Чи ти занадто зайнятий?
1 Павло закликав нас «завжди мати багато роботи у ділі Господньому» (1 Кор. 15:58, НС). Нас заохочується підтримувати щоденний розпорядок особистого вивчення, регулярно брати участь у служінні, вірно відвідувати зібрання і старанно виконувати завдання в зборі. Крім того, ми мусимо допомагати усім, хто потребує нашої допомоги. Маючи так багато справ, іноді ми, можливо, почуваємось обтяженими і вважаємо, що нам слід шукати способів зменшити тягар завдань.
2 Існують ситуації, коли було б розумно й доцільно відмовитись від певних справ або зменшити їхню кількість. Деякі особи відчувають, ніби вони повинні виконувати все, що просять у них інші. Брак рівноваги в цьому призводить до утруднень і стресу, які зрештою можуть спустошити тебе.
3 Будь зрівноваженим. Щоб бути зрівноваженим, слід застосовувати Павлову пораду «розпізнавати те, що ліпше [«важливіше», НС]» (Флп. 1:10, Хом.). Це значить концентруватися на дійсно суттєвих речах, а потім, якщо дозволяють час та обставини, на менш важливих речах. Серед тих важливих речей сімейні обов’язки займають одне з головних місць. Необхідно справлятися з деякими світськими обов’язками. Однак Ісус вчив, що наші пріоритети ми повинні встановлювати, керуючись принципом: шукаймо найперше Царства. Ми мусимо найперше робити те, що даватиме нам можливість жити відповідно до свого присвячення Єгові (Матв. 5:3; 6:33).
4 Пам’ятаючи це, ми, напевно, викинемо з нашого насиченого графіка всі необов’язкові особисті заняття, зайві плани щодо розваг і неістотні зобов’язання перед іншими. Плануючи свою діяльність на кожен тиждень, ми відкладатимемо час для належного особистого вивчення, поміркованої участі в служінні, для відвідування зібрань та інших пов’язаних з нашим служінням справ. Решту часу можна використати на інші заняття залежно від того, наскільки вони допомагають нам у досяганні нашої головної мети — бути зрівноваженими християнами, які ставлять Царство на перше місце.
5 Навіть коли дотримуватись вищезгаданих порад, ми можемо й далі відчувати, що є переобтяжені. Якщо так, то нам необхідно відгукнутися на Ісусове запрошення: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою» (Матв. 11:28). Також покладаймося на Єгову, ‘який тягарі щоденно нам носить’ і змученому дає силу. Він обіцяє, що ніколи не дасть захитатися праведному (Пс. 55:23; 68:20; Ісаї 40:29). Ми можемо бути впевнені, що отримаємо відповідь на наші молитви, і це дасть нам змогу наполегливо продовжувати активне життя теократичної діяльності.
6 Коли ми і далі будемо зайнятими у виконанні корисних справ Царства, ми зможемо радіти, знаючи, що наша праця не марнотна у Господі (1 Кор. 15:58).