«Кожен нестиме власну ношу»
«Кожен з нас сам за себе дасть Богові звіт» (РИМЛЯН 14:12).
1. Яке важливе рішення потрібно було прийняти трьом молодим євреям?
ТРОЄ молодих євреїв, що жили у Вавилоні, мали прийняти рішення, яке могло коштувати їм життя. Чи поклонитися велетенському ідолу, як цього вимагає закон, чи відмовитись поклонитися, навіть якщо за це кинуть у палахкотючу огненну піч? Шадрах, Мешах і Авед-Неґо не мали часу з кимось радитись. Але їм це і не було потрібно. Без вагань вони сказали: «Нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися» (Даниїла 3:1—18). Ці троє євреїв ні на кого не перекладали відповідальність за своє рішення.
2. Хто стояв за рішенням Пилата стратити Ісуса і чи можна сказати, що Пилат не ніс відповідальності за це рішення?
2 Приблизно через шість століть після згаданої вище події римський намісник вислухав звинувачення, висунуті проти одного чоловіка. Розглянувши справу, намісник переконується в його невинності. Однак натовп вимагає страти. Після кількох спроб відновити справедливість намісник знімає з себе відповідальність і піддається вимогам натовпу. Умиваючи руки, він говорить: «Я невинний у крові цього чоловіка». Тоді дозволяє прибити чоловіка до стовпа. Отже, замість того щоб нести відповідальність за своє рішення щодо Ісуса Христа, Понтій Пилат дозволив іншим вирішити за себе. Хоч би скільки води Пилат лив на руки, він ніколи не змив би своєї відповідальності за несправедливий вирок (Матвія 27:11—26; Луки 23:13—25).
3. Чому інші люди не повинні приймати рішення замість нас?
3 А що робиш ти, коли треба прийняти рішення? Чи ти береш приклад з тих трьох євреїв? Чи, може, за тебе вирішують інші? Приймати рішення нелегко. А для того, щоб приймати правильні рішення, потрібна зрілість. Наприклад, поки діти малі, за них багато що вирішують їхні батьки. У складній ситуації, безумовно, важко прийняти рішення, адже слід зважити багато факторів. Однак відповідальність за рішення — це не настільки тяжка ноша, щоб її разом з тягарями, або важкими речами, за нас носили духовно зрілі брати (Галатів 6:1, 2). Натомість це та ноша, за яку «кожен з нас сам за себе дасть Богові звіт» (Римлян 14:12). У Біблії говориться: «Кожен нестиме власну ношу» (Галатів 6:5). Отже, як приймати мудрі рішення? Перш за все ми повинні визнавати свої людські обмеження і знати, чим компенсувати їх.
Що допомагає приймати мудрі рішення
4. Що показав непослух перших людей?
4 На світанку людської історії перша пара зробила вибір, який потягнув за собою страшні наслідки. Люди скуштували плід з дерева знання добра й зла (Буття 2:16, 17). Чому вони зважились на це? Біблія розповідає: «Побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей... І взяла з його плоду, та й з’їла, і разом дала теж чоловікові своєму,— і він з’їв» (Буття 3:6). Вчинок Єви пояснюється її егоїстичним бажанням. Зроблене Євою підштовхнуло Адама до такого самого кроку. Внаслідок цього гріх і смерть поширились на всіх людей (Римлян 5:12). Непослух Адама і Єви є важливою пересторогою для нас. Він показує, що людські можливості обмежені: коли людина не дотримується Божих наказів, вона приймає хибні рішення.
5. Які накази Єгова дав і як отримати з них пожиток?
5 Як добре, що Бог Єгова дав нам свої накази! У Святому Письмі говориться: «Коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога,— простуйте ви нею» (Ісаї 30:21). Єгова звертається до нас зі сторінок натхненої ним Біблії. Ми повинні вивчати її і набувати точне знання про Бога. Для того щоб приймати правильні рішення, нам слід вживати страву тверду, як належить дорослим. Крім того, слід ‘привчати своє чуття відрізняти добре від поганого’ (Євреїв 5:14). А привчаємо ми своє чуття, коли застосовуємо в житті знання з Божого Слова.
6. Коли сумління буде нам добрим радником?
6 Приймаючи рішення, неможливо обійтися без властивого людині сумління. Воно може звинувачувати або виправдовувати нас (Римлян 2:14, 15). Однак сумління буде добрим радником тільки тоді, коли воно виховане на основі точних знань з Божого Слова і привчене не мовчати. Інакше воно легко піддаватиметься впливу різних традицій і звичаїв, буде поступатись тиску оточення і пристосовуватись до думки інших. Тоді сумління вводитиме в оману. А що стається з сумлінням, голос якого людина раз у раз заглушає, порушуючи Божі настанови? Образно кажучи, на сумлінні немовби від розпеченого заліза з’являтиметься одне тавро за другим. Через це сумління буде, як попечена шкіра, вкрита нечутливими рубцями (1 Тимофія 4:2). Отже тільки те сумління, яке виховане на Божому Слові, може бути нам надійним радником.
