Щиро цікався людьми, пристосовуючись до обставин
1 Апостол Павло служив чудовим прикладом того, як можна завжди пристосовувати вступи під час проповідування доброї новини до походження і мислення своїх слухачів (1 Кор. 9:19—23). Нам потрібно намагатися робити те саме. Нерідко, виявивши в деякій мірі передбачливість, ми зможемо пристосовувати зразки вступів з «Нашого служіння Царству» до потреб людей у нашій території. Біля дверей помешкання ми можемо помітити щось таке, що вказує на коло інтересів мешканця, і використати це у своєму вступі. Але пристосовуватися до обставин у служінні можна ще й по-іншому.
2 Використовуй думки, висловлені співрозмовником. Коли ми проповідуємо добру новину, то часто ставимо запитання і запрошуємо співрозмовника дати відповідь. Як ти ставишся до його слів? Чи тільки поверхово вислуховуєш і далі робиш свій підготовлений вступ? Чи сказане тобою все ж виявляє, що ти зважаєш на слова співрозмовника? Якщо ти щиро цікавишся поглядами інших, то зможеш поставити їм додаткові тактовні запитання, щоб дізнатися про їхні погляди (Прип. 20:5). Таким чином, ділячись звісткою про Царство, ти говоритимеш з іншими про те, що зацікавить їх найбільше.
3 Щоб дізнатися про думку іншої людини, нам потрібно охоче розмовляти з нею на ті теми, які спочатку ми, можливо, не збирались обговорювати. Якщо ми почали говорити про якусь проблему, повідомлену в засобах масової інформації, а мешканець згадує про місцеву подію або особисте питання, яке його турбує, то ми перш за все хочемо зважати на його потреби. Саме це спонукає нас зосереджувати біблійну розмову на тому, що найбільше його цікавить (Фил. 2:4).
4 Пристосовуй свій підхід. Коли співрозмовник ставить запитання, то, можливо, було б корисно продовжити обговорення після того, як ми знайдемо додаткову інформацію на підняту ним тему. Ми також можемо запропонувати йому публікації, які детальніше обговорюють згадане ним питання. Таке ставлення віддзеркалює наше щире зацікавлення в тому, щоб допомогти іншим пізнати Єгову (2 Кор. 2:17).