Чи ви готові до випробування віри у ситуації, що вимагає медичного втручання?
Тримайте цю інформацію там, де в разі потреби її можна швидко знайти.
1 Жоден з нас не витрачає багато часу на роздуми про те, що сьогодні чи завтра може опинитися в лікарні. Але всі ми залежимо від ‘часу і випадку’ (Еккл. 9:11, Моск.). Навіть якщо ви не дуже любите лікуватися, через нещасний випадок будь-хто може потрапити до лікарні в стані непритомності,— і що тоді робити, аби захистити себе від переливання крові? Пам’ятайте, нещасний випадок або раптове погіршення здоров’я можуть несподівано стати для вас випробуванням віри.
2 Коли ви з якоїсь причини опинились у лікарні, то що зробити, аби зберегти свою непорочність, якщо хтось із медперсоналу скаже, ніби без переливання крові вам загрожує смерть? Чи не станеться так, що ви квапливо погодитесь із цією заявою щодо вашого стану? Чи ви цілком переконані, що не хочете приймати крові? Чи ви готові зустріти це випробовування віри і ‘стриматися від... крови’? (Дії 15:28, 29).
3 Для того щоб успішно протистояти переливанню крові, яке забруднює духовно, перш за все треба мати тверді переконання. Такі переконання повинні ґрунтуватися на чіткому розумінні біблійних слів про кров. Бо інакше під впливом хвилинного настрою можна легко піддатися залякуванню, коли хтось стверджує, ніби розбирається в ситуації ліпше за вас. Чи ви повірите думці, ніби лікарі знають про кров більше, ніж Бог? Безперечно, в такій ситуації ви повинні бути «обережними» та «робити справедливе» в очах Єгови, хоч би що там говорили люди (Повт. 12:23—25). Але чи вам хтось допоможе зустріти це випробування? (Еккл. 4:9—12).
СЛУЖБА ЛІКАРНЯНОЇ ДОВІДКИ ТА КОМІТЕТИ ЗВ’ЯЗКУ З ЛІКАРНЯМИ
4 Щоб допомогти тим, хто стикається з проблемою переливання крові, Товариство організувало Службу лікарняної довідки в Україні. У найбільших містах України було також організовано 13 Комітетів зв’язку з лікарнями. До цих комітетів увійшло більше 100 спеціально підготовлених старійшин.
5 Служба лікарняної довідки може передивитись більше 3600 медичних часописів з цілого світу, щоб знайти інформацію про наявність і ефективність різних методик безкровної хірургії та лікування. Тоді ця служба знайомить з інформацією про медичні досягнення Комітети зв’язку з лікарнями, лікувальні центри та окремих лікарів. (Були випадки, коли за допомогою медичних статей про лікування без крові, надісланих до лікарень Службою лікарняної довідки, вдавалося покласти край довгій конфронтації з персоналом лікарні). Вона регулярно оповіщає комітети про прихильні судові рішення, які допоможуть суддям глибше розуміти справи Свідків Єгови. У картотеці цієї служби зберігаються записи про лікарів, котрі готові співпрацювати з нами, і коли виникають проблеми з переливанням крові, комітети завжди мають поточну інформацію про них.
6 Служба лікарняної довідки також наглядає за підготовкою та роботою Комітетів зв’язку з лікарнями. У тих містах, де є такі комітети, вони регулярно проводять інформативні презентації у лікарнях, щоб поліпшити стосунки з медичним персоналом. Крім того, вони опитують цей медперсонал, щоб знайти лікарів, які лікуватимуть нас без крові. Ці брати завжди готові прийти вам на допомогу, але спочатку ви маєте зробити декілька важливих кроків, що полегшать братам цю роботу.
ВАЖЛИВІ ПЕРШІ КРОКИ — ЧИ ВИ ЇХ ВЖЕ ЗРОБИЛИ?
7 Спочатку переконайтеся, чи кожен член вашої сім’ї має особистий медичний документ і чи він повністю заповнений — з датою, підписом власника документа та підписом свідків. Деякі брати потрапляли у лікарню з документом без дати та⁄або без підпису свідків, і чинність цього документа була поставлена під сумнів. Чи всі наші неохрещені діти мають заповнені посвідчення? Коли ні, то як у критичній ситуації медичний персонал лікарні дізнається про вашу позицію щодо крові або як здогадається, кому зателефонувати?
