«Пильнуйте... щоб не впасти в спокусу»

1, 2. а) Яке застереження Ісус дав своїм учням? б) Чому учні покинули Ісуса? (Дивіться також ілюстрації.)

«ЗВИЧАЙНО, дух бадьорий, але плоть слабка»a (Матв. 26:41б). Сказавши ці слова, Ісус виявив розуміння до своїх учнів. Він знав, що вони недосконалі. Але Ісус також хотів їх застерегти, щоб вони не були самовпевненими. Раніше тієї ж ночі учні запевняли Ісуса, що нізащо його не покинуть (Матв. 26:35). І вони справді хотіли залишатися вірними своєму Господу. Однак учні навіть не уявляли, як важко буває опиратися тиску. Тому Ісус заохотив їх: «Пильнуйте й безупинно моліться, щоб не впасти в спокусу» (Матв. 26:41а).

² На жаль, учні не прислухалися до цієї поради. Пригадаймо, що сталося, коли Ісуса заарештували. Перед його учнями постав вибір: або залишитися зі своїм Господом, або втекти. Вони не були готові до цього випробування і зрештою зробили саме те, чого присягалися не робити,— покинули Ісуса (Матв. 26:56).

3. а) Чому нам не можна бути самовпевненими, якщо ми хочемо залишатися вірними Єгові? б) Про що піде мова у цій статті?

³ Нам теж у жодному разі не можна бути самовпевненими. Звичайно, ми навіть думати не хочемо про те, щоб засмутити Єгову. Але разом з тим ми розуміємо, що є недосконалими й іноді відчуваємо спокусу вчинити гріх (Рим. 5:12; 7:21—23). У будь-який момент може виникнути ситуація, в якій неправильна поведінка здаватиметься нам привабливою. Щоб залишатися вірними Єгові та його Сину, ми, як і заохочував Ісус, повинні пильнувати. Ця стаття нам у цьому допоможе. Спочатку розгляньмо, за чим ми маємо пильнувати, а потім поговорімо про те, як нам вберегти себе від гріха і не втратити пильності.

ЗА ЧИМ НАМ ПОТРІБНО ПИЛЬНУВАТИ?

4, 5. Чому нам треба остерігатися навіть незначних гріхів?

⁴ Навіть відносно незначні проступки можуть зашкодити нашим стосункам з Єговою. Крім того, вони можуть призвести до серйозніших провин.

⁵ Всі ми стикаємося зі спокусами. Але в кожного з нас є свої слабкості, через що деякі спокуси стають особливо сильними. Комусь доводиться опиратися бажанню вчинити розпусту. Когось тягне до нечистої поведінки, наприклад мастурбації або перегляду порнографії. А хтось мусить боротися зі страхом перед людьми, схильністю до бунтарства, запальним характером чи ще якимось недоліком. Як писав Яків, «кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення» (Як. 1:14).

6. У чому нам треба бути відвертими із собою?

⁶ Чи ти знаєш свої слабкі місця? Нам не можна обманювати себе, думаючи, що в нас немає слабкостей і ми ніколи не згрішимо (1 Ів. 1:8). Павло писав, що навіть «духовно зрілі» люди можуть піддатися спокусі, якщо втратять пильність (Гал. 6:1). Тому нам слід бути чесними із собою і розуміти, до чого ми найбільш уразливі (2 Кор. 13:5).

7. На що нам потрібно звертати особливу увагу? Наведіть приклад.

⁷ Припустімо, ми вже з’ясували свої вразливі місця. Що нам робити далі? Укріпляти їх! У стародавні часи найвразливішою ділянкою міського муру були брами, тому їх охороняли найретельніше. Так само і нам потрібно приділяти своїм слабкостям особливу увагу (1 Кор. 9:27).

ЯК ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД ГРІХА?

8, 9. Як юнак із 7-го розділу Прислів’я міг вберегти себе від серйозного гріха? (Прислів’я 7:8, 9, 13, 14, 21).

⁸ Як нам захистити себе від спокус? Подивімося, чого можна навчитися з розповіді, записаної в 7-му розділі книги Прислів’я. У ній ідеться про юнака, якого спокусила розпусна жінка. У 22-му вірші сказано, що він пішов за нею «відразу». Можна подумати, що все сталося раптово. Але якщо подивитися попередні вірші, то видно, що перед тим він зробив певні кроки, які поступово привели його до гріха.

