Ми повинні приходити знову й знову
1 Чи ти позитивно відгукнувся тоді, коли з тобою вперше порозмовляли про добру новину? Якщо ні, тобі треба бути вдячним за те, що Свідки Єгови приходили знову й знову, аж поки зрештою ти прийняв запропоноване ними біблійне вивчення. Про це добре думати, коли ти повторно опрацьовуєш призначену тобі територію.
2 Життя людей постійно змінюється. У них виникають нові проблеми або обставини, вони чують про тривожні події у своїй місцевості або у світі, страждають від економічних спадів або бачать, як хворіють чи помирають члени їхньої родини. Усе це може привести до того, що люди захочуть дізнатися про причини таких лих. Нам слід розпізнавати, що саме засмучує людей, і тоді звертатися до них із заспокійливою звісткою.
3 Це рятувальна праця. Подумай про те, що роблять рятувальники після катастрофи. Хоча декотрі з них можуть шукати там, де знаходять мало вцілілих, але ці рятувальники не сповільнюють своєї праці й не припиняють її через те, що десь в іншому місці їхні співпрацівники знаходять більше вцілілих людей. Наша рятувальна робота ще не закінчена. Щорічно знаходять сотні тисяч людей, які бажають врятуватися під час «великої скорботи» (Об’явл. 7:9, 14, Філ.).
4 «Кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений» (Римл. 10:13—15). Ці слова повинні допомогти кожному з нас зрозуміти потребу й далі наполегливо проповідувати. З того часу, як ми вперше почали опрацьовувати свою територію, діти, котрих ми на ній зустрічали, вже виросли і тепер є достатньо дорослими, щоб самим серйозно розмірковувати про майбутнє і сенс життя. Ми зовсім не знаємо, хто кінець кінцем слухатиме (Еккл. 11:6). Багато колишніх противників прийняли правду. Наше завдання — не судити людей, а давати їм можливість чути звістку й врятуватися від цього старого світу. Подібно до ранніх учнів Ісуса, нам потрібно ‘ходити постійно’ до людей і намагатися викликати в них інтерес до звістки про Царство (Матв. 10:6, 7, НС).
5 Те, що в нас усе ще є можливість проповідувати, свідчить про милосердя Єгови (2 Петра 3:9). Даючи іншим людям нагоду чути звістку знову й знову, ми звертаємо головну увагу на Божу любов і в цей спосіб приносимо йому хвалу.