Єгова береже тих, хто на нього надіється
«Милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть» (ПСАЛОМ 40:12).
1. Чого цар Давид просив у Єгови і як Бог виконує сьогодні це прохання?
ДАВИД, цар стародавнього Ізраїлю, ‘непохитно надіявся на Господа’. Він був спонуканий сказати про Єгову: «Він прихилився до мене, і благання моє Він почув» (Псалом 40:2). Давид не раз особисто пересвідчувався, що Єгова береже тих, хто Його любить. Саме тому він просив Єгову стерегти його завжди (Псалом 40:12). Нині цей чоловік перебуває в пам’яті Єгови, щоб у майбутньому отримати нагороду. Адже він належить до числа вірних чоловіків і жінок, яким було обіцяне «краще воскресіння» (Євреїв 11:32—35). Давидове майбутнє в найнадійніших руках, оскільки його ім’я записане в «пам’ятній книзі» Єгови (Малахії 3:16).
2. Як Святе Письмо допомагає нам зрозуміти, що означає бути збереженим Єговою?
2 Вірні люди, згадані в 11-му розділі Послання до євреїв, жили до приходу Ісуса Христа на землю. І все ж їхній спосіб життя повністю узгоджувався з Ісусовими словами: «Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі,— збереже її в вічне життя» (Івана 12:25). Отже, бути збереженим Єговою аж ніяк не означає бути захищеним від страждань чи переслідувань. Натомість це означає бути захищеним духовно, завдяки чому людина і далі може мати Боже схвалення.
3. Який ми маємо доказ, що Єгова зберіг Ісуса Христа, і які це дало результати?
3 Сам Ісус зазнавав безжалісних гонінь і приниження з боку своїх ворогів. Зрештою на нього чекала найбільш ганебна й тяжка смерть. Проте це не суперечило Божій обітниці берегти Месію (Ісаї 42:1—6). Єгова вислухав Ісусові благання про допомогу, подібно як свого часу він вислухав Давида. У відповідь Бог наділив Ісуса силою, щоб він міг залишитися непорочним до кінця, а також воскресив Ісуса на третій день після його принизливої смерті (Матвія 26:39). Ісус, що був у такий спосіб збережений, отримав безсмертя в небі. А перед мільйонами людей, які виявляють віру в Ісусів викуп, відкрилась перспектива вічного життя.
4. Яке запевнення мають помазані християни та «інші вівці»?
4 Можемо бути впевнені, що Єгова бажає і може берегти своїх сучасних служителів так само, як він це робив за днів Давида й Ісуса (Якова 1:17). Сьогодні на землі перебуває порівняно небагато помазаних Ісусових братів. Вони можуть покладатися на таку обіцянку Єгови: «Спадщина нетлінна й непорочна та нев’януча, захована в небі для вас, що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з’явитися останнього часу» (1 Петра 1:4, 5). Також «інші вівці» — люди з земною надією — можуть довіряти Богові і обіцянці, яку він дав через псалмоспівця: «Любіть Господа, усі святії Його,— стереже Господь вірних» (Івана 10:16; Псалом 31:24).
Збережені духовно
5, 6. а) Як Бог береже свій народ сьогодні? б) Які взаємини з Єговою мають помазанці і які — люди з земною надією?
5 У наш час Єгова попіклувався про те, щоб берегти своїх служителів духовно. Хоча Бог не оберігає їх від переслідувань, життєвих труднощів і трагедій, однак він, як і обіцяв, дає їм допомогу і заохочення. Завдяки цьому вони зберігають з ним сердечні взаємини. Ці люди розвинули міцну дружбу з Богом на підставі віри у викуп, який він дав з любові. Деякі з цих відданих християн були помазані Божим духом, щоб стати співправителями з Христом у небі. Вони були визнані праведними як духовні сини Бога. Це їх стосуються слова: «[Отець] визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів» (Колосян 1:13, 14).
6 Мільйонам інших вірних християн дається запевнення, що вони також отримуватимуть користь від Божого дару викупу. Ми читаємо: «Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох» (Марка 10:45). Ці християни сподіваються, що в належний час втішатимуться «волею слави синів Божих» (Римлян 8:21). А поки що вони дорожать дружбою з Богом і з усіх сил намагаються її зміцнювати.
7. Яким чином Єгова оберігає в наш час духовний добробут свого народу?
7 Єгова оберігає свій народ духовно, зокрема, тим, що проводить програму прогресивного навчання. Завдяки їй члени цього народу отримують щораз точніше знання правди. Крім того, Єгова постійно дає керівництво через своє Слово, організацію і святий дух. Під проводом «вірного і мудрого раба» Божий люд по цілому світі став наче величезна міжнародна родина. Хоч би яке національне походження і соціальне становище мали члени цієї родини, клас раба дбає про їхні духовні і, якщо необхідно, фізичні потреби (Матвія 24:45).
