Зосереджуймось на доброму в організації Єгови
«Наситимось ми добром дому Твого» (ПСАЛОМ 65:5).
1, 2. а) Як на Божий народ мав впливати храм і служіння, яке виконувалось у ньому? б) Що зробив Давид для будівництва храму?
ОДНІЄЮ з найпомітніших постатей у Єврейських Писаннях є Давид. Він був пастухом, музикантом, пророком, а згодом став царем стародавнього Ізраїлю. Давид цілковито довіряв Богу Єгові й мав з ним дуже близькі стосунки. Це спонукало Давида побудувати йому дім. Той дім, або храм, мав стати осередком правдивого поклоніння в Ізраїлі. Давид знав, що храм та служіння, яке буде виконуватись у ньому, приноситиме радість і благословення Божому народові. Тому Давид написав: «Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш,— в оселях Твоїх спочивати той буде! Наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого» (Псалом 65:5).
2 Давидові не було дозволено побудувати дім Єгови. Таку честь отримав його син, Соломон. Однак Давид не нарікав, що храм, якого він так палко прагнув збудувати, зрештою побудує не він, а хтось інший. Для Давида було найважливішим те, щоб храм був збудований. Він щиро сприяв підготовці до будівництва, передавши Соломонові плани храму, які отримав від Єгови. Крім того, Давид поділив тисячі левитів на черги для служіння при храмі та пожертвував на будову багато золота і срібла (1 Хронік 17:1, 4, 11, 12; 23:3—6; 28:11, 12; 29:1—5).
3. Який погляд мають Божі служителі на правдиве поклоніння?
3 Вірні ізраїльтяни підтримували все, що було пов’язане з правдивим поклонінням у Божому домі. Так само й сучасні служителі Єгови підтримують поклоніння, яке виконує земна частина організації Єгови. Цим ми показуємо, що маємо такий же склад розуму, який мав Давид. Ми стараємось не нарікати, а радше зосереджуватись на позитивному в Божій організації. Скільки в ній є доброго, за що наше серце переповнюється вдячністю! Розгляньмо кілька прикладів.
Вдячні за тих, хто бере провід
4, 5. а) Як «вірний і розсудливий раб» виконує своє завдання? б) Як декотрі Свідки висловлюють вдячність за духовну поживу?
4 Ми маємо вагомі підстави бути вдячними за «вірного і розсудливого раба», якого Ісус Христос призначив над своїм земним маєтком. Клас раба, який складається з помазаних духом християн, бере провід у проповідуванні доброї новини, організовує зібрання для поклоніння та видає біблійну літературу понад 400 мовами. Мільйони людей по цілій землі з вдячністю приймають цю духовну «поживу своєчасно» (Матвія 24:45—47). Чи ж у нас можуть бути причини для нарікань?
5 Елфі, літній Свідок Єгови, багато років відчував потіху й підтримку, приймаючи всім серцем біблійні поради з публікацій класу раба. Глибока вдячність спонукала Елфі сказати: «Що б я робив без організації Єгови?» Петер та Ірмґард також не одне десятиліття служать Богові. Ірмґард дуже вдячна за всі публікації, які видає «дбайлива, керована любов’ю організація Єгови». Серед цих публікацій є і такі, що призначені для людей з фізичними обмеженнями, наприклад з вадами зору чи слуху.
6, 7. а) Як здійснюється нагляд за діяльністю зборів по цілому світі? б) Що сказали про організацію Єгови двоє християнських служителів?
6 Керівний орган Свідків Єгови, який представляє вірного раба,— це невелика група помазаних духом чоловіків, котрі служать у всесвітньому центрі Свідків Єгови в Брукліні (Нью-Йорк). Цей Керівний орган призначає досвідчених Свідків служити у філіалах, які наглядають за діяльністю понад 98 000 зборів по цілому світі. Чоловіків, котрі відповідають біблійним вимогам, призначають старійшинами та служителями в цих зборах (1 Тимофія 3:1—9, 12, 13). Старійшини беруть провід у зборі та з любов’ю пасуть доручену їм Божу отару. Яке ж це благословення — належати до Божої отари, тобто до нашого братства, серед якого панує любов і єдність! (1 Петра 2:17; 5:2, 3).
7 Багато хто висловлює вдячність за те, що старійшини з любов’ю дають духовне керівництво. Така вдячність не залишає місця духові нарікання. Ось приклад одруженої християнки, на ім’я Бірґіт. Якось у підлітковому віці в неї з’явились погані друзі, котрі мало не довели її до серйозного гріха. Але чітка біблійна порада від старійшин і підтримка одновірців допомогли їй уникнути лиха. Бірґіт, якій нині за 30, каже: «Я вельми вдячна, що досі належу до чудової організації Єгови». Подібно висловився 17-річний Андреас: «Це справді організація Єгови — найліпша організація у світі». Дійсно, ми маємо багато причин бути вдячними за все те добре, що є в земній частині організації Єгови.