8 Тоді подбайте, щоб усі ЗАВЖДИ мали при собі ці документи. Перевіряйте це щодня перед тим, як діти виходять до школи, і навіть тоді, коли вони йдуть бавитися на дитячу площадку або в парк. Ми всі повинні мати ці документи з собою на роботі, у відпустці або на християнському конгресі. Ніколи не виходьте без них!
9 Подумайте, що може статися, якщо вас у важкому стані привезуть у лікарню, непритомного та нездатного пояснити свої бажання. Коли ви не маєте із собою документа і поруч немає родича або старійшини, а хтось вирішить, що вам «потрібна кров» — імовірно, що ви її отримаєте. На жаль, таке вже ставалось. Але коли ми маємо документ, він говорить за нас, висловлюючи нашу волю.
10 Саме тому медичний документ є ліпшим від медичного браслета або ланцюжка. Браслет або ланцюжок не пояснить біблійних причин нашої позиції та не пред’явить підписів, які б засвідчили цю позицію. В одному рішенні канадського суду про медичний документ нашої сестри говорилось: «[Пацієнтка] вибрала єдиний можливий спосіб повідомити лікарів та інших відповідальних за збереження її здоров’я осіб, що, коли б вона знепритомніла або не могла б висловити своїх бажань, вона відмовляється від переливання крові». Тож завжди тримайте цей документ при собі!
11 Оскільки наше медичне застереження створене переважно для екстрених ситуацій, то у випадку запланованої хірургічної операції було б добре написати власне, більш особисте та повніше застереження (узявши за основу медичне застереження) і включити в нього більше деталей, таких, як вид операції, імена лікарів і назву лікарні. Це ваше право — таким чином забезпечити собі те лікування, яке ви бажаєте. Навіть коли ніхто — ані ви, ані лікар — не очікує серйозних ускладнень, поясніть лікареві, що у непередбаченій ситуації він має дотримуватися цього документа (Прип. 22:3).
12 Наступним важливим кроком є розмова з медичним персоналом, з яким вам доведеться мати справу протягом запланованого або екстреного лікування. З ким зокрема слід порозмовляти?
РОЗМОВА З МЕДИЧНИМ ПЕРСОНАЛОМ
13 БРИГАДА ЛІКАРІВ. Саме тепер важливо, щоб вами не заволодів страх перед людиною (Прип. 29:25). Якщо ви виглядаєте невпевнено, дехто може сприйняти це, як доказ вашої нещирості. Коли виникає потреба в хірургічному втручанні,— чи запланованому, чи екстреному,— вам або найближчому члену родини треба буде з рішучістю поставити головному хірургові декілька конкретних запитань. Одне з них таке: «Чи будуть хірурги поважати бажання пацієнта і в жодному випадку не застосовуватимуть крові?» Без такого запевнення не слід вважати себе у цілковитій безпеці.
14 Чітко та з гідним поваги переконанням сформулюйте свої бажання. Поясніть, що ви хочете альтернативного безкровного лікування своєї хвороби. Спокійно та впевнено обговоріть як своє повне медичне застереження, так і заяву про звільнення лікарні від відповідальності. Якщо лікар не хоче задовольнити ваших бажань, ви збережете час, попросивши завідуючого лікарнею порадити вам іншого лікаря. Це входить у його обов’язки.
15 АНЕСТЕЗІОЛОГ. З усіх лікарів, з якими треба порозмовляти перед операцією, НАЙВАЖЛИВІШЕ НЕ ЗАБУТИ АНЕСТЕЗІОЛОГА. Його завданням є підтримувати ваше життя, поки хірург оперує, і саме він приймає рішення у таких питаннях, як використання крові. Тому не слід вважати себе повністю у безпеці, якщо ви порозмовляли тільки з хірургом. Слід поговорити з анестезіологом і пояснити йому свою позицію, щоб з’ясувати, чи буде він її поважати. (Порівняйте Луки 18:3—5).