7. Що допомагає приймати мудрі рішення?
7 Як ми з’ясували, людина приймає мудрі рішення тільки тоді, коли засвоїть точні знання з Біблії і застосовує їх у житті. Замість того щоб спішно щось вирішувати, слід не жаліти часу і знаходити відповідні біблійні принципи та добре подумати, як їх застосувати. Навіть коли доведеться приймати рішення негайно, наприклад, як Шадраху, Мешаху і Авед-Неґо, ми зможемо достойно це зробити, якщо маємо точні знання з Божого Слова і виховали на ньому своє сумління. Тепер розгляньмо, як вміння приймати рішення пов’язане з християнською зрілістю.
З ким ти спілкуєшся?
8, 9. а) Які принципи показують, що необхідно уникати поганого товариства? б) Чи можна сказати, що мати погане товариство — це тільки безпосередньо спілкуватися з безпринципними людьми? Поясни.
8 «Не обманюйтеся,— написав апостол Павло.— Погане товариство псує корисні звички» (1 Коринфян 15:33). Ісус Христос сказав своїм учням: «Ви не належите світу» (Івана 15:19). Знайомлячись з цими принципами, людина одразу розуміє, що не слід товаришувати, скажімо, з блудниками, перелюбниками і п’яницями (1 Коринфян 6:9, 10). А завдяки поглибленню своїх знань з Біблії ми починаємо розуміти, що спілкування з такими людьми відбувається не тільки тоді, коли ми безпосередньо з ними розмовляємо, але й коли бачимо їх у фільмах, телепрограмах, на екранах комп’ютерів або коли читаємо книжки про них. Таке спілкування теж шкідливе. Те саме стосується спілкування в Інтернеті в чат-кімнатах з «тими, хто приховує, ким є насправді» (Псалом 26:4, НС).
9 А чи можна зближатися з людиною, яка не вірить у правдивого Бога, але є морально чистою? Біблія говорить: «Весь світ лежить у владі Злого» (1 Івана 5:19). Тому ми доходимо висновку, що погане товариство — це не лише розпусні й безпринципні люди. Тож мудро розвивати дружбу тільки з тими, хто любить Єгову.
10. Що допомагає приймати продумані рішення, коли йдеться про стосунки з невіруючими людьми?
10 Цілковито уникати невіруючих людей не можливо і не потрібно (Івана 17:15). Беручи участь у християнському служінні, навчаючись у школі, працюючи, ми спілкуємося з людьми, які не поклоняються Єгові. Тим більше це стосується християнок, чоловіки яких не є Свідками Єгови. Коли наше чуття привчене розрізняти добро і зло, ми розуміємо, що одна річ — неминучий і обмежений контакт з невіруючими, і зовсім інша — тісний зв’язок з ними (Якова 4:4). Отже, ми можемо прийняти продумані рішення стосовно участі у позакласних заняттях, скажімо, у спортивній секції чи на курсах танцю, або стосовно вечірок і прийомів, організованих для працівників.
Вибір роботи
11. Про що слід передусім подумати, коли влаштовуємось на роботу?
11 Зрілий підхід до біблійних принципів допоможе приймати рішення, пов’язані з обов’язком ‘піклуватися про своїх, особливо про домашніх’ (1 Тимофія 5:8). Передусім треба подумати, що́ доведеться робити на робочому місці. Йти на роботу, яка пов’язана з тим, що прямо засуджується в Біблії, безумовно, неправильно. Тому правдиві християни не влаштовуються на роботу, яка пов’язана з ідолопоклонством, крадіжками, неправильним застосуванням крові тощо. Вони також не погоджуються обманювати, навіть коли їх до цього змушують (Дії 15:29; Об’явлення 21:8).
12, 13. Що ще слід брати до уваги, коли ми приймаємо рішення стосовно роботи?
12 А якщо робота сама по собі не порушує жодної Божої вимоги? Поглиблюючи знання правди й удосконалюючи чуття, ми починаємо бачити, що ще слід узяти до уваги при виборі роботи. Чи не втягує нас робота в діяльність, яку засуджує Біблія? Скажімо, нам треба відповідати на телефонні дзвінки у гральному домі. Варто звернути увагу, з якого джерела надходитиме зарплатня і де саме доведеться працювати. А якщо християнин займається власним бізнесом, то чи погодиться він виконувати малярські роботи для церкви? Адже тут ідеться про підтримку фальшивої релігії (2 Коринфян 6:14—16).
