Якими слід вам бути?
1 Наблизився час розрахунку для цілого людства. Біблія його називає «днем Єгови» (НС). Це час, коли виконуватиметься божественний вирок проти зла; це також час визволення для праведних. У той час усі свідомі люди будуть покликані до відповідальності за те, як вони вели своє життя. Маючи це на увазі, Петро поставив запитання для роздумів: «Якими ж слід вам бути?» Він наголосив на важливості бути ‘святими у всім житті та в побожності, очікуючи і прискорюючи [«твердо пам’ятаючи», НС] день Божого приходу’, а також на потребі бути ‘безплямними і бездоганними у мирі’ (2 Петра 3:11—14, Хом.).
2 Свята поведінка і вчинки боговідданості. Свята поведінка включає в себе добрі діла, які показують повагу до біблійних принципів (Тита 2:7, 8). Християнин мусить уникати світської поведінки, до якої спонукують егоїстичні, тілесні прагнення (Римл. 13:11, 14).
3 «Боговідданість» описується як «особиста прив’язаність до Бога, що походить з серця, зворушеного глибоким цінуванням його привабливих рис». Наша запопадливість у служінні — це винятковий спосіб, яким ми виявляємо цю рису. До проповідування нас спонукує щось більше ніж почуття обов’язку — нас спонукує глибока любов до Єгови (Марка 12:29, 30). Будучи спонуканими такою любов’ю, ми дивимось на наше служіння як на змістовний вияв нашої боговідданості. Оскільки наша відданість мусить бути постійною, то й участь у проповідницькій праці повинна бути постійною. Вона має бути невід’ємною частиною щотижневого графіку нашої діяльності (Євр. 13:15).
4 ‘Твердо пам’ятати’ про день Єгови означає передусім мати його на увазі, ніколи не вважати маловажним і не відсувати на задній план. Це значить мати справи Царства на першому місці у нашому житті (Матв. 6:33).
5 Безплямні, бездоганні і в мирі. Як частина великого натовпу, ми «випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця» (Об’явл. 7:14). Отже, бути ‘безплямними’ означає те, що ми мусимо непохитно оберігати наше чисте, присвячене життя, щоб не бути заплямованими брудом цього світу. Не дозволяючи безбожним, матеріалістичним прагненням спотворювати нашу християнську особистість, ми утримуємо себе ‘бездоганними’ (Якова 1:27; 1 Івана 2:15—17). Ми показуємо, що живемо «у мирі», коли віддзеркалюємо «мир Божий» в усіх наших стосунках з іншими (Флп. 4:7; Римл. 12:18; 14:19).
6 Якщо ми успішно захищаємось від світського зіпсуття, то ніколи не будемо ‘стосуватись до віку цього’, який засуджений Єговою. Радше наша чудова праця допоможе іншим побачити різницю «між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Римл. 12:2; Мал. 3:18).
7 Більшість з нас були присутніми на обласному конгресі «Люди, що радісно хвалять Бога», і відсвіжний духовний харч, безперечно, підсилив наше прагнення виявляти боговідданість. Багато нових має таке прагнення. Ми можемо бути для них благословенням, допомагаючи їм брати участь у проповідницькому служінні в серпні.
8 Коли ми сумлінно підтримуємо «добрі діла», ім’я Єгови славиться, зміцняється збір, а також інші отримують користь (1 Петра 2:12). Завжди будьмо саме такими людьми.