Вихід на пенсію — двері до активнішої діяльності
1 Багато людей, які тяжко працюють, з нетерпінням чекають часу, коли вийдуть на пенсію і відпочинуть від тягарів роботи. Проте часто люди на пенсії стають байдужими до життя, нудьгують і швидко старіють. Через брак цілеспрямованої діяльності дехто з них починає надто зосереджуватись на собі. Як пише одна бразильська газета, пенсіонери, котрі раніше працювали у державних установах, скаржаться на «почуття невдоволення, незахищеності, дратівливість, втрату індивідуальності, навіть на депресію і мають враження, що все пішло шкереберть».
2 Але чимало християн дивляться на цей новий період свого життя, як на двері до активнішої духовної діяльності. Один брат, котрий почав піонерувати через два тижні після того, як йому сповнилося 65 років, сказав: «Ще ніколи в житті я не мав стільки благословень, як за минулі десять років піонерування». А подружня пара написала: «Наші справжні золоті роки почались з піонерування». Дійсно, для багатьох братів і сестер вихід на пенсію — це чудова нагода розширити своє служіння і втішатись рясними благословеннями від Єгови.
3 Бути зайнятим і продуктивним. Багато з тих, хто нині вже на пенсії, свого часу не мали того, що має теперішня молодь, і з юних літ важко трудились. Хоча тепер вони вже не такі сильні, як у молодості, але ще можуть продуктивно працювати. В одній країні 22 відсотки піонерів, а це приблизно 20 000 братів і сестер, мають щонайменше 60 років. І саме вони виконують більшу частину проповідницької праці. Їхній приклад і побожні риси є цінним здобутком для зборів, в яких вони служать (Як. 3:17, 18).
4 Зайнятість у християнському служінні сприяє ліпшому здоров’ю і якості життя. Одна 84-річна сестра, яка, вийшовши на пенсію, почала піонерувати, каже: «Чимало біблійних вивчень із зацікавленими людьми допомогли мені залишатися розумово активною. У мене немає машини, тому я багато ходжу. Це допомагає залишатися здоровою». А ось слова літнього подружжя, яке разом піонерує: «Служіння утримує нас у добрій розумовій і фізичній формі. Ми завжди разом. Ми часто сміємося та радіємо життю».
5 Служити там, де більша потреба. Деякі Свідки, які вийшли на пенсію і непогано забезпечені матеріально, переїхали служити в місцевості, де існує більша потреба у вісниках Царства. Інші розширили своє служіння, почавши працювати в іншомовному полі. Ці ревні вісники, подібно до апостола Павла, можуть сказати: «Це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником» (1 Кор. 9:23).
6 Одне подружжя Свідків почало піонерувати після того, як їхні двоє дітей стали дорослими й самостійними. Через кілька років служіння вони взялися вивчати китайську мову. Нині їм під 80, і вони бачать плоди своїх зусиль: китайська група, з якою вони співпрацювали, недавно стала збором. Яким же благословенням можуть бути для інших такі подружні пари!
7 На пенсії, але не припиняють служіння. Більшість людей, коли виходять на пенсію, то звільняються з роботи. Але християни не звільняються від свого служіння — вони мусять вірно служити аж «до кінця» (Матв. 24:13, 14). Звичайно, у старші роки вісники вже не в стані робити те, що робили в служінні для Єгови раніше. Але як же підбадьорюють нас брати і сестри, котрі з усіх сил стараються виконувати своє служіння і роблять це від щирого серця! Боже Слово запевняє їх, що Єгова не забуде праці любові, яку вони показали в Його ім’я (Луки 21:1—4; Євр. 6:10).
8 Якщо незабаром ти маєш вийти на пенсію, то було б добре вже тепер з молитвою серйозно обдумати, як можна найліпше використовувати нові обставини для служіння. Покладайся на Божу допомогу, і ти переконаєшся, що вихід на пенсію — це двері до активнішої діяльності, завдяки якій можна ще більше нести хвалу Єгові й отримати рясні благословення (Пс. 148:12, 13).