Чи Старий Завіт і досі корисний для нас?
У 1786 році французький лікар видав книжку за назвою «Трактат з анатомії і фізіології» («Traité d’anatomie et de physiologie»). Свого часу вона була найточнішою працею з анатомії нервової системи. Нещодавно один з небагатьох її примірників продали за більш як 27 тисяч доларів. А втім, сьогодні мало який пацієнт довірив би своє лікування хірургу, медична практика котрого ґрунтується на праці сивої давнини. Історична і літературна цінність такої праці навряд чи допоможе тепер хворій людині.
Чимало людей має подібну думку про так званий Старий Завіт. Вони цінують викладену в ньому історію Ізраїля і захоплюються красою його слова. Однак вони вважають, що не було б розумно дотримуватися порад, записаних понад 2400 років тому. Наука, комерція і навіть сімейне життя дуже різняться, якщо порівняти біблійні часи з нашими. Філіп Янсі, колишній редактор журналу «Християнство сьогодні» (англ.), у своїй книжці «Біблія, яку читав Ісус» пише: «Не все в Старому Завіті здається логічним, а те, що все-таки має зміст, ображає сучасного читача. З цих та інших причин Старий Завіт — три чверті Біблії — люди часто не читають» («The Bible Jesus Read»). Такий погляд не новий.
Менш ніж через 50 років після смерті апостола Івана, який помер приблизно 100 року н. е., багатий молодий чоловік, на ім’я Маркіон, прилюдно заявляв, що християни повинні відкинути Старий Завіт. Як зазначив англійський історик Робін Лейн Фокс, Маркіон твердив, що «„Бог“, представлений у Старому Завіті, був „закоренілим варваром“, адже він схвалював розбійників і таких нападників, як ізраїльський цар Давид. Христос же — це новий і зовсім інший вияв вищого Бога». Робін Фокс пише, що такі погляди «стали основою „маркіонізму“, і аж до четвертого століття включно ряди прихильників цієї течії зростали, особливо в сирійськомовній частині Сходу». Деякі люди сьогодні все ще мають подібні переконання. За словами Філіпа Янсі, через більш ніж 1600 років після появи такої системи поглядів «серед християн стрімко згасає розуміння Старого Завіту, і теперішнє суспільство фактично не розуміє його».
Чи Старий Завіт справді застарів? Чи існує гармонійний зв’язок між «Єговою військ» у Старому Завіті і «Богом любові й миру» в Новому? (Ісаї 13:13, НС; 2 Коринфян 13:11). Чи має Старий Завіт практичну цінність для нас?