Ті, хто бере провід, недосконалі
8, 9. Як повелися деякі сучасники Давида і як він на це реагував?
8 Ті, хто бере провід у правдивому поклонінні, недосконалі. Усі вони помиляються, і дехто постійно бореться з власними слабкостями. Чи це має нас непокоїти? Ні, адже навіть чоловіки, на яких було покладено великі обов’язки в стародавньому Ізраїлі, допускалися серйозних помилок. Наприклад, до царя Саула запросили молодого Давида, щоб заспокоювати царя грою на музичному інструменті. Але згодом Саул намагався вбити Давида, який мусив рятуватися втечею (1 Самуїла 16:14—23; 18:10—12; 19:18; 20:32, 33; 22:1—5).
9 Інші ізраїльтяни поводилися зрадливо. Приміром, Давидів полководець Йоав убив Саулового родича, Авнера. Авесалом, син Давида, повстав проти власного батька, намагаючись посісти його трон. А надійний радник Ахітофел зрадив Давида (2 Самуїла 3:22—30; 15:1—17, 31; 16:15, 21). Попри це Давид не озлобився і не нарікав, він теж не відвернувся від правдивого поклоніння. Навпаки, Давид ще більше зблизився з Єговою і мав таке ж мислення, як і за часу, коли мусив утікати від Саула. Тоді Давид написав: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине» (Псалом 57:2).
10, 11. Чого зазнала в молодості християнка Ґертруд і що вона сказала про недоліки своїх одновірців?
10 Ми не маємо жодних підстав нарікати на те, що хтось у Божій організації поводиться зрадливо. Ні Єгова, ні його ангели, ні духовні пастирі не миряться з тим, щоб у християнському зборі були зрадники чи затяті грішники. Проте всі ми постійно стикаємося з людською недосконалістю — чи то з власною, чи з недосконалістю інших Божих служителів.
11 Ось приклад Ґертруд, яка вже довгий час служить Єгові. Якось у молодості вона була фальшиво звинувачена в обмані й у тому, що насправді не служить повночасним проповідником Царства. Як вона на це зреагувала? Чи почала нарікати через несправедливе ставлення? Ні. Незадовго до своєї смерті 2003 року 91-літня Ґертруд сказала: «Ці та інші випадки навчили мене, що, попри помилки людей, Єгова керує своєю важливою працею. І для її виконання він користується недосконалими людьми». Коли Ґертруд стикалася з недосконалостями інших Божих служителів, то зверталась до Єгови в палкій молитві.
12. а) Який поганий приклад давали деякі християни в першому сторіччі? б) На чому варто зосереджувати нашу увагу?
12 Навіть найбільш віддані та вірні християни недосконалі. Тому коли призначений служитель помиляється, стараймось і далі «робити усе без нарікань» (Филип’ян 2:14). Не наслідуймо поганого прикладу деяких членів християнського збору першого сторіччя. Учень Юда писав про тодішніх лжевчителів, що вони «нехтують владу й зневажливо говорять про славних». Крім того, ці грішники — люди «незадоволені, які нарікають на свою долю» (Юди 8, 16). Тож цураймося дороги, яку вибирають незадоволені, котрі нарікають. Постійно пам’ятаймо про все те добре, що ми отримуємо через вірного раба. Будьмо вдячними за всяке добро в організації Єгови і продовжуймо «робити усе без нарікань».
«Що він таке говорить?»
13. Як дехто реагував на слова Ісуса Христа?
13 У першому сторіччі дехто нарікав на призначених служителів, а дехто — на Ісусові вчення. Згідно з Івана 6:48—69, Ісус сказав: «Хто їсть моє тіло та п’є мою кров, той має вічне життя». Почувши ці слова, «багато учнів почали казати: «Що він таке говорить? Як це можна слухати?» Ісус знав, що «його учні нарікають через це». Крім того, «почувши це, багато учнів повернулися до своїх справ і більше з ним не ходили». Але нарікали не всі. Зверніть увагу, що коли Ісус запитав 12 апостолів: «Може, і ви хочете піти?» — Петро відповів: «Господи, до кого ми підемо? У тебе слова вічного життя. Ми повірили і переконались, що ти — Святий і посланий Богом».
14, 15. а) Чому дехто невдоволений певними вченнями організації Єгови? б) Чого нас вчить історія з Емануелем?
