ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • w10 1.1 с. 11
  • Чи ви знаєте?

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Чи ви знаєте?
  • Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2010
  • Подібний матеріал
  • Коментарі до книги Дії. Розділ 28
    Біблія. Переклад нового світу (навчальне видання)
  • Аппієва дорога
    Біблія. Переклад нового світу (навчальне видання)
  • Римські дороги — пам’ятки стародавньої інженерії
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2006
  • Місто Рим
    Біблія. Переклад нового світу (навчальне видання)
Показати більше
Вартова башта оголошує Царство Єгови — 2010
w10 1.1 с. 11

Чи ви знаєте?

Якою дорогою ішов апостол Павло під час першої подорожі до Рима?

▪ У Дії 28:13—16 сказано, що корабель, на якому Павло плив до Італії, прибув у Путеолі (нині Поцуолі), що на березі Неаполітанської затоки. Звідти Павло відправився до Рима по мощеній дорозі, віа Аппія.

Цю дорогу назвали в честь римського державного діяча Клавдія Аппія Цекуса. Він почав будувати її 312 року до н. е. Аппієва дорога, 5—6 метрів завширшки, вимощена камінням з вулканічної породи. Вона простягалася на 583 кілометра на південний-схід від Рима і з’єднувала місто з портом Брундізій (сьогодні Бріндізі), з якого відкривався шлях на схід. Кожні 20—25 кілометрів були заїзди, де подорожуючі могли купити їжу, переночувати або поміняти коней чи екіпаж.

Від Путеолі до Рима Павло, мабуть, ішов пішки. Аппієвою дорогою він подолав 212 кілометрів. Частина шляху пролягала через Понтинське болото. Один римський письменник, згадуючи цю багнисту ділянку, скаржився на сморід і хмари комарів. На півночі від Понтинського болота були Аппіїв ринок (65 кілометрів від Рима) і нічліг для подорожніх «Три Заїзди» (50 кілометрів від міста). Саме в цих місцях християни з Рима чекали Павла. Побачивши їх, він «подякував Богові та піднісся духом» (Дії 28:15).

З чого була зроблена дощечка, згадана в Луки 1:63?

▪ Євангеліст Лука розповідає, що друзі Захарії хотіли знати, як він назве свого сина. Захарія «попросив дощечку й написав: “Його ім’я — Іван”» (Луки 1:63). В одній праці сказано, що грецьке слово, перекладене у цьому вірші як «дощечка», стосується «невеликої дерев’яної таблички для письма, яку покривали воском». Дощечки скріпляли разом і покривали їхню шорстку поверхню бджолиним воском. На них писали спеціальною паличкою, стилем. Текст можна було легко стерти, і поверхню використовували знову.

У книжці про письменність за днів Ісуса говориться: «Настінні зображення у Помпеях, скульптури з різних частин Римської імперії та численні археологічні розкопки від Єгипту аж до Адріанового муру [на півночі Великобританії] показують, що в ті часи дощечки для письма широко використовували» («Reading and Writing in the Time of Jesus»). Цими дощечками послуговувалися купці, урядовці і, можливо, дехто з перших християн.

[Ілюстрація на сторінці 11]

Аппієва дорога

[Ілюстрація на сторінці 11]

Дощечка школяра, II століття н. е.

[Відомості про джерело]

By permission of the British Library

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись