Чи ти можеш робити ще більше, щоб прославляти Єгову?
1 Це питання дуже важливе для нас усіх. Як вірні послідовники нашого Вчителя Ісуса Христа ми прославляємо сьогодні Бога тим, що прилюдно свідчимо про його ім’я. Це відповідальність, яку ми повинні брати на себе, якщо хочемо набути Божого схвалення (Марка 13:10; Луки 4:18; Дії 4:20; Євр. 13:15). Незрівнянний привілей — навіть честь — нести добру новину заблуканим «вівцям», які ще залишилися і які ще можуть стати частиною всесвітньої отари Єгови (Івана 10:16).
2 Чи ти можеш робити ще більше для прославлення Єгови, разом зі своїми дітьми збільшуючи участь у служінні? По цілому світі все більше твоїх братів і сестер розпочинають повночасне служіння. У квітні 1992 року на території колишнього Радянського Союзу працювало 2649 сталих і допоміжних піонерів. Чи ти особисто задумувався серйозно про піонерування? Чи ти заохочуєш своїх дітей докладати зусиль, щоб почати повночасне служіння?
3 Чому б не обдумати своє особисте ставлення до піонерського служіння? Чи ти робиш поспішний висновок, що твої умови просто не дозволяють тобі служити піонером, коли згадується ця тема? Це правда, що піонерська праця неможлива для кожного. Біблійні відповідальності та інші фактори стримують багатьох осіб від повночасного служіння (1 Тим. 5:8). Але чи ти обдумував з молитвою цю справу останнім часом? Чи обговорювали ви цю тему у сім’ї, щоб визначити, чи хоча б один член родини може піонерувати? На 21-й сторінці «Вартової башти» за 1 липня 1983 року було поміщено такі слова, що заставляють задуматися: «Дійсно, кожний християнський служитель повинен молитовно обдумати, чи він може піонерувати. Одна пара в Південній Африці, яка вже піонерує протягом 15 років, сказала: «Чому ми піонеруємо? Чи ж ми могли б оправдатися перед Єговою, якщо б не піонерували?» Тим, які ще не піонерують, було б добре задати собі подібне питання: «Чи я дійсно можу оправдатися перед Єговою за те, що не є піонером?»
4 В іншій статті у «Вартовій башті» було зроблено таке влучне зауваження: «Кожен з нас повинен бути чесним перед самим собою. Чи ти говориш: «Дух охочий, та тіло немічне»? Але чи справді дух охочий? Стараймося не використовувати слабість плоті як виправдання для свого неохочого духу».
5 Батьки, що бажають своїм дітям успіху. Слова у Приповістей 15:20 запевняють нас: «Мудрий син тішить батька свого». Побожні батьки звичайно тішаться, коли їхні діти намагаються вести життя у присвяченому служінні Єгові. Однак ваші діти не виберуть такого життєвого шляху автоматично. Принади цього світу дуже сильні. Батьки, цінності ваших дітей у великій мірі залежать від того, що є цінним для вас самих. Якщо ви завжди ведете розмови про достоїнства повночасного служіння, якщо ви заохочуєте своїх дітей товаришувати з відданими справі піонерами, якщо ви справді переконані, що повночасне служіння є найпочеснішим життєвим шляхом, який можуть вибрати ваші діти, цей позитивний склад думок буде, без сумніву, мати величезний вплив на ваших дітей. Допоможіть їм усвідомити, наскільки цінніше добре ім’я у Єгови від доброго імені, яке можна мати в людей.
6 Молоді люди, слова у Приповістей 22:1 говорять про вибір, який вам слід зробити: «Ліпше добре ім’я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото». Яке ім’я зробиш собі ти? Подумай про людей, згаданих у Біблії, які зробили собі ім’я у Бога через присвячене служіння. Це Лука, улюблений лікар, та Енох, який ходив з правдивим Богом. Самуїл, що отримав найкращу освіту, почавши служіння у храмі Єгови ще у дуже юному віці. Як ти думаєш, чи ці вірні служителі коли-небудь жаліли про свій вибір? Чого б їм жаліти? Усі вони вели щасливе, плодотворне та радісне життя. І вони знайшли милість Єгови! (Пс. 110:3; 148:12, 13; Прип. 20:29а; 1 Тим. 4:8б).
