Чи в тебе є дух саможертовності?
1 Вдячність за те, що Ісус Христос зробив для людства, повинна спонукувати всіх нас саможертовно використовувати свої здібності, енергію та сили. У Святому Письмі висловлюється таке благання: «Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Рим. 12:1). Періодична самоперевірка допоможе побачити, чи ти виявляєш такий дух настільки, наскільки дозволяють тобі особисті обставини.
2 Набування біблійного знання. Чи ти виділяєш час для особистого читання Біблії та регулярного вивчення? Чи дотримуєшся того графіка? Чи завжди добре готуєшся до зібрань збору? Якщо ти голова сім’ї, то чи регулярно проводиш біблійне вивчення зі своїми домашніми? Щоб усе це робити, можливо, доведеться пожертвувати часом, який витрачається на огляд телепередач, працю з комп’ютером або на інші заняття. Проте наскільки ж це незначна жертва, знаючи, що час, присвячений читанню Божого Слова, може привести до вічного життя! (Ів. 17:3).
3 Виховання дітей. Найліпше навчати саможертовності від самого дитинства. Навчай дітей під час гри, а також виділяй час для праці і теократичної діяльності (Еф. 6:4). Попроси їх зробити якусь корисну хатню роботу. Склади графік, щоб разом з дітьми регулярно брати участь у служінні. Навчай їх також своїм добрим прикладом.
4 Діяльність у зборі. Збір збагачується, коли кожен його член охоче виявляє дух саможертовності, аби зробити те, що піде людям на добро (Євр. 13:16). Чи ти можеш проводити більше часу в праці проповідування про Царство та роблення учнів? Чи ти охоче допомагаєш хворим або літнім людям, можливо тим, що привозиш їх на зібрання?
5 Ще до принесення найбільшої жертви — свого людського життя — Ісус радив учням зосереджувати свій зір на справах Царства, роблячи все інше в житті другорядним (Матв. 6:33). Коли набуватимемо такого духу саможертовності, то це приноситиме нам ще більше щастя і радості в подальшому служінні Єгові.