Запитання

◼ Як вирішити, чи залишати людині літературу?

Визначальним чинником є те, чи людина виявляє інтерес. Якщо вона щиро цікавиться правдою, можна залишити їй два журнали, брошуру, книжку чи іншу літературу, яку розповсюджуємо. Ми пропонуємо людині публікації навіть тоді, коли розуміємо, що в неї немає достатньо грошей, аби зробити пожертву на всесвітню працю (Йова 34:19; Об’яв. 22:17). Але ми не будемо давати нашу коштовну літературу тим, хто не цінує її (Матв. 7:6).

З чого видно, що співрозмовник цікавиться правдою? Така людина охоче розмовляє з нами, уважно нас слухає, відповідає на запитання і висловлює свої думки під час обговорення. Якщо людина стежить за тим, що ми читаємо з Біблії, то виявляє повагу до Божого Слова. Можна запитати співрозмовника, чи він читатиме літературу, яку ми пропонуємо. Нам слід бути розсудливими і зважати на те, чи людина виявляє зацікавлення. Наприклад, коли ми свідчимо на вулиці, було б недоречно роздавати журнали, брошури або книжки без розбору кожному, хто проходить повз нас. Якщо нам важко визначити, чи має людина інтерес, краще дати їй запрошення на зібрання або буклет.

Крім того, вісник може взяти в Залі Царства стільки публікацій, скільки йому потрібно для служіння, незалежно від того, чи він спроможний покрити вартість цих публікацій добровільними пожертвами. Своїми пожертвами ми не платимо за літературу, а підтримуємо всі сфери нашої всесвітньої проповідницької діяльності. Хоч би якими були наші фінансові можливості, вдячність спонукує нас щедро жертвувати на справи Царства. І ми робимо це не тільки тоді, коли маємо чогось надмір, а й тоді, коли ми в нужді (Марка 12:41—44; 2 Кор. 9:7). Також ми братимемо лише потрібну нам літературу і так не будемо марнувати кошти нашої організації.

[Вставка на сторінці 2]

Нам слід бути розсудливими і зважати на те, чи людина виявляє зацікавлення