⁹ Що саме він зробив? Соломон написав, що ввечері юнак «проходив неподалік її вулиці», а потім попрямував до її дому. (Прочитайте Прислів’я 7:8, 9.) Побачивши розпусну жінку, юнак не пішов геть. Він дозволив себе поцілувати і слухав, як вона розповідала про принесені мирні жертви. Мабуть, жінка хотіла створити враження, ніби вона не є поганою людиною. (Прочитайте Прислів’я 7:13, 14, 21.) Якби юнак вчасно спам’ятався, він би вберіг себе від спокуси та гріха.

10. Як сьогодні хтось міг би повторити помилку юнака з книги Прислів’я?

¹⁰ Те, що описав Соломон, може статися з будь-ким. Буває, служитель Єгови вчинить серйозний гріх і пізніше йому здається, що все сталося раптово. Він може навіть казати: «Сам не знаю, як так вийшло». Але якби він добре подумав, то, скоріш за все, зрозумів би, що до проступку його привели певні немудрі кроки. Можливо, він водився не з тою компанією, вибирав погані розваги або відвідував сумнівні місця чи вебсайти. Також може бути, що він перестав молитися, читати Біблію, ходити на зібрання чи проповідувати. Так само, як у випадку юнака з книги Прислів’я, гріх цього служителя стався не так вже й раптово.

11. Чого нам потрібно уникати, щоб вберегти себе від гріха?

¹¹ Тож який ми робимо висновок? Потрібно стерегтися не тільки самого гріха, а й кроків, які до нього ведуть. Саме цю думку підкреслює Соломон. Розповівши про юнака і розпусну жінку, він закликає: «Не збочуй на її шляхи» (Присл. 7:25). В іншому уривку Соломон знову згадує безпутну жінку і каже: «Тримайся подалі від неї і не наближайся до дверей її дому» (Присл. 5:3, 8). Отже, щоб вберегти себе від гріха, нам потрібно триматися подалі від всього, що може до нього привестиb. Це означає уникати навіть тих ситуацій та занять, які, може, і не є неприйнятними для християн, але особисто нас можуть підштовхнути до гріха (Матв. 5:29, 30).

12. Яке рішення прийняв Йов і як воно допомагало йому уникати спокус? (Йова 31:1).

¹² Щоб не ступити на стежку, яка веде до гріха, нам потрібно твердо вирішити, що ми будемо пильнувати за собою. Це зробив Йов. Він склав «угоду... зі своїми очима», щоб не дивитися на жінок з похіттю. (Прочитайте Йова 31:1.) Завдяки цьому Йов міг триматися подалі від гріха. Постановімо і ми уникати всього, що може стати для нас спокусою.

13. Чому нам важливо оберігати свій розум? (Дивіться також ілюстрації.)

¹³ Крім того, нам потрібно оберігати свій розум (Вих. 20:17). Дехто вважає, що фантазувати про щось неправильне можна — головне не втілювати ці фантазії в життя. Але такий погляд помилковий. Думки підживлюють бажання. Якщо людина їх не позбувається, то, по суті, сама створює для себе спокусу, з якою їй потім доведеться боротися. Звичайно, повністю уникати грішних думок ми не можемо. Але ми можемо відразу їх позбуватися і переключатись на щось хороше. Так ми не дамо неправильним думкам перерости у сильні прагнення, з якими буде важко боротися і які навіть могли би підштовхнути нас до серйозного гріха (Філ. 4:8; Кол. 3:2; Як. 1:13—15).

14. Що ще допоможе нам захистити себе від спокус?

¹⁴ Що ще нам треба зробити, аби захистити себе від спокус? Переконатися в тому, що дотримуватися законів Єгови завжди корисно. Іноді потрібно докласти неабияких зусиль, щоб узгодити свої думки і бажання з Божими нормами. Але, зробивши це, ми відчуємо, що таке справжній спокій і щастя. Тому воно того варте.

15. Як хороші бажання допомагають нам захищати себе від спокус?

¹⁵ Нам потрібно не тільки викорінювати погані бажання, але й розвивати хороші. Навчившись «ненавидіти зло і любити добро», ми зміцнимо свою рішучість робити те, що правильне, і уникати всього, що веде до гріха (Ам. 5:15). Також сильне бажання догоджати Єгові допоможе нам залишатись непохитними, якщо виникне ситуація, якої ми не могли передбачити чи уникнути.

16. Як духовні справи допомагають нам пильнувати за собою? (Дивіться також ілюстрації.)