16 Здається, що дуже часто анестезіолог відвідує свого пацієнта пізно ввечері перед операцією — а це запізно, якщо він не погоджується з вашою позицією щодо крові. Наполягайте на тому, щоб хірург заздалегідь вибрав анестезіолога, який би погоджувався на співпрацю і з яким ви могли б поговорити за певний час до запланованої операції. Тоді у вас буде час знайти іншого анестезіолога, коли перший не погодиться з вашими бажаннями. Не дозволяйте нікому вмовити вас зректися свого права вибрати перед операцією саме того анестезіолога, який вам підходить.
17 Усім цим лікарям ви мусите чітко пояснити свою непохитну позицію: ЖОДНОЇ КРОВІ. Попросіть, щоб до вашої хвороби застосували альтернативне безкровне лікування. Нагадайте про усі відомі кровозамінники, які можуть бути використані у вашій ситуації. Якщо лікарі вважають, що у вашому випадку ці кровозамінники не допоможуть, попросіть їх пошукати в медичній літературі дані про інші методи лікування. Запевніть їх, що за їхнім бажанням ви можете знайти деяку інформацію через старійшин, котрі встановлять контакт з найближчим Комітетом зв’язку з лікарнями.
ОБСТОЮЙТЕ СВОЇ ПРАВА
18 Уважно перевірте заяву про звільнення лікарні від відповідальності та бланк згоди на лікування, який вас просять підписати після прийому в лікарню. Деколи у цьому документі стверджується, що ваші бажання поважатимуться, але відразу ж у наступному абзаці говориться, що в разі потреби лікарня може вдатися до «рятівних» заходів і пацієнт на це погоджується. Ці «рятівні» заходи можуть включати переливання крові. У вас є право змінити кожне таке твердження, щоб виключити можливість переливання крові, або й зовсім викреслити його. Медсестри можуть говорити, ніби ви не маєте права цього робити, але ви маєте таке право! Поясніть, що цей документ є угодою з лікарнею і ви не можете підписати угоду, з якою не погоджуєтеся. Якщо хтось намагається примусити вас підписати, вимагайте зустрічі з керівником цієї лікувальної установи та/або представником пацієнтів.
19 Чи ви маєте право так зробити? Звичайно. Пам’ятайте про свої права пацієнта. Ці права людини не залишаються за порогом лікарні, коли ви до неї заходите. Вам не треба відмовлятися від них, щоб отримати лікування. Не слухайте, якщо вам казатимуть зовсім протилежне.
20 Одним з цих прав є право поінформованої згоди, яке означає, що без вашого дозволу не можна застосувати жодного лікування. Ви можете навіть відмовитися від лікування взагалі, коли забажаєте. Згода на лікування дається після того, як лікарі чітко пояснять вам, що вони збираються робити, і перерахують усі можливі небезпеки вибраного лікування. Крім того, вони повинні розповісти вам про всі наявні альтернативні методи лікування. Тоді, коли ви вже добре обізнані з усім, то вибираєте те лікування, якого собі бажаєте.
21 Щоб точно знати, на що ви погоджуєтесь, ТРЕБА ставити продумані запитання про все, що незрозуміло, особливо коли лікарі користуються довжелезними словами або незрозумілими медичними термінами. Наприклад, коли лікар говорить, що він хотів би скористатися «плазмою», ви можете гадати, ніби він має на увазі «поповнювач об’єму плазми», але це не так. Перед тим, як дати згоду, запитайте: «Чи це компонент крові?» Щодо будь-якої з процедур запитуйте: «Чи цей метод включає використання продуктів крові?» Якщо лікар описує якийсь апарат, котрий збирається використати, то поцікавтеся: «Чи моя кров зберігатиметься протягом того часу, поки працюватиме цей апарат?»
22 Але що, коли ви все це зробили, а лікарі не тільки не хочуть співпрацювати з вами, але й, можливо, опираються вашій позиції? Не вагайтеся попросити про допомогу. Деякі згаяли на вагання надто багато часу і поставили під загрозу своє життя.