8. У чому Єгова запевняє своїх відданих слуг і яку впевненість це їм дає?
8 Єгова фізично не оберіг Ісуса від нападу його ворогів. Так само й сьогодні Єгова не укриває християн від подібних нападок. Але це аж ніяк не вказує на Боже невдоволення. Навпаки, це є свідченням упевненості Бога в тому, що його служителі обов’язково будуть на його боці у всесвітньому спірному питанні (Йова 1:8—12; Приповістей 27:11). Єгова ніколи не полишить відданих йому людей, «бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх [«своїх відданих», НС] не покине,— вони будуть навіки бережені» (Псалом 37:28).
Збережені милістю і правдою
9, 10. а) Як правда Єгови оберігає його народ? б) Як Біблія показує, що Єгова береже відданих йому служителів своєю милістю?
9 У 40-му псалмі міститься молитва Давида, в якій він просить Єгову стерегти його милістю і правдою. Правда Єгови і його любов до праведності вимагають, щоб він чітко виявляв свої норми. Тим, хто ігнорує Божі вимоги, не уникнути страждань, проблем і страху. Але ті, хто дотримується норм Бога, значною мірою захищені від усього цього. Наприклад, ми обережемо себе і дорогих нам людей від багатьох гнітючих проблем, якщо не будемо приймати наркотики, зловживати алкоголем, вести безладне статеве життя і поводитись жорстоко. Буває, що хтось, згрішивши, сходить з Божої дороги правди, як це часом траплялося з Давидом. Навіть таких людей, якщо вони каються, Бог запевняє, що стане для них «захистом». Тому вони можуть радісно вигукувати: «Ти збережеш мене від скрути» (Псалом 32:7, Хом.). Який же великий вияв Божої милості!
10 Милість Бога виявляється і в інший спосіб. Бог застерігає своїх служителів, щоб вони залишались відокремленими від злого світу, який він незабаром знищить. Нам дається наказ: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу». Якщо ми зважатимемо на цю пересторогу і діятимемо згідно з нею, то буквально збережемо своє життя на вічні віки. Адже в тому ж місці Писання далі сказано: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15—17).
Збережені розважністю, проникливістю і мудрістю
11, 12. Поясніть, як вас оберігає розважність, проникливість і мудрість.
11 Соломон, син Давида, під натхненням написав до тих, хто надіється отримати Боже схвалення: «Розважність... тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме». Також він настійно радив: «Здобудь мудрість... не кидай її — і вона буде тебе стерегти! Кохай ти її — і вона буде тебе пильнувати» (Приповістей 2:11; 4:5, 6).
12 Ми виявляємо розважність, коли роздумуємо над тим, про що довідуємось з Божого Слова. Роздумування допоможе нам розвивати свій розум, або проникливість, завдяки чому ми зможемо встановлювати правильні пріоритети. А це дуже важливо, оскільки більшість з нас знає — можливо, з власного досвіду,— що нерідко люди навмисно чи ненавмисно визначають неправильні пріоритети. Сатанинський світ намагається поставити перед нами такі цілі, як матеріальні блага, видатне становище і влада. Єгова ж заохочує нас зосереджуватися на чомусь важливішому — на духовних цінностях. Якщо хтось надає перевагу матеріальному, то це може призвести до краху сім’ї, руйнування дружби і втрати духовних цілей. У результаті така людина пізнає гірку правду життя, яку Ісус виразив такими словами: «Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?» (Марка 8:36). Мудрість підказує, що варто слухатись Ісусової поради: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:33).
Небезпека егоїзму
13, 14. Що означає бути егоїстом і чому це немудро?
13 Люди схильні цікавитись самими собою. Проте коли особисті бажання й інтереси стають найважливішими в житті, тоді виникають проблеми. Єгова навчає нас уникати егоїзму, а це допомагає нам зберігати з ним дружбу. Слово «егоїстичний» визначається як той, «який турбується тільки про себе, про свої особисті інтереси». Така людина переймається тільки своїми бажаннями і потребами. Хіба це не точний опис багатьох наших сучасників? Варто зазначити, що, згідно з біблійним пророцтвом, в «останні дні» злої системи Сатани багато людей мали бути «самолюбними», тобто егоїстами (2 Тимофія 3:1, 2).
14 Християни усвідомлюють, наскільки мудро дотримуватись повеління зі Святого Письма дбати про інших і любити їх так, як самих себе (Луки 10:27; Филип’ян 2:4). Здебільшого люди вважають ці заповіді непрактичними. Однак ми мусимо їх дотримуватись, якщо хочемо мати міцний шлюб, хороші стосунки в сім’ї та справжніх друзів. Тож правдивому поклоннику Єгови ніколи не можна допустити, щоб турбота про власні інтереси стала головною в його житті і витіснила важливіші справи. Які? Насамперед інтереси Бога Єгови, якому він поклоняється.
