«Це битва Єгови»

Усе почалося у 1999 році, коли уряд Франції наклав несправедливий податок на пожертви, які наш французький філіал отримав у період з 1993 по 1996 рік. Ми зверталися до судів різних інстанцій, але безуспішно. Після нашої поразки в апеляційному суді уряд конфіскував понад чотири з половиною мільйони євро з банківського рахунку нашого філіалу. Останньою надією був ЄСПЛ. Перш ніж розглядати справу, ЄСПЛ запропонував нам і юристам, які представляли інтереси уряду, дійти мирової угоди на попередньому слуханні в присутності представника ЄСПЛ.

Ми очікували, що представник наполягатиме, аби ми сплатили частину суми, яку вимагав уряд, і таким чином владнали справу. Однак сплата навіть одного євро порушила б біблійні принципи. Брати і сестри пожертвували ці гроші на підтримку діяльності Царства, тому уряд не мав на них права (Матв. 22:21). Але з поваги до суду, ми пішли на попереднє слухання.

І ось ми були в одному з прекрасно оформлених конференц-залів суду. Початок слухання був неприємним. Представниця Суду відразу сказала, що Свідкам Єгови доведеться заплатити Франції частину податку. Раптом нам на думку спало запитати: «Чи відомо вам, що уряд уже конфіскував з нашого банківського рахунку понад чотири з половиною мільйони євро?».

По обличчю представниці було видно, що вона неприємно здивована цією обставиною. Коли юристи уряду підтвердили наші слова, її ставлення до справи кардинально змінилося. Вона висловила обурення діями уряду і відразу завершила слухання. Це змінило хід справи. Було очевидно, що це Єгова нам допомагає, причому так, як ми і не сподівалися. Ми вийшли з залу у піднесеному настрої, ще не вірячи у те, що сталося.

30 червня 2011 року ЄСПЛ одностайно ухвалив рішення на нашу користь. Податок було скасовано, а уряд зобов’язали повернути нам гроші разом із відсотками. Це історичне рішення до сьогодні захищає право Свідків у Франції поклонятися Єгові. Запитання, яке виникло у нас абсолютно несподівано, стало тим «камінчиком», який повалив «Голіафа». Це запитання визначило результат слухання. Звичайно, перемога в суді була не нашою заслугою. Як Давид сказав, це була «битва Єгови» (1 Сам. 17:45—47).

Я розповів вам лише про одну з багатьох юридичних перемог Божого народу. Незважаючи на тиск з боку держав і релігійних структур, Свідки Єгови здобули 1225 перемог у верховних судах 70 країн і кількох міжнародних судах. Ці перемоги захищають наші основоположні права, в тому числі наш офіційно закріплений статус релігії, право на публічне служіння, право на відмову від участі у патріотичних церемоніях і право на відмову від переливання крові.

Як так вийшло, що я, служитель Всесвітнього центру Свідків Єгови (Нью-Йорк, США), брав участь у судовому засіданні в Європі?

МІСІОНЕРСЬКИЙ ДУХ

Мої батьки, Джордж і Люсіль, навчалися у 12-му класі Школи Гілеад і служили в Ефіопії. Там у 1956 році народився я. Мене назвали Філіпом на честь згаданого у Біблії проповідника Пилипа (Дії 21:8). У 1957 році уряд Ефіопії заборонив діяльність Свідків Єгови. Хоча я був ще зовсім маленьким, я добре пам’ятаю, як ми потайки проводили зібрання і проповідували. Тоді мені здавалося, що це весело і цікаво! На жаль, у 1960-му нас змусили виїхати з країни.

Батьки переїхали у місто Вічито (штат Канзас), але їхній місіонерський дух анітрохи не ослаб. Біблійна правда була змістом їхнього життя. Свої духовні цінності вони прищепили не тільки мені, але й моїй старшій сестрі Джуді і моєму молодшому братові Леслі, які теж народилися в Ефіопії. Я охрестився, коли мені було 13. Через три роки ми всією сім’єю переїхали у місто Арекіпа (Перу), де була потреба у вісниках.

У 1974-му, коли мені було лише 18, перуанський філіал призначив мене і ще чотирьох братів спеціальними піонерами. Ми проповідували високо в Андах, де ще не ступала нога Свідка Єгови. У служінні нам часто траплялися індіанці, які розмовляли мовами кечуа і аймара. З місця на місце ми подорожували у домі на колесах. Він виглядав, як великий ящик, тому ми прозвали його ковчегом. Мені досі приємно згадувати той час, коли ми показували місцевим жителям слова з Біблії про те, що дуже скоро Єгова покінчить з бідністю, хворобами і смертю (Об’яв. 21:3, 4). Багато хто з тамтешніх мешканців став Свідком Єгови.

ПОЧИНАЮ СЛУЖІННЯ У ВСЕСВІТНЬОМУ ЦЕНТРІ

У 1977 році Перу відвідав член Керівного органу, брат Альберт Шредер. Він порадив мені заповнити заяву на бетелівське служіння у Всесвітньому центрі. Я так і зробив, і вже 17 червня того ж року почалося моє служіння у бруклінському Бетелі. Наступні чотири роки я служив у відділі прибирання і відділі технічного обслуговування.

У червні 1978-го на міжнародному конгресі в Новому Орлеані (штат Луїзіана) я познайомився з Елізабет Евеллон. Як і я, вона виховувалась у сім’ї, де дуже любили Єгову. Елізабет уже чотири роки була сталим піонером і не уявляла свого життя без повночасного служіння. Ми продовжили спілкуватися і невдовзі покохали одне одного. 20 жовтня 1979-го ми одружилися і Елізабет теж почала служити в Бетелі.