ЦІННА ДОПОМОГА У ВАЖКИЙ ЧАС
23 Запам’ятайте наступні кроки, необхідні, щоб отримати потрібну допомогу: 1) як тільки ви або хтось із ваших близьких опинився перед запланованою чи екстреною операцією і виникла конфронтація, бо лікарня хоче використати кров; або 2) якщо ваше здоров’я чи здоров’я близької вам людини серйозно погіршується; або 3) коли лікар, медсестра чи завідуючий говорять, що вони збираються отримати судове розпорядження, аби перелити кров дитині (або дорослому), тоді:
24 ПОВІДОМТЕ МІСЦЕВИХ СТАРІЙШИН, якщо ви досі цього не зробили. (Через нашу позицію щодо крові було б добре повідомляти старійшин щоразу, коли ми потрапляємо до лікарні). Тоді, якщо необхідно, СТАРІЙШИНИ ЗАТЕЛЕФОНУЮТЬ ДО НАЙБЛИЖЧОГО КОМІТЕТУ ЗВ’ЯЗКУ З ЛІКАРНЯМИ. На ваше бажання дехто з членів Комітету зв’язку з лікарнями може прийти до лікарні, щоб допомогти вам у цей важкий час (Ісаї 32:1, 2).
25 Ці старійшини з Комітету зв’язку з лікарнями знають місцевих лікарів, які згідні співпрацювати з нами, і можуть допомогти зв’язатися з ними та почати відшукувати іншіх лікарів або лікарні. Якщо у вашій місцевості таких лікарів не знайдеться, вони звернуться до іншого найближчого комітету. А якщо і ця спроба не принесе успіху, вони зателефонують до Служби лікарняної довідки в Україні. Вони можуть також організувати для вашого теперішнього медперсоналу консультацію з лікарем, який співпрацює з нами, щоб він пояснив, що́ в цьому випадку можна зробити без крові. Брати з Комітету зв’язку з лікарнями підготовлені до таких ситуацій.
26 Члени Комітетів зв’язку з лікарнями готові також допомогти вам або члену вашої родини порозмовляти з лікарем або завідуючим, але про це треба попросити. Зрозуміло, що ті брати не роблять рішень замість вас, але часто вони можуть допомогти вам розглянути біблійний погляд на справу та звернути увагу на медичні та юридичні альтернативи, які у вас є.
27 Якщо бригада лікарів таки відмовляється співпрацювати, поговоріть із завідуючим лікарнею про те, щоб замінити їх іншими працівниками лікарні, які поважатимуть ваші бажання. Коли завідуючий вагається зробити це, і ЛИШЕ за умови, що вас можна перевезти десь в інше місце, де точно вже знайдено іншого хірурга, ви можете подати завідуючому підписану і датовану заяву з переліком лікарів, які відмовилися співпрацювати з вами, та позначенням, що ви відмовляєтесь від їхніх послуг.
28 Чи у вас є право так робити? Безперечно, у вас є таке право. І якщо пізніше ця справа потрапить до суду, ваша письмова заява може багато зробити для того, щоб суддя визнав ваші бажання. З погляду етики, ця заява також відкриває для інших хірургів можливість запропонувати вам свою допомогу. І, найважливіше, вона може забезпечити вам необхідну увагу лікарів ще до того, як ваш стан серйозно погіршиться. Не чекайте надто довго!
ПІДСТУПНІ ЗАПИТАННЯ, ЯКИХ СЛІД ОСТЕРІГАТИСЯ
29 Вам слід знати, що лікарі та інші люди не завжди керуються добрими мотивами, коли ставлять певні запитання. Найчастіше від лікарів (та від деяких суддів) можна почути наступне:
◼ «Чи ви волієте ліпше померти (дозволити, щоб ваша дитина померла), ніж погодитися на «рятівне переливання крові»?
30 Якщо ви відповідаєте «так», то ця відповідь правильна у релігійному значенні. Але її часто розуміють неправильно і деколи це навіть призводило до несприятливих рішень суду. У такій ситуації слід пам’ятати, що ви не в служінні. Ви розмовляєте про потрібне вам лікування. Тож слід пристосуватися до слухачів,— чи то лікарів, чи юристів (Пс. 39:2; Кол. 4:5, 6).
31 Для лікаря, судді або завідуючого лікарнею ваше «так» може означати, що ви хочете стати мучеником або пожертвувати заради своєї віри життям дитини. Розповідь про міцну віру у воскресіння у цій ситуації зазвичай не допомагає. Вони вважатимуть вас за релігійного фанатика, неспроможного робити розумні рішення перед лицем смертельної небезпеки. Якщо йдеться про дитину, вони вирішать, що ви є недбайливим батьком, бо відмовляєтесь від так званого «рятівного» лікування.
