Візьміть за приклад пророків. Амос
1. Чому приклад Амоса може підбадьорювати нас?
1 Чи ти колись почувався непридатним проповідувати через своє просте походження? Якщо так, то тебе підбадьорить приклад Амоса. Він був вівчарем і виконував сезонні роботи, все ж Єгова доручив йому проголошувати важливу звістку (Ам. 1:1; 7:14, 15). Так само і за наших днів Єгова послуговується смиренними та скромними людьми (1 Кор. 1:27—29). Чого ще можна навчитися з прикладу пророка Амоса і як це допоможе нам у служінні?
2. Як нам залишатись непохитними, стикаючись у служінні з протидією?
2 Залишайтеся непохитними, стикаючись із протидією. Коли священик Амація, який поклонявся теляті у північному десятиплемінному царстві Ізраїлю, почув, що Амос пророкує, він сказав слова, які, по суті, означали: «Геть звідси! Залиш нас у спокої! Ми маємо свою релігію!» (Ам. 7:12, 13). Амація перекрутив слова Амоса, коли звернувся до царя Єровоама і підбурював його заборонити діяльність цього пророка (Ам. 7:7—11). Але Амос не злякався. Нині деякі представники духівництва шукають підтримки в політичних діячів, щоб переслідувати народ Єгови. Однак Бог запевняє, що жодна зброя, зроблена проти нас, не матиме успіху (Ісаї 54:17).
3. Яку радісну і водночас грізну звістку ми проголошуємо?
3 Звіщайте Божий присуд і майбутні благословення. Хоча Амос передрікав присуд десятиплемінному царству Ізраїлю, він завершив біблійну книгу, названу його іменем, обіцянкою Єгови про відновлення та рясні благословення (Ам. 9:13—15). Ми теж звіщаємо прийдешній Божий «день суду», але це лише одна грань «доброї новини про царство», яку ми повинні проголошувати (2 Пет. 3:7; Матв. 24:14). Знищивши безбожних в Армагеддоні, Єгова відновить на землі рай (Пс. 37:34).
4. Яке запевнення Єгова дає нам стосовно виконання його волі?
4 Проповідування звістки про Царство у світі, де багато противників, випробовує наше бажання жити відповідно до свого присвячення та готовність виконувати Божу волю (Ів. 15:19). А втім, ми впевнені, що Єгова і далі допомагатиме нам чинити його волю, як допомагав Амосові (2 Кор. 3:5).