Нехай розчарування вас не зупиняють

1. Чому ми раді, що належимо до організації Єгови?

ЯК ДОБРЕ, що в ці буремні останні дні ми належимо до організації Єгови! Життя в цьому світі стає дедалі складнішим, але ми постійно відчуваємо Божу підтримку. Єгова подарував нам духовних братів і сестер, які завжди готові підставити своє плече (Пс. 133:1). Він допомагає нам вести щасливе сімейне життя (Еф. 5:33—6:1). А завдяки його Слову ми приймаємо мудрі рішення і насолоджуємось внутрішнім миром.

2. Чому нам іноді нелегко продовжувати своє служіння?

² Втім, треба визнати, що далеко не завжди нам легко продовжувати своє служіння. Усі ми час від часу стикаємося з недосконалістю, як своєю, так і інших. Нас може образити хтось із одновірців, а часом і найрідніша людина — дружина або чоловік. А ще нам буває важко миритися з власними помилками, особливо якщо ми повторюємо їх знову і знову. Як нам залишатися вірними Єгові, незважаючи на всі ці розчарування? Щоб знайти відповідь на це запитання, розгляньмо, чого ми можемо навчитися від деяких служителів Єгови, про яких розповідає Біблія.

КОЛИ РОЗЧАРОВУЄ ОДНОВІРЕЦЬ

3. З якою проблемою може зіткнутися будь-який служитель Єгови?

³ Проблема. Нас може дратувати якась риса нашого одновірця. Хтось може недобре з нами повестися або образити нас необдуманим словом. Від помилок не застраховані навіть старійшини. Незважаючи на все це, ми маємо продовжувати «пліч-о-пліч» служити нашому Богу (Соф. 3:9). Однак дехто вибрав інший шлях — почав сумніватися в тому, що належить до Божої організації, став уникати своїх кривдників і навіть перестав ходити на зібрання. Але чи це мудро? Подивімося, чого можна навчитися від одного чоловіка, який не раз мав справу з недосконалістю інших.

4. З чим доводилося стикатись апостолу Павлу?

⁴ Досвід апостола Павла. Павло добре знав, що його брати й сестри недосконалі, адже вони не раз завдавали йому прикрощів. Після того як Павло став християнином, одновірці його уникали (Дії 9:26). Пізніше деякі брати позаочі поливали його брудом (2 Кор. 10:10). Одного разу він став свідком того, як досвідчений старійшина доводить інших до спотикання своєю неправильною поведінкою (Гал. 2:11, 12). А ще Павла сильно підвів його близький друг — Марко (Дії 15:37, 38). Після таких випадків Павло міг би розчаруватися у своїх одновірцях і відсторонитися від них. Але він старався бачити в інших хороше і залишався активним у служінні Єгові. Що йому допомагало?

5. Що допомагало Павлові не зневірюватися у братах і сестрах? (Колоссян 3:13, 14). (Дивіться також ілюстрацію.)

⁵ Павло щиро любив своїх одновірців. Любов скеровувала його погляд на достоїнства братів і сестер, а не на їхні недоліки. Також вона спонукувала Павла з готовністю прощати інших, до чого він сам закликав у Колоссян 3:13, 14. (Прочитайте.) Це добре видно з його стосунків з Марком. Хоча той покинув Павла під час його першої місіонерської подорожі, Павло не став затаювати на нього образу. Через деякий час, пишучи листа колоссянам, він дуже тепло відізвався про Марка і назвав його «джерелом великої потіхи» (Кол. 4:10, 11). А під час свого ув’язнення в Римі Павло попросив Марка прийти йому на допомогу (2 Тим. 4:11). Як бачимо, апостол не зневірювався у своїх братах. Чого це нас вчить?

6, 7. Як нам любити братів і сестер, незважаючи на їхні недоліки? (1 Івана 4:7).

⁶ Вирішення. Хай там що, ми маємо завжди любити наших братів і сестер. Цього від нас очікує Єгова. (Прочитайте 1 Івана 4:7.) Якщо одновірець недобре з нами повівся, не треба відразу думати, що він поганий, краще списати все на недосконалість (Присл. 12:18). Всі ми дуже часто провиняємося перед Єговою, але він все одно нас любить. Єгова не відвертається від нас через наші помилки і не тримає на нас зла. Ми маємо робити те саме (Пс. 103:9). Наслідуймо приклад нашого милосердного Батька (Еф. 4:32—5:1).