14 Нині зовсім небагато осіб з Божого народу стають невдоволені певними християнськими вченнями і починають нарікати на земну частину організації Єгови. Але чому вони нарікають? Часто через недостатнє розуміння того, як Єгова керує своїм народом. Творець виявляє нам правду поступово. Тому наше розуміння Святого Письма час від часу переглядається й уточнюється. Переважна більшість народу Єгови радо приймає такі уточнення. Але дехто стає «справедливим занадто» й починає виявляти невдоволення змінами (Екклезіяста 7:16). Можливо, це трапляється через гордість, яка штовхає у пастку незалежного мислення. Хоч би якою була причина незадоволення, нарікати на зміни небезпечно, оскільки людина може відійти від правди й повернутись у світ.
15 Свідок Єгови, на ім’я Емануель, якось почав не погоджуватися з тим, що читав у публікаціях «вірного і розсудливого раба» (Матвія 24:45). Емануель перестав читати нашу християнську літературу і зрештою сказав старійшинам свого збору, що більше не хоче бути Свідком Єгови. Але через якийсь час він почав розуміти, що вчення організації Єгови правдиві. Емануель відновив контакти зі Свідками, визнав свою помилку і був поновлений як Свідок Єгови. Він знову став щасливим.
16. Що нам може допомогти, коли ми почнемо сумніватися в деяких вченнях організації Єгови?
16 А що, коли в нас з’являється спокуса нарікати через те, що ми почали сумніватися в деяких вченнях Божої організації? У такому разі варто бути терпеливим. Вірний раб може зрештою опублікувати статтю, в якій ми знайдемо відповіді на свої запитання, і це допоможе розвіяти наші сумніви. А ще мудро просити допомоги в старійшин (Юди 22, 23). Крім того, пам’ятаймо про молитву, особисте вивчення і спілкування з одновірцями, в яких міцна духовність. Так ми позбудемось сумнівів і поглибимо нашу вдячність за біблійні істини, з якими нас познайомив Єгова через свою видиму організацію і які дуже зміцняють нашу віру.
Зберігайте позитивне мислення
17, 18. Замість того щоб ремствувати, яке мислення потрібно розвивати і чому?
17 Звичайно, недосконалі люди мають вроджену схильність до гріха, а дехто ще й до безпідставних нарікань (Буття 8:21; Римлян 5:12). Проте якщо нарікання переросте в закоренілу звичку, то це може зашкодити нашим стосункам з Богом Єговою. Тому нам потрібно долати всяку схильність до нарікання.
18 Замість того аби ремствувати на щось у зборі, стараймось зберігати позитивне мислення і залишатись зайнятими в праці, яка сприяє радості й побожності та допомагає бути зрівноваженими і здоровими у вірі (1 Коринфян 15:58; Тита 2:1—5). Єгова наглядає над усіма справами у своїй організації. Ісус знає, що́ відбувається в кожному зборі, так само, як він знав усе про збори в першому сторіччі (Об’явлення 1:10, 11). Тому терпеливо чекаймо на Бога і на Христа — Голову збору. Вони можуть використати відповідальних пастирів, щоб виправити будь-яку неправильну ситуацію в християнському зборі (Псалом 43:5; Колосян 1:18; Тита 1:5).
19. На чому нам потрібно зосереджуватись, доки Царство повністю не запанує над землею?
19 Невдовзі ця зла система буде усунена й людством почне керувати лише Месіанське Царство. А до того часу нехай кожен з нас постійно намагається підтримувати позитивне мислення. Воно допоможе бачити різні чесноти наших одновірців і не зосереджуватись на їхніх вадах. Якщо ми бачимо передусім їхні добрі риси, то матимемо більше радості. Нарікання пригнічує, а позитивний погляд підбадьорює та зміцняє духовно.
20. Які благословення ми матимемо, коли в нас буде позитивне мислення?
20 Позитивний дух також допоможе нам пам’ятати про всі благословення, які ми маємо від того, що належимо до земної частини організації Єгови. Це єдина у світі організація, яка віддана Володареві всесвіту. Яка ж велика честь — належати до цієї організації і брати участь у поклонінні єдиному правдивому Богу Єгові! Тож розвиваймо таке саме мислення, яке мав Давид: «Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить! Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш,— в оселях Твоїх спочивати той буде! Наситимось ми добром дому Твого» (Псалом 65:3, 5).
Чи ви пригадуєте?
• Чому ми повинні бути вдячними за тих, хто бере провід у зборі?
• Як треба ставитися до помилок відповідальних братів?
• Як потрібно сприймати уточнення в розумінні Святого Письма?
• Що допоможе християнину побороти сумніви?
[Ілюстрація на сторінці 20]
Давид дав Соломонові план храму і щиросердо підтримував правдиве поклоніння.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Християнські старійшини охоче надають духовну допомогу.