7 Коли діти досягають успіху на життєвому шляху, їхні батьки пишаються ними. Виховання, картання, навчання цієї «спадщини від Єгови» повертається сторицею (Пс. 127:3). Чим могли б батьки пишатися більше, ніж дітьми, які з усіх сил служать Єгові? Як можна побачити з одного листа, багато молодих людей у наш час ідуть слідами Луки, Еноха та Самуїла: «Мені 16 років. Я став сталим піонером... через дев’ять місяців після хрещення, і з того часу Єгова благословляє мене... Піонерування допомагає мені також у школі. Раніше однокласники дражнили мене через те, що я Свідок. Зараз, оскільки я вивчаю набагато більше біблійного матеріалу, я «маю що відповісти, як мені докорятиме хто».
8 Освіта, що готує нас до служіння. А зараз розглянемо питання світської освіти. Це предмет, на який потрібно мати особливо врівноважений погляд. У «Вартовій башті» за 1 листопада 1992 року була поміщена стаття «Освіта, що служить певній цілі». У підзаголовку «Відповідна освіта» було розвинено таку думку: «Християни повинні бути в стані утримувати самих себе, навіть якщо вони служать повночасними піонерами (2 Солунян 3:10—12)... Яка освіта потрібна молодому християнинові, щоб дотримуватися біблійних принципів та виконувати свої християнські обов’язки? ...Що можна назвати «відповідним» [йдеться про зарплату]... для тих, які бажають проповідувати добру новину як піонери? Таким здебільшого потрібна робота з неповним робочим днем, щоб не «обтяжувати» своїх братів та їхні сім’ї (1 Солунян 2:9)».
9 Якщо майбутній піонер уважає, що для повночасного служіння йому обов’язково потрібна додаткова освіта, «Вартова башта» за 1 листопада 1992 року дає таку пораду: «Молоді Свідки зробили б добре, якщо б по можливості вчилися і продовжували жити вдома і, таким чином, могли підтримувати нормальні християнські навики вивчення, відвідувати зібрання та брати участь у проповідницькій діяльності».
10 З Африки прийшло повідомлення про одного 22-річного хлопця, що мусив ходити в училище, хоча його серце було в піонерському служінні. Під час навчання він почав допоміжне піонерування. Однокурсники сміялися з нього і говорили, що він провалиться на екзаменах. Але він завжди відповідав їм: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його». Проявляючи самовладання, він кожного ранку ставав раніше і дві години готувався до занять, а після обіду, коли закінчувалися заняття, брав участь у проповідницькому служінні. Уся школа була приголомшена, коли він вийшов третім у додаткових екзаменах на визначення трьох найкращих учнів для присудження спеціальної премії. Учень, що зайняв друге місце, був зацікавленим, з яким наш піонер вивчав Біблію в училищі. Учень, що зайняв перше місце, був іншим ревним молодим Свідком Єгови.
11 Старійшини роблять усе, що залежить від них. Старійшини збору, які пишаються працею піонерів, дуже підбадьорюють цих ревних слуг. Старійшини роблять це з радістю, тому що знають, яким благословенням для збору є старанні, ефективні піонери. Хоча піонери знаходяться у центрі діяльності, їм теж потрібне любляче підбадьорення, і старійшини повинні усвідомлювати цю потребу (1 Пет. 5:1—3).
12 Як старійшинам стимулювати піонерську працю? Для початку добре було б час від часу визначати, хто міг би згодом стати піонером. Старійшини могли б підійти до осіб, умови яких, здається, дозволили б їм піонерувати, в тому числі до тих, які довго є допоміжними піонерами, також до пенсіонерів, домохазяйок та студентів. Ніхто не повинен почувати, що його змушують розпочати служіння. Однак якщо тих, які бажають, але ще зволікають, підбадьорити, вони можуть усвідомити, що піонерування для них досяжне.
13 Підбадьорюючи тих, які бажають подати заяву, старійшини повинні пам’ятати, що для заявника не обов’язково бути кілька місяців у допоміжному піонерському служінні перед тим, як стати сталим піонером. Звичайно, старійшини повинні в межах розумного бути впевненими, що заявник зможе виконувати норму, встановлену відносно годин, проведених у праці.
14 Після того як заяву розглянув Службовий комітет збору і секретар уважно перевірив, чи на всі питання було дано відповідь, її слід негайно направити в Управлінський центр країни.