¹⁶ Як нам зміцнити своє бажання робити те, що правильне? Нам потрібно бути максимально зануреними у духовні справи. Навряд чи в нас виникне спокуса згрішити, коли ми на зібранні чи в служінні. Навпаки, у ці моменти ми ще більше хочемо догоджати Єгові (Матв. 28:19, 20; Євр. 10:24, 25). Крім того, дуже важливо читати і досліджувати Боже Слово, а також глибоко над ним роздумувати. Так ми збільшимо свою любов до добра і ненависть до зла (Іс. Нав. 1:8; Пс. 1:2, 3; 119:97, 101). А ще пригадаймо, до чого Ісус заохочував своїх учнів: «Безупинно моліться, щоб не впасти в спокусу» (Матв. 26:41). Проводячи час зі своїм небесним Батьком у молитві, ми даємо йому можливість допомогти нам і зміцнюємо своє бажання в усьому йому догоджати (Як. 4:8).

НЕ ВТРАЧАЙМО ПИЛЬНОСТІ

17. Якій слабкості не раз піддавався Петро?

¹⁷ Цілком можливо, що деяких схильностей нам вдасться позбутися повністю. Але деякі й далі даватимуться взнаки. Так було у випадку апостола Петра. Через страх перед людьми він тричі зрікся Ісуса (Матв. 26:69—75). Пізніше Петро сміливо свідчив перед Синедріоном, і здавалося, що він позбувся своєї слабкості (Дії 5:27—29). Але через багато років Петро знову оступився. «Зі страху перед обрізаними» він перестав їсти з одновірцями з інших народів (Гал. 2:11, 12). Як бачимо, до Петра повернувся його давній страх. А може, він ніколи його і не покидав.

18. З чим нам іноді доводиться боротись?

¹⁸ Нам теж час від часу доводиться боротися зі слабкостями, яких ми, здавалося, давно позбулись. Один брат розповідає: «Я не дивився порнографію вже десять років і був впевнений, що з цим покінчено. Але залежність нікуди не зникла. Ця потворна звичка просто тихенько причаїлась і чекала зручної нагоди, щоб знову напасти». На щастя, цей брат не опустив рук. Він зрозумів, що мусить кожного дня докладати зусиль, щоб опиратися своїй схильності, і, можливо, так буде, поки існуватиме цей злий світ. З допомогою дружини і старійшин брат вжив ще рішучіших заходів, щоб протистояти спокусі.

19. Що нам робити, якщо нас не покидає якась грішна схильність?

¹⁹ Що нам потрібно робити, якщо нас не покидає якась грішна схильність? Дотримуватися Ісусової поради — постійно пильнувати за собою. Нам треба уникати всього, що веде до спокуси, навіть коли нам здається, що ми твердо стоїмо на ногах (1 Кор. 10:12). І далі застосовуймо методи, які допомагали нам в минулому. У Прислів’я 28:14 написано: «Щаслива та людина, яка завжди пильнує» (2 Пет. 3:14).

НАГОРОДА ЗА ПИЛЬНІСТЬ

20, 21. а) Яку нагороду ми отримаємо, якщо будемо пильнувати за собою? б) Що Єгова зробить для нас, якщо ми будемо докладати всіх зусиль у боротьбі зі спокусами? (2 Коринфян 4:7).

²⁰ Ми точно не пошкодуємо, якщо будемо пильнувати за собою і остерігатися спокус. «Тимчасове задоволення від гріха» не йде в жодне порівняння зі щасливим життям, яке має той, хто дотримується норм Єгови (Євр. 11:25; Пс. 19:8). І це не дивно, адже саме для того ми і створені (Бут. 1:27). Слухаючись Єгови, ми матимемо чисте сумління і надію на вічне життя (1 Тим. 6:12; 2 Тим. 1:3; Юди 20, 21).

²¹ Справді, «плоть слабка». Однак ми не безпомічні. З нами Єгова! Він завжди готовий дати нам «силу, яка перевершує людську». (Прочитайте 2 Коринфян 4:7.) Звісно, це не означає, що від нас не вимагається жодних зусиль. Ми маємо кожного дня робити все, щоб оберігати себе від спокус. А коли нашої, людської, сили буде недостатньо, Єгова відповість на наші молитви і дасть нам силу, яка її перевершує (1 Кор. 10:13). З Божою допомогою ми зможемо захистити себе від гріха.