32 Але ви НЕ відмовляєтесь від лікування. Ви просто не погоджуєтеся з лікарем щодо того, ЯКЕ лікування вибрати. Така позиція часто змінює цілу картину для них і для вас. Крім усього, це обман, коли переливання крові подається як безпечний та ЄДИНИЙ метод, що «може врятувати життя». (Дивіться брошуру «Як кров може врятувати вам життя», сторінки 7—22). Тож ви повинні це чітко пояснити. Як? Можна відповісти так:
• «Я не хочу померти (не хочу, щоб моя дитина померла). Якби я бажав собі (дитині) смерті, я б лишився вдома. Але я прийшов сюди, щоб лікуватись (лікувати дитину) і зберегти (їй) життя. Я хочу, щоб до мене (до моєї дитини) застосували альтернативний метод безкровного лікування. Такі альтернативні методи існують».
33 Декілька інших запитань, що їх часто ставлять лікарі або судді:
• «Що з вами буде, якщо вам переллють кров за наказом суду? Чи ви нестимете за це відповідальність?»
• «Коли ви приймете переливання крові або вам її переллють примусово, то чи вас відлучать від вашої церкви чи, може, вам буде відмовлено у вічному житті? Як до вас поставляться у вашому зборі?»
34 Одна сестра відповіла судді, що в такому випадку вона не нестиме відповідальності за його рішення. Хоч це з одного боку й правильно, суддя вирішив, що коли це так, то він візьме на себе відповідальність за неї. Він видав розпорядження про переливання крові.
35 Вам слід розуміти, що з допомогою таких запитань, дехто зазвичай шукає можливості обійти вашу відмову від крові. Не давайте їм такої можливості! Як можна уникнути непорозуміння? Можна відповісти:
• «Якщо мені примусово будь-яким чином увіллють кров, я почуватимусь, наче мене зґвалтували. Я все життя страждатиму від емоційних і духовних наслідків цього нападу. Я з усіх сил чинитиму опір такому насиллю над моїм тілом, бо це стається проти моєї волі. І я зроблю все, щоб покарати за це моїх нападників, як я зробив би у випадку зґвалтування».
36 Треба чітко та виразно пояснити, що примусове переливання для нас є нестерпним насиллям над нашим тілом. Це дуже серйозна справа. Тож не поступайтесь. Чітко поясніть, що ви хочете альтернативного безкровного лікування.
ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ?
37 Ми переглянули дещо з того, що вам слід зробити, аби захистити себе та свою родину від переливання крові. (Пізніше ми сподіваємось більш детально роз’яснити, як справлятися з проблемами, що виникають, коли переливання крові загрожує немовлятам та дітям). Крім того, ми побачили, що́ Товариство з любов’ю робить, аби забезпечити нам допомогу у важкий час. Що слід зробити з цією інформацією, аби бути впевненим у своїй готовності зустріти випробування віри у ситуації, що вимагає медичного втручання?
По-перше: обговоріть ці питання з членами сім’ї та продумайте наперед, що кожен казатиме й робитиме, особливо в екстреній ситуації.
По-друге: переконайтеся, чи у вас є всі необхідні документи.
По-третє: зверніться до Єгови у серйозній молитві, щоб він підтримував вас у вашому міцному рішенні «стримуватися від... крови». Якщо ми підкоряємось його законам про кров, то можемо бути впевненими у його прихильності та бажанні дати нам вічне життя (Дії 15:29; Прип. 27:11, 12).
[Рамка на сторінці 5]
Якщо стан здоров’я серйозно погіршується і може виникнути загроза переливання крові, перегляньте цю інформацію в рамці, котра підкаже, що слід робити:
1. Повідомте старійшин свого збору і попросіть про допомогу.
2. Нехай старійшини, якщо потрібно, зателефонують до найближчого Комітету зв’язку з лікарнями.
3. Комітет зв’язку з лікарнями може допомогти вам порозмовляти з лікарями та іншими відповідальними людьми.
4. Комітет зв’язку з лікарнями може допомогти зв’язатися з іншими лікарями, котрі могли б проконсультувати хірургів щодо альтернативних методів лікування.
5. Комітет зв’язку з лікарнями може також допомогти вам перевестися для потрібного лікування до лікувального закладу, де поважатимуть ваші бажання.