Виявляй християнську відданість, коли твого родича позбавлено спілкування
1. Яка ситуація може випробовувати відданість християнина?
1 Між членами сім’ї можуть бути дуже міцні узи. Тому християнин піддається випробуванням, коли його подружнього партнера, дитину, одного з батьків чи іншого близького родича позбавлено спілкування або хтось з них сам відрікся від спілкування зі збором (Матв. 10:37). Як повинні віддані християни поводитися з таким родичем? Чи їм слід по-інакшому ставитися до нього, якщо він живе з ними в одному домі? Спочатку перегляньмо, що́ говориться про це в Біблії. Наведені в ній принципи однаковою мірою стосуються і тих, кого позбавлено спілкування, і тих, хто сам відрікся від спілкування зі збором.
2. Як, згідно з Біблією, християни повинні поводитися з особами, яких виключено зі збору?
2 Як поводитися з виключеними особами. Боже Слово наказує християнам не спілкуватися і не товаришувати з будь-якою особою, котру виключено зі збору: «Не єднатися з тим [«ні з ким», НС], хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п’яниця, чи хижак,— із такими навіть не їсти! [...] Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!» (1 Кор. 5:11, 13). Ісусові слова, записані в Матвія 18:17, також стосуються цього питання: «Хай [виключений] буде тобі, як поганин і митник». Слухачі Ісуса добре знали, що тодішні євреї не підтримували близьких стосунків з поганами і що вони цуралися митників як вигнанців суспільства. Отже, Ісус наказував своїм послідовникам не спілкуватися з виключеними особами. (Дивіться «Вартову башту» за 1 жовтня 1982 року, сторінки 10—12).
3, 4. Які стосунки заборонено мати з особами, котрих позбавлено спілкування та котрі відреклися від спілкування зі збором?
3 Це означає, що віддані християни не повинні розмовляти на духовні теми із жодною особою, яку виключено зі збору. Але це ще не все. Боже Слово говорить, що ми повинні «із такими навіть не їсти» (1 Кор. 5:11). Отже, нам слід уникати також товариського спілкування з виключеною особою. З огляду на це було б зовсім недоречно брати разом з нею участь у пікніку, вечірці, якихось іграх, ходити до магазину чи театру, а також споживати разом з нею їжу — чи то вдома, чи десь у ресторані.
4 А чи можна взагалі розмовляти з особою, яку позбавлено спілкування? Хоча в Біблії не згадується всіх можливих ситуацій, думка з 2 Івана 10 допомагає нам дізнатися про погляд Єгови стосовно цього: «Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його». У «Вартовій башті» за 1 жовтня 1982 року, сторінка 16, з цього приводу говориться: «Звичайне привітання може бути першим кроком, який приведе до розмови або навіть до дружби. Чи ми хотіли б зробити той перший крок назустріч виключеній особі?»
5. Що втрачає особа, яку позбавлено спілкування зі збором?
5 На сторінці 23 того ж номера «Вартової башти» сказано: «По суті, коли християнин віддається гріху і його мусять виключити, він багато втрачає: стан схвалення перед Богом... приємне спілкування з братами; він також значною мірою втрачає спілкування зі своїми християнськими родичами».
6. Чи від християнина вимагається, щоб він розірвав будь-які контакти з родичем, якого позбавлено спілкування і який живе з ним в одному домі? Поясніть.
6 В одному домі. Чи це означає, що християни, котрі живуть в одному домі з тим, кого позбавлено спілкування, не повинні з ним розмовляти, їсти та спілкуватися під час виконання повсякденних справ? У «Вартовій башті» за 1 серпня 1991 року, в примітці на сторінці 20, говориться: «Якщо в християнському домі живе виключений родич, він все одно братиме участь у виконанні щоденних домашніх занять і справ». Тому рішення, до якої міри і в яких ситуаціях залучати позбавленого спілкування члена сім’ї до спільного споживання їжі та виконання якихось домашніх справ, залишається за членами його сім’ї. Однак вони не хочуть, щоб у братів, з якими вони спілкуються, складалося враження, нібито все залишається так само, як було до позбавлення спілкування зі збором.
7. Як змінюються духовні стосунки в домі, коли когось у сім’ї позбавлено спілкування?
7 Але у «Вартовій башті» за 1 жовтня 1982 року, сторінка 20, повідомляється про особу, яку позбавлено спілкування або яка сама відреклася від спілкування зі збором: «Така особа повністю порвала свої колишні духовні узи. Це стосується навіть її родичів, у тому числі найближчих членів сім’ї... Це буде означати зміни в духовних стосунках, які могли існувати в тому домі. Наприклад, якщо чоловік виключений, то його дружина й діти не почувалися б спокійно, коли б він проводив сімейне біблійне вивчення або брав провід у читанні Біблії чи в молитві. Якщо він хоче помолитись, як-от під час обіду, то він має на це право у власному домі. Але члени його родини можуть про себе особисто молитись до Бога (Прип. 28:9; Пс. 119:145, 146). А що робити, коли виключена особа, яка живе з родиною, хоче бути присутньою в колі сім’ї під час читання або вивчення Біблії? Члени сім’ї можуть дозволити їй бути присутньою і слухати, якщо вона не намагатиметься навчати їх або ділитись своїми релігійними поглядами».