15 Секретар повинен інформувати старійшин про будь-які проблеми, з якими, можливо, зустрічаються піонери. Особливо це стосуєтся зборів, що мають багато піонерів. У кінці службового року секретар повинен переглянути діяльність піонерів. Крім того, на початку квітня йому слід зустрітися зі службовим наглядачем, щоб визначити, чи хтось із піонерів відстає по кількості годин і хто, можливо, потребує особистої уваги. (Дивіться оголошення у «Нашому служінні Царству» за березень 1993 року). Якщо піонерам буде негайно надано допомогу, вони можуть успішно завершити службовий рік.
16 Багато нових піонерів молоді віком і відносно молоді в правді. Їхній охочий дух дуже тішить нас! Але цих нових піонерів усе ще потрібно вчити, щоб вони набули навиків у праці від дому до дому, на ефективних повторних відвідинах та у навчанні інших на біблійних вивченнях. Якщо ці нові піонери не отримали такої підготовки, через рік вони можуть розчаруватися і припинити піонерування, не маючи добрих результатів у служінні. Уважні старійшини можуть помітити невеликі проблеми або сповільнення діяльності. Якщо відразу приділяється увага і піонер отримує допомогу, він може провести ще багато років у радісній, плодотворній праці.
17 Чи ти можеш ловити рибу у віддалених водах? Кілька учнів Ісуса було рибалками. Деколи їхні сіті залишалися порожніми навіть після цілої ночі праці (Івана 21:3). У певних частинах країни, де «ловля людей» велася роками, деякі піонери можуть дійти до висновку, що у «водах» їхнього збору залишилося дуже мало «риби» (Мат. 4:19). На відміну від цього, чи ж ми не захоплюємося, коли читаємо повідомлення з інших країн, де вісники і піонери проводять багато біблійних вивчень? Радість, яку мають піонери та місіонери у цих країнах, неважко помітити (w01.09.92 с. 20, абз. 15). Тому, якщо деякі піонери-трудівники могли б переїхати в територію, де існує більша потреба, то перед тим, як переїжджати, їм слід порадитися з Управлінським центром країни.
18 Деякі брати, можливо, почали піонерувати, бо знали, що це правильно, але вагалися, чи піонерування буде успішним. Вони могли подавати заяви, трохи сумніваючись та вагаючись. На початку їхні результати у проповідуванні могли бути незначними. Але з часом їхні вміння вдосконалились і вони побачили докази того, що Єгова благословляє їхню працю. Поступово радість та впевненість зростали. Для деяких піонерування навіть виявилося сходинкою до служіння в Бетелі, навчання в Ґілеаді та місіонерської праці, до Школи службового вдосконалення і навіть роз’їзної праці.
19 Можливо, що в тебе немає змоги переїхати в іншу країну або навчатися у школі Ґілеад, але існують можливості ловити рибу в інших водах у межах своєї країни, якщо твоя теперішня територія не є особливо продуктивною. Для такого переїзду, напевно, потрібно буде провести зміни у житті, але духовні винагороди за це будуть справді великими (Мат. 6:19—21).
20 Або, якщо твої умови дозволяють, ти можеш допомагати сусідньому зборові, що належить до твого району. Якщо ти відповідаєш вимогам, твій районний наглядач із радістю порадить, якому зборові у районі потрібно було б допомоги ще одного піонера.
21 Деякі піонери та вісники служать потребам у своїй місцевості, залишаючись жити вдома. Вони, можливо, знають іншу мову. Чи у твоїй території живе багато людей, що розмовляють іншою мовою? Чи є люди, що повинні отримати вістку про Царство від когось, хто знає мову глухонімих? Ті, що знають якусь іноземну мову, можуть дуже допомогти у проповідуванні вістки про Царство усяким людям. Це може бути нелегкою справою, однак дуже винагороджуючою (1 Тим. 2:4; Тита 2:11).
22 Якщо зараз ти робиш усе, що в твоїх силах, щоб прославляти Єгову,— радій своїми сьогоднішніми привілеями. Якщо ти відчуваєш, що можеш робити більше, представ справу Єгові у молитві. Реалістично проаналізуй, які б зміни тобі дозволили провести твої обставини. Обговори свої плани з одним із старійшин, що має піонерський дух, або з районним наглядачем. Коли ти з молитвою прийняв практичне рішення, негайно берися за роботу і будь упевнений в обіцянці Єгови шанувати тих, котрі шанують його (Євр. 13:5, 6; 1 Сам. 2:30).