?»

Ісусові вчення торкаються різноманітних тем. Цінні уроки, які в них містяться, можуть вплинути на всі сфери вашого життя. Розгляньмо, що Ісус говорив про встановлення пріоритетів у житті, про дружбу з Богом, добрі стосунки з людьми, про розв’язання проблем і відмову від насильства.

Встановлюйте пріоритети

Сьогоднішній мінливий світ вимагає так багато нашого часу і сил, що духовні справи залишаються без уваги. Розгляньмо випадок одного молодого чоловіка, якого назвемо Джеррі. Йому за 20, він любить обговорювати духовні теми і дуже цінує знання, які може почерпнути на таких обговореннях. Але Джеррі скаржиться: «Я просто не маю часу займатися цим регулярно. Я працюю шість днів на тиждень. Єдиний вихідний — неділя, і після того, як я перероблю всі справи, то вже не маю сил на щось інше». Якщо ви у подібній ситуації, тоді вам буде корисно розглянути, про що Ісус навчав у Нагірній проповіді.

Ісус сказав людям, які зібралися послухати його: «Не журіться про життя своє — що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє,— у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? ...Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:25—33). Чого це нас вчить?

Ісус не говорив, що можна занехаяти свої фізичні потреби і потреби своїх близьких. Біблія каже: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1 Тимофія 5:8). Однак Ісус обіцяв, що, коли ми будемо ставити на перше місце духовні справи, Бог потурбується, щоб інші наші потреби були задоволені. Тут міститься урок про те, як визначати пріоритети. Якщо ми слухаємося Ісусової поради, то будемо щасливі, бо сказано: «Щасливі ті, що усвідомлюють свої духовні потреби» (Матвія 5:3, НС).

Розвивайте дружбу з Богом

Люди, які усвідомлюють свої духовні потреби, бачать наскільки важливо налагоджувати тісні стосунки з Богом. А як розвиваються будь-які стосунки? Коли люди ближче знайомляться одне з одним. Треба виділяти час, щоб дізнатися про погляди, думки, здібності, досягнення людини, зрозуміти, що їй подобається, а що ні. Те саме стосується і взаємин з Богом. Щоб розвинути дружбу з ним, необхідно з ним познайомитись. Коли Ісус молився до Бога про своїх учнів, він говорив: «Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його» (Івана 17:3). Справді, розвивати близькі взаємини з Богом означає набувати знання про нього. Єдиним джерелом такого знання є Боже натхнене Слово, Біблія (2 Тимофія 3:16). Тож необхідно виділяти час, щоб його вивчати.

Проте самого знання недостатньо. У своїй молитві Ісус також сказав: «Вони [учні] зберегли Твоє слово» (Івана 17:6). Важливо не лише набирати знання про Бога, але й діяти відповідно до того знання. Це єдина можливість стати Божим другом. Чи можна сподіватися, що наша дружба буде міцніти, якщо свідомо діємо всупереч волі чи принципам свого друга? Божі погляди і принципи мають керувати всіма нашими кроками в житті. Розгляньмо, як два таких принципи стосуються наших взаємин з людьми.

Розвивайте добрі стосунки з іншими

Одного разу Ісус розповів коротку історію, щоб дати цінний урок стосовно людських взаємин. Йшлося про царя, який хотів розрахуватися зі своїми слугами. Один з них мав великий борг і не був у стані розплатитися. Тоді цар наказав, щоб того чоловіка, його дружину та дітей продали і повернули борг. Боржник впав йому до ніг і благав: «Потерпи мені,— я віддам тобі все!» Цар пожалів його і скасував борг. Проте коли цей раб пішов, він зустрів іншого раба і почав вимагати від нього повернення боргу, хоча той раб був винен йому невелику суму. Цей раб благав милосердя, але перший раб наказав вкинути його до в’язниці, аж поки він не розплатиться за всі борги. Коли про це почув цар, він розгнівався. «Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?» — запитав цар і наказав ув’язнити свого жорстокого раба, аж поки той не поверне цілого боргу. У цій історії Ісус дав такий урок: «Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Матвія 18:23—35).

Як недосконалі люди, ми маємо багато недоліків. Ми ніколи не зможемо повернути Богові величезний борг, який ми накопичили через те, що грішимо проти нього. Нам залишається тільки просити прощення. І Бог Єгова готовий простити нам усі наші помилки, за умови що й ми простимо своїм братам гріхи, які вони чинять проти нас. Який яскравий урок! Ісус також учив своїх послідовників молитися: «Прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Матвія 6:12).

Дивіться в корінь проблеми

Ісус був великим знавцем людської природи. Його поради про розв’язання проблем допомагають побачити їхній корінь. Розгляньмо два приклади.

Ісус сказав: «Ви чули, що було стародавнім наказане: «Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові». А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові» (Матвія 5:21, 22). Тут Ісус показав, що корінь такої проблеми, як вбивство, лежить глибше, ніж здається на перший погляд. Проблема полягає у ставленні до інших, яке розвивається в серці людини. Якби люди не виношували почуття образи чи гніву, то умисне насильство взагалі перестало б існувати. Наскільки б менше проливалося крові, якби люди застосовували це вчення!

Ісус вказав на корінь ще однієї проблеми, яка також завдає багатьом людям душевного болю. Він говорив: «Ви чули, що сказано: «Не чини перелюбу». А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться [«продовжує дивитися», НС] із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. Коли праве око твоє спокушає тебе,— його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене» (Матвія 5:27—29). Ісус вчив, що коренем проблеми є не сама неморальна поведінка. Він полягає в тому, що передує вчинку,— у неморальних бажаннях. Якщо людина не поринає у неморальні думки і, так би мовити, «вибирає» їх зі свого розуму, тоді вона подолає таку проблему, як неморальність.

«Сховай свого меча в його місце»

У ніч, коли Ісуса зрадили й арештували, один з його учнів витягнув меча, щоб стати на захист Учителя. Ісус наказав йому: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча,— від меча і загинуть» (Матвія 26:52). Наступного ранку Ісус сказав Понтію Пилату: «Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси» (Івана 18:36). Чи це вчення непрактичне?

Як ранні християни ставилися до того, що Ісус вчив не вдаватися до насильства? У книжці «Ставлення ранніх християн до війни» (англ.) говориться: «Оскільки Ісусові вчення забороняли вдаватись до насильства як до чогось незаконного, то участь у війні теж вважалася протизаконною... Ранні християни дотримувалися слів Ісуса і буквально розуміли його вчення про лагідність і непротивлення. Вони тісно пов’язували свою релігію з миром, засуджували війну і кровопролиття». Наскільки ж інакшою була б історія, якби всі, хто вважав себе християнином, дійсно дотримувалися цього вчення!

Усі Ісусові вчення можуть приносити вам користь

Ісусові вчення, які ми розглянули, є чудовими, простими і дієвими. Людям дуже корисно вивчати їх і застосовувати в життіa.

Свідки Єгови у вашій місцевості з радістю допоможуть вам зрозуміти, як отримати користь з наймудріших учень в історії. Щиро запрошуємо вас звернутися до Свідків Єгови чи написати на адресу, що на сторінці 2 цього журналу.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

«Ваш Небесний Отець їх годує».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісусові вчення можуть справляти могутній вплив на ваше життя.