Запитання
◼ Як можна допомогти особі, котра вже довгий час неактивна, знову відповідати вимогам для вісника доброї новини?
Дуже радісно бачити, коли неактивна особа виявляє щире бажання знову служити Єгові (Луки 15:4—6). Імовірно, на цю особу настільки сильно вплинув опір або життєві утиски, що вона перестала проводити особисте вивчення, відвідувати зібрання та брати участь у польовому служінні. Як можна найліпше допомогти їй особисто зробити духовний поступ?
Кожен з нас повинен виявити ініціативу, щоб запевнити цю особу в нашій щирій християнській любові. Старійшини негайно визначать, як задовольнити її конкретні духовні потреби (Як. 5:14, 15). Якщо така неактивність тривала недовго, то, можливо, достатньо буде, щоб досвідчений вісник надав цій особі певну допомогу, і вона знову стане активною у польовому служінні. Проте коли неактивна особа не спілкувалася зі збором вже довгий час, то, правдоподібно, вона потребуватиме більшої допомоги. Щоб збудувати віру та цінування, може прийдеться з нею проводити особисте біблійне вивчення за допомогою якоїсь підхожої публікації. У цьому випадку наглядач служіння організує так, аби досвідчений вісник проводив таке вивчення. (Євр. 5:12—14; дивіться рубрику «Запитання» в «Нашому служінні Царству» за листопад 1998 року). Якщо ти знаєш особу, котра потребує такої допомоги, то скажи про це наглядачу служіння свого збору.
Перш ніж запрошувати до участі в служінні особу, яка вже довгий час є неактивною, бажано, аби двоє старійшин зустрілися з нею і з’ясували, чи вона відповідає вимогам для вісника Царства. Вони дотримуватимуться тієї ж процедури, що й під час зустрічі з новими особами, котрі прагнуть стати вісниками доброї новини. (Дивіться «Вартову башту» за 1 липня 1989 року, сторінка 14). Неактивна особа повинна мати щире бажання ділитися доброю новиною з іншими. Їй також необхідно відповідати головним вимогам, які містяться в книжці «Наше служіння», сторінки 98—100, і систематично відвідувати зібрання збору.
Завдяки доброму розплануванню духовних справ можна успішно допомогти особі, яка хоче повернутися, аби вона стала міцною, зберегла свої дорогоцінні взаємини з Єговою і далі йшла дорогою до вічного життя (Матв. 7:14; Євр. 10:23—25). Якщо така особа намагатиметься докладати всі старання і стійко розвиватиме християнські риси, то вона, будучи християнським учнем, вже ніколи не залишиться знову «без діла й без плоду» (2 Пет. 1:5—8, Хом.).