15, 16. а) До чого може призвести егоїстичний склад розуму і на чийому прикладі це видно? б) Що насправді робить той, хто схильний осуджувати інших?
15 Егоїстичне мислення може призвести до самовдоволеності, через що людина могла б стати вузькоглядною і зухвалою. У Біблії влучно сказано: «Без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш» (Римлян 2:1; 14:4, 10). Релігійні провідники за днів Ісуса були настільки переконані у власній праведності, що залишали за собою право осуджувати Ісуса і його послідовників. Таким чином вони зробилися суддями. А втім, не помічаючи власних недоліків і провин, ці люди стягнули осуд на себе самих.
16 Осуджувати інших дозволяв собі також Юда, Ісусів послідовник, який зрадив свого вчителя. Якось у Віфанії сестра Лазаря Марія помазала Ісуса пахучою олією. Юда сильно запротестував проти цього і висловив своє обурення: «Чому мира оцього за триста динаріїв не продано, та й не роздано вбогим?» В оповіді далі пояснюється: «А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші,— і крав те, що вкидали» (Івана 12:1—6). Ніколи не уподібнюймось до Юди чи релігійних провідників, які були схильні осуджувати інших, хоча цим стягували осуд лише на себе.
17. Поясніть на прикладі, яка небезпека криється в зарозумілості чи в надмірній самовпевненості.
17 Хоча деякі ранні християни не були злодіями, як Юда, але, на жаль, вони потрапили в пастку гордості, ставши зарозумілими. Саме про них Яків написав: «Ви хвалитеся в своїх гордощах», а тоді додав: «Лиха всяка подібна хвальба» (Якова 4:16). Хизування своїми досягненнями і відповідальними дорученнями в служінні Єгові призводить до негативних наслідків (Приповістей 14:16, Хом.). Пригадаймо, що сталося з апостолом Петром. Якось під впливом надмірної самовпевненості він похвалявся: «Якби й усі спокусились про Тебе,— я не спокушуся ніколи... Коли б мені навіть умерти з Тобою,— я не відречуся від Тебе!» Насправді нам нічим хвалитись. Усе, що маємо, ми отримали тільки завдяки милості Єгови. Якщо пам’ятатимемо це, то ніколи не потрапимо в пастку зарозумілості (Матвія 26:33—35, 69—75).
18. Як Єгова ставиться до гордості?
18 «Перед загибеллю гордість буває, а перед упадком — бундючність»,— перестерігає нас Біблія. Чому? Єгова пояснює: «Я ненавиджу пиху та гордість» (Приповістей 8:13; 16:18). Тож не дивно, що Єгову обурювала «гордовитість серця царя асирійського та пишнота чванливих очей його» (Ісаї 10:12). Єгова покарав його за це. Незабаром Бог притягне до відповідальності і весь світ Сатани, разом з його пихатими, зухвалими керівниками, видимими чи невидимими. Тому ніколи не віддзеркалюймо свавільного духу противників Єгови!
19. Чим служителі Бога пишаються, залишаючись водночас смиренними?
19 У правдивих християн є всі причини пишатися тим, що вони — служителі Єгови (Єремії 9:24). Водночас їм слід залишатися смиренними. Чому? Тому що «всі згрішили, і позбавлені Божої слави» (Римлян 3:23). Отже, якщо ми хочемо залишитися служителями Єгови, нам потрібно мати такий самий склад розуму, який був в апостола Павла. Він сказав: «Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних», після чого додав: «Із яких перший — то я» (1 Тимофія 1:15).
20. Як Єгова оберігає свій народ тепер і як він збереже його в майбутньому?
20 Народ Єгови охоче ставить Божі інтереси вище власних. Тому Єгова, безсумнівно, буде й далі оберігати свій люд духовно. Також можемо бути певні, що під час великої скорботи Єгова збереже свій народ не лише духовно, але й фізично. Коли слуги Єгови увійдуть у Божий новий світ, то зможуть вигукнути: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію,— тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» (Ісаї 25:9).
Чи ви пригадуєте?
• Як Бог оберігав царя Давида та Ісуса Христа?
• Як Єгова сьогодні оберігає свій народ?
• Чому нам слід уникати егоїзму?
• Чим ми можемо пишатися, водночас залишаючись смиренними?
[Ілюстрації на сторінці 9]
Як Єгова оберігав Давида й Ісуса?
[Ілюстрації на сторінках 10, 11]
Як Бог сьогодні оберігає свій народ духовно?
[Ілюстрації на сторінці 12]
Хоча ми пишаємось тим, що служимо Єгові, однак нам завжди треба бути смиренними.