⁷ Пам’ятаймо також, що кінець вже дуже близько, тому нам вкрай потрібно мати хороші стосунки з братами й сестрами. Можна очікувати, що з часом переслідування ставатимуть тільки сильнішими. Можливо, нам навіть доведеться сидіти у в’язниці за свою віру. Якщо таке станеться, брати й сестри будуть потрібні нам як ніколи (Присл. 17:17). Ось що розповідає старійшина з Іспанії, на ім’я Хосепa. Його і ще деяких братів ув’язнили за відмову служити у війську. Він каже: «У в’язниці в нас не було можливості усамітнитись, і іноді ми дратували один одного. Але ми старалися залишатись терпеливими й охоче пробачати. Завдяки цьому ми завжди трималися разом, а це було важливо, адже у в’язниці сиділи не тільки Свідки. Якось через нещасний випадок я травмував руку і на неї довелось накласти гіпс. Через це я нічого не міг робити тою рукою. Тоді один брат почав допомагати мені з пранням та іншими повсякденними справами. Я відчув, що таке справжня любов». Як бачимо, в нас є всі підстави вже зараз вчитися ладнати з одновірцями.

КОЛИ РОЗЧАРОВУЄ КОХАНА ЛЮДИНА

8. З чим стикаються усі подружжя?

⁸ Проблема. У будь-якому шлюбі виникають труднощі. Біблія прямо про це говорить (1 Кор. 7:28). Чому так є? Тому що шлюб — це союз двох недосконалих людей, які мають різні характери, вподобання, а іноді походження й виховання. Крім того, після весілля людина може побачити у своїй половинці риси, яких не помічала раніше. Все це нерідко призводить до тертя. В такому випадку чоловік і дружина мають усвідомити, що в проблемі винні вони обоє і їм треба разом працювати над її вирішенням. Однак дехто замість цього перекладає всю відповідальність на іншого і починає думати про окреме проживання, а то й розлучення. Але хіба це вихід?b Подивімося, як діяла одна жінка, в якої був дуже складний чоловік.

9. Яка проблема була в житті Авігаїл?

⁹ Досвід Авігаїл. Авігаїл була дружиною Навала, якого Біблія називає жорстоким і злим (1 Сам. 25:3). Напевно, їй було дуже важко з ним жити. Чи могла вона звільнитися від цього шлюбу? Насправді така можливість у неї була. Одного разу Давид, майбутній цар Ізраїля, захотів убити Навала за зневагу до нього і його людей (1 Сам. 25:9—13). Авігаїл могла би ніяк цьому не перешкоджати і просто втекти. Але вона втрутилась. Авігаїл вмовила Давида залишити Навала при житті (1 Сам. 25:23—27). Чому вона так вчинила?

10. Чому Авігаїл не намагалася звільнитися від свого шлюбу?

¹⁰ Авігаїл любила Єгову і поважала норми, які він встановив для шлюбу. Скоріш за все, вона добре знала, що́ Бог сказав Адаму і Єві після того, як їх одружив (Бут. 2:24). Також Авігаїл розуміла, що в очах Єгови шлюб священний. Вона дуже хотіла догоджати своєму Богові і тому зробила все, щоб врятувати своїх домашніх, в тому числі чоловіка. Авігаїл діяла швидко і навіть вибачилася за те, чого не робила. Без сумніву, Єгова дуже любив цю сміливу саможертовну жінку. Як нам наслідувати її приклад?

11. а) Чого Єгова очікує від одружених людей? (Ефесян 5:33). б) Чого ви навчилися з прикладу Кармен? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹¹ Вирішення. Єгова хоче, щоб ви були віддані своєму подружньому партнеру, навіть якщо з ним дуже складно. Намагайтеся залагоджувати конфлікти і не забувайте про любов та повагу. Це принесе Єгові велику радість. (Прочитайте Ефесян 5:33.) Розгляньмо приклад Кармен. Приблизно через шість років після одруження вона почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови і невдовзі охрестилася. Як відреагував її чоловік? Вона каже: «Йому не сподобалося те, що тепер у моєму житті є не тільки він, а й Єгова. Чоловік ображав мене і навіть погрожував залишити сім’ю». Кармен важко працювала над тим, щоб підтримувати з чоловіком хороші стосунки. Вона любила і поважала його всі 50 років їхнього спільного життя. «Я навчилася бути більш проникливою і лагідною,— продовжує вона.— Розуміючи, що в очах Єгови шлюб є священним, я робила все, щоб його зберегти. Любов до Єгови не давала мені опускати руки»c. Якщо у вашому шлюбі є проблеми, будьте впевнені: Єгова з вами, він обов’язково вас підтримає.

КОЛИ РОЗЧАРОВУЄМОСЯ У СОБІ

12. Як може почуватися людина, яка скоїла серйозний гріх?