8. Яку відповідальність мають християнські батьки щодо своїх неповнолітніх дітей, яких позбавлено спілкування зі збором і які живуть з ними в одному домі?
8 Якщо в домі живе неповнолітня дитина, яку позбавлено спілкування зі збором, християнські батьки все ще відповідальні за її виховання. У «Вартовій башті» за 1 липня 1989 року, сторінка 18, говориться: «Так само як вони будуть забезпечувати дитину харчами, одягом, житлом, їм потрібно навчати й напоумляти її згідно з Божим Словом (Прип. 6:20—22; 29:17). Отже люблячі батьки можуть проводити з дитиною домашнє біблійне вивчення, навіть якщо вона виключена. Може бути, що вона отримає найбільшу користь і зміниться, коли батьки вивчатимуть з нею наодинці. Або батьки можуть вирішити, щоб вона й далі брала участь у вивченні цілою сім’єю». (Дивіться «Вартову башту» за 1 жовтня 2001 року, сторінки 16, 17).
9. До якої міри християнин повинен контактувати з родичем, якого позбавлено спілкування зі збором і який живе в іншому домі?
9 Родичі, які не живуть в одному домі. «Ситуація інакша, коли родич, якого позбавлено спілкування або який сам відрікся від спілкування зі збором, не живе з родиною,— говориться у «Вартовій башті» за 1 жовтня 1988 року, сторінка 21.— Тоді є можливість не підтримувати з таким родичем майже жодних контактів. Навіть якщо виникає потреба обговорити з ним якісь родинні справи, контакт повинен бути щонайменший», і це відповідає Божому наказу «не єднатися з тим [«ні з ким», НС]», хто вчинив гріх і не розкаявся (1 Кор. 5:11). Відданим християнам слід намагатися уникати зайвого спілкування з таким родичем, навіть звести до мінімуму контакти у ділових справах. (Дивіться «Вартову башту» за 1 жовтня 1982 року, сторінки 21, 22).
10, 11. Над чим буде розмірковувати християнин, перш ніж дозволить переїхати до свого дому родичу, якого позбавлено спілкування?
10 «Вартова башта» скеровує нашу увагу на іншу можливу ситуацію: «Що робити, коли близький родич, як-от син або хтось з батьків, який не живе в тому самому домі, є виключений і пізніше хоче повернутись назад, щоб мешкати вдома? Родина мусить вирішити, що робити, залежно від обставин. Наприклад, виключений батько (чи мати) може бути хворим або вже не в стані дбати про себе матеріально чи фізично. Християнські діти мають біблійний і моральний обов’язок допомогти йому (1 Тим. 5:8)... Рішення може залежати від таких факторів, як реальні потреби батька (або матері), його склад розуму і ставлення господаря дому до духовного добробуту своєї родини». («Вартова башта» за 1 жовтня 1982 року, сторінки 20, 21).
11 У тій же статті далі йде мова про дітей: «Часом християнські батьки приймали назад до свого дому на якийсь час виключену дитину, яка стала фізично або емоційно хворою. Але в кожному з таких випадків батьки мусять обміркувати особисті обставини. Чи виключений син мешкав на свій кошт, а тепер уже не може так жити? Чи він хоче вернутись назад переважно тому, що так йому буде легше жити? Що сказати про його мораль і склад розуму? Чи він не принесе в дім «розчини»? (Гал. 5:9)».
12. Які блага приносить розпорядок позбавлення спілкування зі збором?
12 Які блага приносить відданість Єгові. Ми маємо пожиток, коли підтримуємо біблійний розпорядок щодо позбавлення спілкування зі збором і уникаємо контактів з нерозкаяними правопорушниками. Завдяки цьому зберігається чистота збору та інші бачать, що ми є людьми, які дотримуються високих моральних норм Біблії (1 Пет. 1:14—16). Це захищає нас від згубного впливу (Гал. 5:7—9). Це також дає можливість правопорушникові повною мірою отримати пожиток від виховних заходів, які допоможуть йому принести «мирний плід праведности» (Євр. 12:11).
13. Які зміни зробила одна сім’я і з яким результатом?
13 Вислухавши промову на районному конгресі, один брат та його рідна сестра зрозуміли, що їм потрібно зробити зміни в стосунках зі своєю матір’ю, яка жила в іншому місці і була позбавлена спілкування впродовж шести років. Відразу після конгресу цей чоловік зателефонував до матері й запевнив її в тому, що він із сестрою її дуже люблять. Потім він пояснив, що вони не можуть більше розмовляти з нею, хіба що виникнуть якісь важливі сімейні справи, які вимагатимуть обговорення. Невдовзі після цього його мати почала відвідувати зібрання і зрештою її поновили. Крім того, її невіруючий чоловік почав вивчати Біблію і згодом охрестився.
14. Чому нам потрібно віддано підтримувати розпорядок щодо позбавлення спілкування зі збором?
14 Віддано дотримуючись описаного в Біблії розпорядку щодо позбавлення спілкування, ми виявляємо любов до Єгови і даємо відповідь на закиди того, хто докоряє Йому (Прип. 27:11). У свою чергу ми можемо бути впевнені, що Єгова даватиме благословення. Цар Давид написав про Єгову: «Постанови ж Його,— не вступлюся від них! «З справедливим Ти справедливо поводишся [«з відданим ти будеш поводитись віддано», НС]» (2 Сам. 22:23, 26).