13 А якщо малярські роботи в місці фальшивого поклоніння погоджується провести твій роботодавець? У такому разі слід подумати про те, в якій мірі ми будемо відповідальні за проведення ремонту і в якій мірі братимемо участь у ньому. А як ти поставишся до виконання роботи, яка не суперечить біблійним принципам? Наприклад, потрібно доставляти пошту, але у тому числі і в місця, які сприяють поширенню поганих звичок. Чи не діє тут принцип з Матвія 5:45? Крім того, варто подумати і про те, як виконання тої чи іншої роботи день за днем впливатиме на наше сумління (Євреїв 13:18). Безумовно, для того щоб приймати продумані рішення, пов’язані з роботою, потрібно удосконалювати своє чуття і виховувати дароване Богом сумління.
«Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх»
14. Які кроки треба зробити, перш ніж приймати будь-яке рішення?
14 Як приймати рішення стосовно інших справ, скажімо, освіти або методів лікування? Приймаючи будь-яке рішення, треба знайти відповідні біблійні принципи і добре подумати, як їх застосувати. «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся,— написав мудрий цар Соломон.— Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6).
15. Чого можна навчитися від християн першого століття стосовно прийняття рішень?
15 Наші рішення часто якимось чином відбиваються на інших, і нам слід це враховувати. Наприклад, християни першого століття вже не мусили дотримуватись обмежень у їжі, які накладав Мойсеїв Закон. Ці християни мали право їсти те, що раніше за Мойсеєвим Законом вважалося нечистим і проти чого вже не було ніяких заперечень. Однак про м’ясо тварин, котре мало якийсь зв’язок з ідольським храмом, апостол Павло написав: «Якщо їжа стає для мого брата каменем спотикання, я ніколи не буду їсти м’яса, аби не дати йому підстави для спотикання» (1 Коринфян 8:11—13). Павло закликав перших християн зважати на сумління ближніх, щоб не давати підстав для спотикання. Отож наші рішення не повинні ставати підставою для спотикання (1 Коринфян 10:29, 32).
Шукай Божу мудрість
16. Як молитва допомагає приймати рішення?
16 Неоціненною допомогою у прийнятті рішень є молитва. «Якщо комусь із вас бракує мудрості,— написав учень Яків,— нехай безупинно просить у Бога, котрий усім дає щедро та без дорікання, і тоді отримає її» (Якова 1:5). Ми можемо з цілковитим довір’ям звертатися до Єгови і просити в нього мудрості, щоб приймати правильні рішення. Коли ми розповідаємо правдивому Богові про свої занепокоєння і шукаємо його напучень, святий дух може допомогти нам ліпше зрозуміти біблійні уривки, які ми аналізуємо, і нагадати ті, на які ми не звернули уваги.
17. Як інші можуть допомогти нам прийняти рішення?
17 Чи можуть інші допомагати нам приймати рішення? Так, Єгова дав зборам зрілих осіб (Ефесян 4:11, 12). До них можна звертатися, особливо якщо справа важлива. Люди з життєвим досвідом і глибоким розумінням духовного можуть звернути нашу увагу на додаткові біблійні принципи, пов’язані з нашим питанням, і допомогти «визначати, які речі є важливішими» (Филип’ян 1:9, 10). Однак варто пам’ятати: інші не повинні приймати рішення за нас. Відповідальність лежить на нас самих.
Якими можуть бути наслідки рішень?
18. Що можна сказати про наслідки правильних рішень?
18 Чи рішення, сумлінно прийняте на основі біблійних принципів, гарантує, що далі все буде гаразд? Так, але іноді не відразу. Наприклад, Шадрах, Мешах і Авед-Неґо знали, що за відмову поклонитися величезному ідолу на них чекає смерть (Даниїла 3:16—19). А після того, як апостоли сказали в Синедріоні, що повинні підкорятися Богові, а не людині, їх висікли, перш ніж відпустити (Дії 5:27—29, 40). Крім того, «час і випадок» можуть несприятливо вплинути на результат будь-якого рішення (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Якщо рішення правильне, а ми зіткнулися з труднощами, можна не сумніватись, що Єгова допоможе усе витримати і в кінцевому підсумку благословить нас (2 Коринфян 4:7).
19. Як нам мужньо нести відповідальність за свої рішення?
19 Отже, приймаючи рішення, ми повинні знайти відповідні біблійні принципи і продумати, як їх застосувати. Як же добре, що Єгова допомагає нам через святий дух і зрілих членів збору! Маючи Божі настанови й отримуючи необхідну допомогу, несімо відповідальність за свої рішення мужньо і з мудрістю.
Чого ми навчились?
• Що допомагає приймати правильні рішення?
• Як зрілість допомагає нам вибирати, з ким спілкуватися?
• Про що слід обов’язково подумати, коли приймаємо рішення, пов’язані з роботою?
• Що допомагає у прийнятті рішень?
[Ілюстрація на сторінці 22]
Непослух Адама і Єви є для нас важливою пересторогою.
[Ілюстрація на сторінці 24]
Перш ніж прийняти важливе рішення, знайди відповідні біблійні принципи.