Спочатку нас призначили у збір «Бруклін-Іспанський». Брати і сестри тепло нас прийняли. Потім ми служили ще в трьох зборах, де нас теж любили і підтримували. Ми дуже вдячні нашій духовній родині, а також друзям та рідним, які допомагали дбати про наших постарілих батьків.

ЮРИДИЧНИЙ ВІДДІЛ

На моє здивування, у січні 1982 року мене призначили у юридичний відділ. Через три роки мене попросили вступити до університету, щоб отримати ліцензію адвоката. Мені було приємно дізнатися, що і в Сполучених Штатах, і в інших країнах основоположні свободи, до яких зараз усі звикли, були закріплені завдяки юридичним перемогам Свідків Єгови. Ці ключові судові справи детально обговорювалися на заняттях.

У 1986-му, коли мені було 30 років, я став наглядачем юридичного відділу. Було приємно, що брати так мені довіряють, незважаючи на мій молодий вік. Але було і тривожно, адже я багато чого не знав.

У 1988 році я отримав ліцензію адвоката. Тоді я ще не розумів, якою ціною вона мені дісталася. Вища освіта розпалює в людині амбіції і гордість: починаєш думати, що ти кращий від інших тільки тому, що маєш університетський диплом. Моїм порятунком стала Елізабет. Вона допомогла мені відновити духовні звички. Хоч і не відразу, але поступово я духовно зміцнів. Запевняю вас: змістовне життя не в того, хто забив голову знаннями, а в того, хто став другом Єгови і всім серцем любить його та людей.

ЗАХИЩАЮ І ЗАКОННО УТВЕРДЖУЮ ДОБРУ НОВИНУ

Після навчання я повністю зосередився на організації роботи юридичного відділу і на захисті нашої організації в судах. Організація Єгови дуже прогресивна, в ній постійно відбуваються зміни, тому моя робота була цікавою і водночас складною. Наприклад, на початку 1990-х юридичний відділ попросили допомогти у запровадженні великої зміни. Раніше вісники пропонували літературу за невеликі пожертви. Але тепер брати хотіли, щоб публікації розповсюджувались безкоштовно. Це рішення спростило нашу діяльність в Бетелі і у зборах, завдяки йому в нас немає зайвих проблем, пов’язаних з податками. Дехто побоювався, що нам не вистачить грошей на видання публікацій, і в результаті менше людей пізнає правду. Але вийшло навпаки. З 1990 року кількість служителів Єгови зросла більше ніж удвічі. Сьогодні будь-яка людина має безкоштовний доступ до безцінної інформації з Біблії. Можу з власного досвіду сказати, що ця і багато інших змін нашої організації виявилися успішними тільки завдяки допомозі Єгови і вказівкам вірного раба (Вих. 15:2; Матв. 24:45).

Перемоги в судах рідко коли здобуваються виключно завдяки вмілим виступам адвокатів. Найчастіше на суддів та інших посадовців справляє враження поведінка Свідків Єгови. Добре пам’ятаю конгреси, які пройшли на Кубі в 1998 році. На них приїхали троє членів Керівного органу з дружинами. На зустрічах з урядовцями брати поводились дуже доброзичливо і з повагою. Це стало більш переконливим доказом того, що ми не втручаємось в політику, ніж будь-які наші слова.

Якщо мирним шляхом владнати справу не вдається, ми «захищаємо і законно утверджуємо добру новину» в суді (Філ. 1:7). Наприклад, не один десяток років у деяких країнах Європи і в Південній Кореї не визнавали нашого права відмовитися від військової служби. Приблизно 18 тисяч братів в Європі і понад 19 тисяч братів у Південній Кореї були ув’язнені за відмову від військової служби через релігійні переконання.

7 липня 2011 року ЄСПЛ ухвалив історичне рішення у справі «Баятян проти Вірменії». Він зобов’язав усі країни Європи запровадити альтернативну цивільну службу. Подібне рішення виніс Конституційний суд Південної Кореї 28 червня 2018 року. Цих перемог не вдалося б досягти, якби бодай хтось із наших юних братів поступився своєю позицією.

Юридичні відділи у Всесвітньому центрі і філіалах у всьому світі постійно працюють над тим, щоб ми могли вільно поклонятися Єгові і проповідувати про Царство. Для нас честь представляти братів і сестер, яких переслідують за віру. Навіть якщо ми не отримуємо перемогу в суді, ми даємо свідчення правителям, царям і людям з різних народів (Матв. 10:18). У письмових документах і в усних виступах на суді ми завжди наводимо біблійні уривки, тому судді, урядовці, журналісти і громадськість так чи інакше дізнаю́ться про те, що написано в Божому Слові. Щирі люди бачать, хто такі Свідки Єгови і на чому ґрунтуються їхні вірування. Дехто навіть приєднується до Божого народу.

ДЯКУЮ ТОБІ, ЄГОВО!

Більше ніж 40 років я маю можливість співпрацювати з філіалами в різних країнах і виступати перед численними судами та високопосадовцями. Я дуже люблю своїх співпрацівників з юридичного відділу Всесвітнього центру і з усіх інших юридичних відділів. Не можу не захоплюватися ними. Моє життя насичене і сповнене благословень.

Ми з Елізабет одружені вже 45 років. Всі ці роки я відчував її любов та підтримку. Вона була зі мною і в хороші, і в складні часи. Це мене просто вражає, адже вона має серйозну хворобу, яка послаблює її імунну систему і обмежує фізичні можливості.

Ми на власному досвіді переконалися, що перемога здобувається не власними силами. Як сказав Давид, «Єгова — сила народу свого» (Пс. 28:8). Безперечно, ми беремо участь не у своїй битві, а у битві Єгови.