¹² Проблема. Якщо ми скоїли серйозний гріх, то можемо почуватися так, наче наше «серце пригнічене і розбите» (Пс. 51:17). Те, наскільки гнітючим буває почуття вини, відчув на собі брат, якого звати Роберто. Він не один рік наполегливо йшов до своєї мети — стати служителем збору і досяг її. Але потім Роберто вчинив серйозний гріх. Ось як він описує свої почуття: «Мені було так важко на серці, ніби на мене звалилася гора каміння. Я почувався просто жахливо — плакав навзрид і молився до Єгови. Хоча тоді мені здавалося, що він ніколи вже не стане мене слухати. Навіщо йому вислуховувати людину, яка його зрадила?». Після скоєного гріха нас може переслідувати думка, що Єгова в нас розчарувався, а через це хочеться просто махнути на себе рукою (Пс. 38:4). Розгляньмо приклад одного чоловіка, який зміг впоратися з цими почуттями і не перестав служити Єгові.

13. Який гріх вчинив апостол Петро і що привело його до цього гріха?

¹³ Досвід апостола Петра. У ніч перед Ісусовою стратою Петро кілька разів оступився, що призвело до найбільшої помилки у його житті. Спочатку він самовпевнено заявив, що не зрадить Ісуса, навіть якщо це зроблять всі інші апостоли (Марка 14:27—29). Потім у Гефсиманському саду він заснув, хоча треба було пильнувати (Марка 14:32, 37—41). А коли Ісуса схопив натовп, Петро втік (Марка 14:50). В результаті він тричі зрікся свого Господа, Петро клявся, що не знає його (Марка 14:66—71). Як апостол почувався, коли усвідомив, наскільки важким був його гріх? Він був розбитий і почав плакати (Марка 14:72). А уявіть, як йому було, коли через кілька годин його друга стратили. Мабуть, Петро дуже розчарувався у собі.

14. Що допомогло Петрові і далі служити Єгові після всього, що він накоїв? (Дивіться ілюстрацію.)

¹⁴ Все ж Петро не припинив служити Єгові. Що йому допомогло? Він не став відсторонюватися від одновірців. Навпаки, після згаданих подій Петро пішов до своїх братів. Без сумніву, вони його дуже підбадьорили (Луки 24:33). Крім того, йому з’явився воскреслий Ісус. Мабуть, він хотів особисто потішити свого апостола (Луки 24:34; 1 Кор. 15:5). Під час іншої їхньої розмови Ісус не докоряв Петрові за його проступки, а сказав, що наділить його особливими обов’язками (Ів. 21:15—17). Петро знав, що його гріх був дуже серйозним, але не махнув на себе рукою. Чому? Тому що був переконаний у тому, що цього не зробили ні його одновірці, ні його Господь, Ісус. Ми можемо багато чого навчитися з прикладу Петра.

15. У чому Єгова нас запевняє? (Псалом 86:5; Римлян 8:38, 39). (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁵ Вирішення. Єгова запевняє нас у своїй любові і у своїй готовності прощати нам гріхи. (Прочитайте Псалом 86:5; Римлян 8:38, 39.) Почуватися винним нормально і правильно, але не можна вважати себе негідним Божої любові та прощення. Замість того щоб опускати руки, краще відразу звернутись по допомогу. Роберто визнає: «Я згрішив тому, що був занадто впевнений у своїх силах». Він усвідомив, що йому потрібно поговорити зі старійшинами. Роберто каже: «Завдяки тій розмові я відчув, що Єгова любить мене. Старійшини не махнули на мене рукою, і це допомогло мені повірити, що Єгова теж цього не зробив». Не сумніваймося: Єгова дуже нас любить і з готовністю простить, якщо ми покаємось, звернемся по допомогу і докладемо всіх зусиль, щоб не повторювати своєї помилки (1 Ів. 1:8, 9). Ця думка допоможе нам підвестися і далі рухатися вперед.

16. До чого вас заохотила ця стаття?

¹⁶ Єгова дуже цінує наше невтомне служіння у ці скрутні останні дні. Ми відчуваємо його підтримку, і тому жодне розчарування нас не зупинить. Ми поглиблюємо свою любов до одновірців і пробачаємо їм, коли вони нас ображають. Ми любимо Єгову і поважаємо його норми, тому докладаємо всіх зусиль, щоб залагоджувати конфлікти у своїй сім’ї. Вчинивши гріх, ми звертаємось до Єгови по допомогу, приймаємо його любов та прощення і продовжуємо рухатися вперед. Тож, дорогі брати й сестри, «роблячи добро, не знеохочуймося», тоді ми обов’язково пожнемо великі благословення (Гал. 6:9).